Стан шкільного укриття суттєво впливає на рішення родин щодо формату навчання дітей. Для майже половини опитаних батьків безпековий фактор став безпосередньою причиною вибору або зміни освітньої траєкторії. Водночас для іншої частини родин стан укриття мав другорядне значення або вони готові обирати очне навчання попри його недоліки.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 31 серпня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Як стан укриття впливає на формат навчання
Згідно з отриманими результатами, найбільша частка дітей, які навчатимуться очно повний день, зафіксована у закладах із повністю обладнаними сховищами – 57% проти 43% загалом.
Водночас наявність суттєвих недоліків або навіть фактична непридатність укриття не стають абсолютним бар’єром для очного навчання. Серед тих, хто оцінює укриття як формальне або непридатне, 40% дітей все одно будуть відвідувати школу очно. Якщо укриття повністю відсутнє, цей показник становить 36%.
Це може свідчити про використання альтернативних укриттів поруч із закладом або про готовність частини родин ігнорувати безпекові ризики заради очного навчання.
Повністю дистанційний формат очікувано частіше переважає у школах, де укриття відсутні – 23% проти 8% загалом – або фактично непридатні – 14% проти 8%.
Найвищий рівень невизначеності щодо формату навчання зафіксований серед респондентів, які взагалі не володіють інформацією про стан укриття. У цій групі 42% зазначили, що формат ще не визначено або залежатиме від ситуації, тоді як загалом цей показник становить 18%.
Чи змінювали родини формат навчання через укриття
Майже чверть опитаних – 24,5% – зазначили, що саме через неналежну якість або відсутність укриття були змушені обрати для дитини дистанційну чи змішану форму навчання.
Водночас для 21% респондентів якість та наявність належного укриття стали позитивним стимулом. Ці родини обрали конкретний заклад освіти або змінили формат навчання на користь очного саме завдяки належному стану укриття.
Ще 28% опитаних заявили, що стан захисної споруди взагалі не був вирішальним чинником, оскільки вибір формату навчання залежав від інших причин.
Водночас 26,5% респондентів продемонстрували пріоритет очної освіти: вони зазначили, що попри стан укриття все одно обирають очне навчання для своєї дитини.
Аналіз регіонального розподілу відповідей щодо впливу стану шкільного укриття на ухвалення рішення про формат навчання дитини виявляє кардинальну відмінність між макрорегіонам.
Київ. У столиці зафіксований один із найвищих показників вимушеної відмови від очного навчання через стан безпекової інфраструктури. 41% респондентів обрали дистанційний або змішаний формат саме через неякісне укриття, тоді як загалом по Україні цей показник становить 24,5%.
Водночас лише 13% столичних родин готові навчати дитину очно попри недоліки сховища. Це найнижчий показник серед усіх регіонів проти 26,5% загалом.
Північ. Тут 34% родин обирають очний формат попри стан укриття. Для 22% опитаних стан сховища не був вирішальним фактором, а 20% обрали дистанційне або змішане навчання через його неналежну якість. Ще 24% визначили якість укриття головною причиною вибору школи або формату навчання.
Центр. Розподіл відповідей загалом близький до загальноукраїнського. Водночас частка тих, для кого укриття не було вирішальним чинником, становить 22% проти 28% загалом.
При цьому 28% родин обирають очне навчання попри стан укриття, ще 28% перейшли на дистанційну чи змішану форму через його неякісність, а 22% свідомо обрали школу або формат завдяки наявності якісного сховища.
Захід. Регіон демонструє найвищий запит на очну освіту та найнижчу чутливість до недоліків безпекової інфраструктури. 34% родин обирають очне навчання попри стан укриття, а 33% зазначили, що стан сховища взагалі не був вирішальним чинником.
Частка тих, хто обрав дистанційне або змішане навчання через неякісне укриття, тут є найнижчою в Україні – 11%. Ще 22% обрали освітній заклад завдяки якісному укриттю.
