Українці дедалі більше тяжіють до швидкого споживання інформації: майже половина надає перевагу коротким новинам у форматі «в один рядок» та стислим повідомленням у соцмережах. Водночас значна частина аудиторії продовжує поєднувати швидкий контент із глибокою аналітикою.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 29 по 30 червня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Згідно з отриманими результатами, більшість українців надають перевагу швидкому та лаконічному формату споживання новин. 43,5% опитаних зазначили, що читають переважно короткі повідомлення «в один рядок» та нетривалі пости у соцмережах, які не потребують багато часу для ознайомлення.
Водночас 38% респондентів поєднують різні формати контенту та споживають як короткі новини, так і глибоку аналітику приблизно в однаковій мірі. Лише 6% опитаних віддають перевагу виключно довгим текстам — лонгрідам, аналітичним матеріалам та журналістським розслідуванням.
Ще 6,5% українців взагалі не читають новини та аналітику, а 6% не змогли визначити свої медіавподобання.
Дослідження також показало відмінності залежно від статі, віку та регіону проживання. Жінки частіше за чоловіків обирають короткі новини швидкого формату — 48% проти 39%. Водночас чоловіки більше цікавляться аналітикою: 9% із них читають лише довгі матеріали та розслідування, тоді як серед жінок цей показник становить 3%.
Серед вікових груп найбільший інтерес до глибоких текстів демонструє молодь 18–29 років: 17% представників цієї категорії обирають виключно лонгріди та аналітичні матеріали. Водночас саме молодь найменше орієнтується на короткі новини — 33%. Найбільше прихильників формату «в один рядок» серед українців віком 30–44 роки (49%) та 45–54 роки (51%).
У регіональному розрізі найбільше прихильників комбінованого споживання новин — серед мешканців Києва: 51% читають і короткі повідомлення, і аналітику. Найвищий попит на довгі формати зафіксували на Півдні — 12%, тоді як на Півночі таких читачів лише 1%. Водночас у цьому регіоні майже половина опитаних (48%) надає перевагу виключно коротким новинам.
Нагадаємо, згідно з нашим дослідженням, в Україні більше третини населення (36%) відчуває інформаційне перевантаження. Надмірний медіапотік став серйозним щоденним подразником для вагомої частки суспільств. А от психологічний імунітет до інформаційного шуму демонструє лише кожен п’ятий українець.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»