Лише чверть батьків школярів (26%) змогли витратити на підготовку однієї дитини до 2026/2027 навчального року не більше двох–п’яти тисяч гривень. Більшість опитаних – 30,5% – вказали суму витрат у 5–10 тисяч гривень.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 31 серпня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
За даними соціологів, витрати у понад 10 тисяч гривень мали лише 11,5% респондентів, тоді як найменшу суму (до 2000 грн) зазначили лише 8%.
Натомість майже чверть опитаних (24%) на момент опитування ще не підраховувала витрати або вагалася з оцінкою.
Зв’язок між витратами та доходами родин
Перехресний аналіз даних виявив пряму залежність між доходами родин (щомісячний дохід на одного дорослого) та бюджетом на підготовку дітей до навчального року.
Низький дохід (до 10 тис. грн) – вимушена економія: 31% обмежилися сумою 2000–5000 грн (проти 26% загалом), а понад 10 000 грн витратили 8% опитаних (проти 11,5% загалом).
Спрощене оцінювання та посилена увага до булінгу: основні зміни для школярів та вчителів з 2026 рокуДля 5–9 класів спростили систему оцінювання, а для 7–9 класів збільшили кількість годин на історію та громадянську освіту. Також запровадили нові підходи до запобігання та реагування на булінг і насильство.
Середній дохід (10–40 тис. грн) – концентрація у середньому сегменті: 36–39% витратили 5000–10 000 грн (проти 30,5% загалом). Група з доходом 20–40 тис. грн має найвищу фінансову визначеність (лише 11% не підрахували витрати проти 24% загалом).
Високий дохід (понад 40 тис. грн) – максимальні витрати: 26% витратили понад 10 000 грн на дитину, що більше ніж у 2 рази перевищує середній показник (11,5% загалом).
Статеві та вікові відмінності
Жінки суттєво частіше вказують на помірні витрати у діапазоні 2000–5000 грн (30% проти 18% серед чоловіків та 26% загалом). Натомість чоловіки частіше фіксують витрати на рівні 5000–10000 грн (34% проти 29% серед жінок та 30,5% загалом), але водночас частіше зазначають, що ще не підраховували витрати або вагаються з відповіддю (28% проти 21% серед жінок та 24% загалом).
Вікові відмінності
Респонденти віком 18–29 років демонструють найбільшу концентрацію у високих категоріях витрат: вони частіше за інших вказують на суми 5000–10000 грн (35% проти 30,5% загалом) та зафіксували найвищу частку видатків у категорії понад 10000 грн (25% проти 11,5% загалом та лише 4% у групі 55 років і старше), за мінімальної частки тих, хто витрачає до 2000 грн (лише 2%).
У ключовій групі потенційних батьків (30–44 роки) також домінує високий рівень витрат: 36% витрачають від 5000 до 10000 грн, а 14% – понад 10000 грн, при цьому лише 19% – вагалися з відповіддю. Респонденти віком 45–54 роки частіше за загальний показник зазначають помірні та низькі суми: 30% – витрачають від 2000 до 5000 грн (проти 26% загалом), а 13% – вкладаються у суму до 2000 грн (що є найвищим показником серед усіх вікових груп проти 8% загалом).
Представники найстаршої вікової категорії (55 років і старше) також частіше зазначають помірні суми (30% у межах 2000–5000 грн), однак виявляють найвищий рівень невизначеності – 35% опитаних цієї групи ще не рахували витрати або вагалися з відповіддю (проти 24% загалом).
Нагадаємо, «Слово і діло» опублікувало результати шостої хвилі власного соціологічного опитування. Третя частина – присвячена навчанню у школах та вишах в умовах великої війни.
Також ми досліджували питання ставлення українців до виключення математики з переліку обов’язкових предметів НМТ. Виявилось, що 36% виступають за її збереження, тоді як 31% підтримують скорочення кількості обов’язкових дисциплін та переведення математики до предметів за вибором.
Крім цього ми писали, що Україні з 1 вересня 2026 року понад 8 тисяч шкіл працюють в очному форматі. Ще понад 2,2 тисячі закладів організовують навчання у змішаному форматі.
Зокрема, у новому навчальному році до українських шкіл пішли близько 240 тисяч першокласників.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»