Генпрокурор Кравченко подав заяву на звільнення, назвавши це «політичним рішенням». Крісло під ним захиталося після розслідування «Карфаген», яке викрило співробітників ОГПУ на участі в схемах із «кришування» шахрайських кол-центрів. Одразу після обшуків НАБУ і САП Кравченко пообіцяв «чистки» в прокуратурі – аж ось на представлених у суді записах фігурантів спливло його власне прізвище. «Слово і діло» вирішило нагадати, скільки часу провели на посаді Генерального прокурора сам Кравченко і його попередники.
Які Генпрокурори найдовше пробули на посаді
Довше за всіх не залишав крісло Генерального прокурора України Михайло Потебенько, який очолював ГПУ з 17 липня 1998-го до 30 квітня 2002-го, тобто 3 роки, 9 місяців і 13 днів. Однак якщо брати до уваги сукупний час, проведений на чолі Генпрокуратури, то його обганяє Олександр Медведько – Генпрокурор часів Віктора Ющенка.
Уперше Медведька призначили 4 листопада 2005 року. Тоді він затримався на посаді на півтора року – до 26 квітня 2007 року. Втім, уже 1 червня 2007-го Медведько повернувся у крісло Генпрокурора, яке не залишав до кінця 2010 року. Таким чином, усього Медведько очолював ГПУ аж 1789 днів – майже 5 років.
4 листопада 2010 року президент Віктор Янукович призначив новим Генеральним прокурором України Віктора Пшонку, який незмінно обіймав цю посаду протягом усієї каденції президента-регіонала – 1 206 днів, або ж 3 роки, 3 місяці і 18 днів. У лютому 2014 року він, як і сам Янукович, утік з України.
Лише на 2 дні менше провів у кріслі Генпрокурора Юрій Луценко – 1 204 дні. Спеціально для його призначення Верховна Рада терміново ухвалювала зміни, які дозволяють керівнику ГПУ не мати юридичної освіти. Луценко обійняв посаду 12 травня 2016 року і залишався на ній до 29 серпня 2019 року.
Ірина Венедіктова провела на посаді керівниці ГПУ 854 дні – з 17 березня 2020-го до 19 липня 2022-го. Її замінив Андрій Костін, який пробув Генпрокурором 826 днів – до 31 жовтня 2024-го.
Хто з Генпрокурорів провів найменше часу на посаді
Середній час на посаді провели Генпрокурори з 1990-х – Віктор Шишкін (778 днів), Владислав Дацюк (728 днів), Григорій Ворсінов (642 дні). За ними йде Святослав Піскун, який у перше своє перебування Генпрокурором (2002–2003) затримався на посаді на 480 днів. Потім Піскун ще двічі очолював Генпрокуратуру – у 2004–2005 роках та 2007-му, щоразу проводячи на ній дедалі менше часу – спершу 308, а потім 28 днів.
Руслан Кравченко провів у кріслі Генпрокурора 444 дні, перш ніж подати заяву про звільнення. Це трохи більше за час на посаді Віктора Шокіна, який був Генеральним прокурором України з 10 лютого 2015-го до 3 квітня 2016 року. Також трохи більше року провів на посаді Генпрокурора Геннадій Васильєв у 2003–2004 роках.
Таким чином, менше ніж рік на посаді Генпрокурора провели лише виконувачі обов’язків та три дійсні керівники ГПУ – зокрема Віталій Ярема, який був Генпрокурором з 19 червня 2014-го до 10 лютого 2015 року. Найменше ж сумарно в кріслі Генпрокурора провів Руслан Рябошапка. Він очолив ГПУ 29 серпня 2019 року, а залишив орган уже п’ятого березня 2020 року – через 189 днів.
- Якщо ж узяти «тимчасових» Генпрокурорів, то найдовше виконував обов'язки керівника ГПУ Олег Литвак – 276 днів у 1997–1998 роках, а найменше – Віктор Шемчук у 2007 році: усього лише 8 днів.
Нагадаємо, у липні 2025 року СБУ та ОГП проводили обшуки в детективів НАБУ. Тоді ж стало відомо про плани підпорядкувати антикорупціонерів Генпрокуратурі, що спричинило масові «картонкові протести» за збереження незалежності НАБУ і САП.
Раніше у межах операції «Карфаген» Вищий антикорупційний суд узяв під варту з альтернативою застави в 15 мільйонів гривень Олександра Дидича – родича раніше затриманого Сергія Кропиви.
Перед цим ВАКС задовольнив клопотання детективів про арешт Сергія Куцого, водія Кропиви, а також співмешканки посадовця – Єлизавети Івахненко. Їм визначили заставу у розмірі 3 і 20 мільйонів гривень відповідно.
За інформацією українських медіа, представники Офісу Генпрокурора могли отримувати до 7 тисяч доларів з кожного шахрайського кол-центру.
Раніше «Слово і діло» досліджувало, на яких автівках їздять обласні прокурори – згідно зі своїми деклараціями.
Також ми підбивали підсумки п’яти років існування Антикорупційного суду в Україні на окремій інфографіці.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»