У межах XVII Одеського міжнародного кінофестивалю, який проходив з 27 серпня по 4 вересня у Києві, відбувся День українського кіно – за підтримки Держагентства з питань кіно. Особливістю заходу стала презентація системи Єдиного електронного квитка, а також оновленого закону «Про державну підтримку кінематографії в Україні». Останні два роки видатки з державного бюджету на підтримку кінематографії є порівняно невеликими – 173,7 млн грн. Тоді як у 2024 році галузь отримала 634,7 млн грн, що було найбільшою сумою за останнє десятиліття. Скорочення фінансування через пріоритет оборонних потреб вплинуло і на кількість кінопроєктів, які було створено за фінансової підтримки Держкіно. Торік таких було лише 12, тоді як у попередні роки великої війни – близько двох десятків, а у довоєнний 2021-й – майже 70. Детальніше про те, скільки фільмів було створено за підтримки Держкіно з 2014 по 2025 рік – на інфографіці «Слово і діло».
Державна підтримка кінематографії з 2014 по 2026 рік
Державне агентство України з питань кіно офіційно заснували 9 грудня 2010 року. За час існування Держкіно його очолювали чотири повноправні голови, а також декілька керівників у статусі виконувачів обов'язків. Нині головою Держкіно є Андрій Осіпов (з 30 травня 2025 року). До цього Осіпов працював керівником Одеської кіностудії та продюсером. Видатки з державного бюджету на підтримку всієї галузі вітчизняної кінематографії (не лише на створення фільмів) поступово зростали: з 64,6 млн грн у 2014 році до 614,9 млн грн у 2021 році. Ці суми – без урахування видатків на керівництво та управління у сфері кінематографії. Однак з початком повномасштабного вторгнення ситуація з фінансуванням галузі змінилася: у 2022 році Держкіно отримало з бюджету 119,3 млн грн (сума після скорочення), у 2023 – 109,5 млн грн.
У 2024 році державне фінансування Державного агентства з питань кіно зросло приблизно у 5 разів (до 634,7 млн грн) порівняно з 2023 роком. Такі зміни на третій рік повномасштабного вторгнення були визначені владою як необхідний крок для збереження та розвитку української культури. Також видатки на підтримку кінематографії отримали офіційне доповнення до назви та цільового призначення — «у тому числі документування воєнних злочинів», що стало актуальним на тлі російської агресії. Крім цього, уряд прагнув розморозити та профінансувати важливі національні проєкти, а також закрити попередні зобов'язання перед кінокомпаніями й виробниками контенту.
Однак вже у 2025 і 2026 роках фінансування Держкіно зменшилося через пріоритетність витрат на оборону та безпеку в умовах повномасштабної війни. Галузь отримала лише 173,7 млн грн – на кожен рік.
Скільки фільмів створили за підтримки Держкіно
Аналізуючи період з 2014 по 2026 рік, найбільше кінопроєктів за фінансової підтримки Держкіно та на умовах співфінансування з продюсером було створено з 2017 по 2019 рік (близько півсотні щорічно), а також у 2021 році – 68. Найменше – у 2015 році (11 фільмів). Щодо періоду великої війни, то кількість кінопроєктів була майже однаковою у перші три роки вторгнення – 22, 19, 20. Торік за гроші Держкіно (спільно з продюсерами) вдалося зняти лише 12 фільмів, 9 з яких – ігрові.
Найкасовіші українські фільми
Найкасовішим українським фільмом за роки незалежності та абсолютним рекордсменом національного прокату стала анімаційна стрічка «Мавка. Лісова пісня» (2023 рік), створена за підтримки Держкіно. Фактична вартість фільму була 187,242 млн грн (частка Держкіно – 49,520 млн грн або 26,45%. Стрічка мала як вітчизняний так і міжнародний успіх і стала рекордсменом, зібравши у прокаті в цілому понад 20 млн доларів.
Серед інших українських фільмів, які також мали значний касовий успіх:
- «Довбуш» (2023) — масштабна історична драма режисера Олеся Саніна. Фільм зібрав у національному прокаті понад 68 млн грн;
- «Скажене весілля» (2018) та «Скажене весілля 2» (2019) – комедії, які стали першими українськими фільмами новітньої доби, що подолали позначку в десятки мільйонів гривень касових зборів;
- «Захар Беркут» (2019) – масштабний історичний екшн за повістю Івана Франка, що зібрав у кінотеатрах України до 38 млн грн;
- «Я, «Побєда» і Берлін» – комедійна драма, знята за мотивами однойменної повісті Кузьми Скрябіна. Фільм вийшов у 2022 році та зібрав у прокаті понад 1,5 мільйона доларів, його подивилися близько 390 тисяч глядачів.
Також до списку найкасовіших українських фільмів увійшла стрічка «Люксембург, Люксембург» (2023). Режисером фільму є Антоніо Лукіч, стрічка зібрала понад 34 млн грн у прокатній касі за підтримки Держкіно.
А у серпні 2024 року на екрани вийшла «Конотопська відьма», що стала найкасовішим вітчизняним фільмом жахів, який зібрав 1,3 мільйона доларів і близько 330 тисяч глядачів.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як українці ходили в кіно під час пандемії та повномасштабної війни. Також ми досліджували, як у країнах світу демонструють фільми – дубльовані чи із субтитрами.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»