Найбільші доходи має столична підземка – 1,7 мільярда гривень. Водночас Київ лідирує і за збитковістю – 3 мільярди в мінусі. В інших містах склалася аналогічна ситуація. Розрив між доходами і витратами метро найбільше посилився у перший рік пандемії та на початку повномасштабного вторгнення, збільшивши збитковість метрополітену. Як змінювалися фінансові показники метро в Україні, а також кількість працівників підземки та зарплати директорів – на інфографіці.
Аналітики «Слово і діло» порівняли фінансові звіти чотирьох метрополітенів України – Києва, Харкова, Дніпра та Кривого Рогу, де працює метротрам. На інфографіці нижче показано, як змінювалися доходи й чисті прибутки метрополітенів у цих містах протягом 2019–2025 років:
Доходи та збитки метро в Україні
Київське метро, яке має найбільшу кількість станцій та пасажиропотік, усі сім проаналізованих років займає першість за доходами. У 2019 році воно принесло 3,39 мільярда гривень доходу. Однак чистий фінансовий результат навіть у цей піковий рік лишається збитковим: мінус 635 мільйонів.
У 2020 році доходи столичного метрополітену впали майже вдвічі через пандемію КОВІД-19 – до 1,8 мільярда гривень. Наступного року вони трохи відновилися (2,2 мільярда), однак на початку повномасштабного вторгнення впали до мінімуму – 1 мільярда 85 мільйонів. Збитки – 908 мільйонів гривень, що більше ніж у 2019 році, але дещо менше ніж у попередньому, 2021 році (1,2 мільярда).
Надалі доходи київського метро помалу зростали і у 2025 році вже становили 1,7 мільярда гривень. Проте разом з ними падав чистий фінансовий результат: торік збитки сягнули рекордних 3 мільярдів гривень.
У Харкові простежується інша динаміка. У 2019 році дохід метро склав 1,3 мільярда гривень, а загальна збитковість – 269 мільйонів. Під час пандемії зменшилися як дохідність, так і збитковість метрополітену. Збитковість продовжила помірно зростати усі наступні роки, тоді як дохід після 2022 року скоротився до мінімуму: міська влада запровадила безкоштовний проїзд в усьому громадському транспорті.
Зрештою, за 2025 рік метро принесло 197,8 мільйона гривень доходу – набагато більше, ніж у 2024 році (29,4 мільйона), але його збитковість склала 392,6 мільйона гривень.
У Дніпрі дохід метрополітену, представленого лише однією гілкою, лишається в цілому стабільним: 19,1 мільйона у 2019 році проти 21,8 мільйона гривень у 2025 році. Однак його збитковість виросла аж на цілих 40 мільйонів: з 0,4 до 40,4 мільйона гривень за сім років.
Незвичний скачок у доходах демонструють звіти криворізького метротраму. За 2019–2021 роки його доходи впали з 35,4 до 15,3 мільйона гривень, а у 2022 році стрімко виросли до 516,9 мільйона. Враховуючи, що, як і в Харкові, проїзд у громадському транспорті Кривого Рогу став після початку повномасштабної війни безкоштовним, цей стрибок може бути наслідком змін у веденні обліку прибутків комунального підприємства.
Фінансові результати метротрама майже не змінилися: з –12,6 мільйона у 2019 році до –10,2 мільйона у 2025 році. Проте у 2022 році метротрам показав єдиний з усіх досліджених нами років випадок прибутковості серед метро: 6,6 мільйона гривень прибутку.
Також «Слово і діло» дослідило річні декларації чинних директорів метро. Результати – на інфографіці:
Річна зарплата директорів метро
Найбільше за виконання своїх обов’язків у 2025 році отримав директор столичного метро Віктор Вигівський – 1 мільйон 348 тисяч гривень.
За ним іде директор харківської підземки Владислав Приймак, зарплата якого торік склала 1 мільйон 316 тисяч гривень.
Руслан Божко, директор метротрама в Кривому Розі, отримав у 2025 році 998 тисяч, а директор дніпровського метрополітену Андрій Овчаренко – 889 тисяч гривень.
Зарплати директорів у 3–4 рази більші за середню зарплату робітників відповідного метрополітену. Вони представлені на інфографіці разом з кількістю працівників метро в різних містах:
Скільки заробляють звичайні працівники метро
Найбільше людей працює в київському метро – 5 тисяч 646 працівників у 2025 році, що менше, ніж у 2019-му (7 тисяч 563 людини).
Наступним, після великого розриву, іде Харків, у метро якого працює 2 тисячі 702 людини – трохи більше ніж у 2019 році. Своєю чергою у криворізькому метротрамі та дніпровській підземці зайнято по 1 398 та 830 працівників відповідно.
Аналогічно розподіляється і середня місячна зарплата працівників: у Києві – 37,5 тисячі, Харкові – 21,2 тисячі, Кривому Розі – 20,2 тисячі, Дніпрі – 16,7 тисячі.
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» порівнювало вартість проїзду в громадському транспорті в обласних центрах України. Також ми досліджували стан розвитку метрополітену в європейських столицях.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»