Схід. Тут зафіксована найвища залежність освітньої траєкторії від безпекового чинника. 45% родин обрали дистанційне або змішане навчання через неналежний стан укриття – це найвищий показник по Україні.
Лише для 17% респондентів зі Сходу стан укриття не став вирішальним чинником. Водночас 24% родин обрали школу саме завдяки якісному укриттю, а 14% – вивели дитину на очне навчання попри стан сховища.
Південь. 43% родин у цьому регіоні зазначили, що стан укриття не був вирішальним чинником у виборі формату навчання. Це найвищий показник по Україні проти 28% загалом.
Водночас 30% респондентів обрали дистанційний або змішаний формат саме через неналежну якість укриття. Лише 13% родин обрали школу завдяки якісному сховищу – це найнижчий показник у країні. Ще 14% обирають очне навчання попри стан укриття.
Що може переконати родини перейти на очне навчання
Окремо аналітики проаналізували відповіді родин, де діти наразі не навчаються повністю очно, щодо чинників, які могли б стимулювати їх перейти на очний або повністю очний формат.
Найпоширенішою умовою стало гарантоване облаштування укриття за всіма стандартами безпеки – так відповіли 33% опитаних.
Найвищий показник зафіксований на Сході – 56% родин назвали стандартизоване сховище головною умовою повернення до очного навчання. У Центрі цей показник становить 25%, а на Заході – 21%.
За віком вимогу щодо дотримання стандартів безпеки найчастіше висували респонденти віком 55 років і старше – 37%. В інших вікових групах показник становить 29–30%. Чоловіки та жінки обирали цей фактор майже однаково – 31% та 34% відповідно.
Ще 12,5% респондентів хотіли б особисто відвідати укриття перед ухваленням рішення. Найбільше цей запит виражений на Заході – 26% – та в Києві – 25%.
Серед молоді віком 18–29 років можливість особисто перевірити сховище є особливо важливою – її назвали 29% опитаних проти 8–12% в інших вікових категоріях.
6,5% респондентів вважають важливою публічну перевірку або сертифікацію укриття незалежними інспекторами. Найчастіше таку потребу висловлювали на Півдні – 11% – та в Центрі – 10%.
Водночас 20% опитаних заявили, що ніщо не переконає їх перейти на очне навчання, поки тривають обстріли. Найчастіше таку позицію висловлювали на Півдні – 25% – та Сході – 22%. На Заході цей показник найнижчий – 14%.
Ще 9% респондентів вказали на неможливість організувати очне навчання з боку школи. Найчастіше про цей фактор говорили на Півночі – 24%, тоді як у Києві та на Заході показники становлять 4% та 2% відповідно.
Водночас 19% опитаних не змогли визначитися зі стимулами, які могли б вплинути на їхнє рішення. Найвищий рівень невизначеності зафіксований на Заході – 31% – та Півночі – 25%.
Таким чином, результати опитування демонструють, що стан шкільного укриття залишається одним із ключових чинників, які впливають на вибір формату навчання. Водночас ставлення родин суттєво відрізняється залежно від регіону: якщо на Сході та в Києві безпекова інфраструктура частіше стає причиною відмови від очного навчання, то на Заході та Півночі більше родин готові обирати очний формат попри стан укриття.
Нагадаємо, «Слово і діло» опублікувало результати шостої хвилі власного соціологічного опитування. Третя частина присвячена навчанню у школах та вишах в умовах великої війни.
Нашим аналітикам вдалося з'ясувати, що лише чверть батьків школярів (26%) змогли витратити на підготовку однієї дитини до 2026/2027 навчального року не більше двох–п’яти тисяч гривень. Більшість опитаних – 30,5% – вказали суму витрат у 5–10 тисяч гривень.
Також стало відомо, що думки українців щодо виключення математики з переліку обов’язкових предметів НМТ розділилися: 36% виступають за її збереження, тоді як 31% підтримують скорочення кількості обов’язкових дисциплін та переведення математики до предметів за вибором.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»