Підвищення податків – одна з найдискусійніших тем всередині України. Бізнес і громадяни невдоволені збільшенням зборів, Рада саботує ухвалення непопулярних законів, а уряд намагається пом'якшити збільшення фінансових тягарів різноманітними кешбеками і виплатами, а ще бонусами для парламентарів. Уряд має залізний аргумент на користь нових податків: такі вимоги МВФ, без яких Україна опиниться без фінансування. «Слово і діло» пояснює, які вимоги насправді ставить МВФ та як уряд намагається знайти баланс між ними та ситуацією в країні.
Міжнародний валютний фонд – це фінансова установа ООН, створена ще в далекому 1945 році, яка сьогодні об'єднує практично всі країни світу.
Головна мета Фонду – сприяти міжнародній співпраці в грошовій політиці, зокрема сприяти уніфікації системи грошових перекладів, видавати кредити та іншими способами допомагати країнам-членам.
За якими принципами МВФ дає кредити
МВФ надає кредити країнам-учасницям, які переживають серйозні порушення платіжного балансу. Іншими словами, мають великий дефіцит бюджету, який не можуть компенсувати через внутрішній борг.
Кредитна ставка МВФ – відносно невелика. Її точний розмір є гнучким і залежить від різноманітних фінансових показників. Нині ставка коливається на рівні 2–3% річних, що робить кредити від МВФ такими привабливими.
Натомість МВФ вимагає проведення структурних реформ в економіці та держуправлінні. Ці реформи, на думку Фонду, мають стабілізувати економічну ситуацію в країні, що прагне отримати кошти, а також сприяти якнайбільш ефективному використанню кредиту.
На які кредити МВФ претендує Україна
Україна приєдналася до МВФ у 1992 році й відтоді брала участь у 13 програмах фінансування. Сумарний розмір кредитування – близько 90 мільярдів доларів. Зокрема це були виплати через світову фінансову кризу 2008 року та виплата «ковідних» емісій у 2021 році.
Хто з союзників найбільше профінансував держбюджет УкраїниЧиїми грошима наповнюють бюджет України у роки повномасштабної війни та як змінилися обсяги фінансування – на інфографіці Слово і діло.
У 2022 році МВФ надали Україні швидкі антикризові кредити в обсязі близько 2,7 мільярдів доларів без вимог у реформах.
З 2023 року МВФ реалізовував з Україною програму EFF (Extended Fund Facility) – Механізм розширеного фінансування. Програма передбачала загальний кредит у понад 15 мільярдів доларів. Однак ця сума виплачувалася окремими траншами, що видавались залежно від успіху проведення реформ Україною.
З 15,6 мільярдів доларів першої програми Україна зрештою встигла отримати близько 10 мільярдів.
Важливо: МВФ, розробляючи програму, сподівався на завершення війни до 2026–2027 років. EFF мала фінансувати не лише країну в стані війни, а й під час повоєнного відновлення. Тому в другій половині 2025 року МВФ відмовився від неї на користь оновленої програми EFF, що мала запрацювати вже у 2026 році, а триватиме 48 місяців.
Хід останніх перемовин між Україною та МВФ
Цього разу МВФ виставив жорсткіші вимоги перед Україною, що стосувалися реформ у багатьох сферах.
На перемовинах у листопаді 2025 представники України погодилися на них без значного спротиву. Одна з причин – в Україні якраз розгорівся «Міндічгейт». Великий корупційний скандал аж ніяк не сприяв сильній позиції на перемовинах з МВФ.
Коли медіа, громадськість та депутати Верховної Ради дізналися деталі домовленостей, почалися їхні бурхливі обговорення. Уряд звинувачували в тому, що частина змін – насамперед нові податки для ФОПівців та оподаткування «цифрових платформ» – сильно нашкодять малому бізнесу та сприятимуть виходу в тінь.
У січні до Києва приїхала Крісталіна Георгієва, директор-розпорядник МВФ. Вона провела перемовини з прем'єркою Юлією Свириденко та іншими урядовцями, відвідала пошкоджені енергооб'єкти та залишила слова підтримки українцям.
Цей візит згодом назвали ключовим у пом'якшенні вимог МВФ. Останній звіт Фонду по Україні, опублікований у лютому 2026, має не такі жорсткі часові рамки. Так, податкові вимоги перевели з категорії першочергових до звичайних «структурних маяків» – крок, на який МВФ ніколи раніше не йшов.
Вимоги МВФ до України у лютневому звіті
Вимоги МВФ до України, так само як їхня оцінка нашого прогресу й поточного стану економіки й публічного управління, викладені у 167-сторінковому звіті, який перебуває у вільному доступі.
Вимоги розбиті по категоріям: фіскальна політика (зміни оподаткування), монетарна політика (контроль інфляції з боку НБУ), врядування (посилення незалежності антикорупційних органів), банківська сфера (покращення надійності державних банків та банківської системи в цілому).
Вимоги у податковій сфері
МВФ справді вимагає заходів з метою збільшення доходів держави через більші податки. Зокрема, у 2026–2027 році вимагається забезпечити:
- оподаткування доходів від цифрових платформ і надання Державній податковій службі (ДПС) доступу до відповідної інформації;
- скасування податкового звільнення для імпорту через поштові відправлення;
- скасування звільнення від ПДВ для платників податків на спрощеній системі оподаткування, чий оборот перевищує загальний поріг реєстрації платником ПДВ;
- скасувати положення про обмеження терміну дії військового збору і продовжити його дію після закінчення дії воєнного стану.
Які податки сплачують ФОПи і що змінює вимога щодо ПДВНа інфографіці – які податки ФОП платять в Україні зараз і що може змінитись, якщо скасують пільгу на ПДВ.
Таким чином, зміни в оподаткуванні справді є вимогами МВФ. Проте, звісно, Фонд не розробляв конкретні законопроєкти і не прописував конкретні ставки й числа. Виняток – поріг ПДВ: українська влада зобов'язалась не підвищувати його вище 4 мільйонів гривень. Якщо ця норма стане чинною, то усі фізичні особи підприємці, які за рік отримують більше 4 мільйонів гривень, стануть платниками ПДВ.
Дедлайном податкових змін на вимогу МВФ був оголошений березень 2026 року.
Як парламент (не) ухвалив податкові законопроєкти
Спершу влада хотіла реалізувати усі податкові зміни через один великий закон – який неформально називали «One big tax bill» по аналогії з відомим законопроєктом Дональда Трампа.
Утім, бажання підтримати цю ініціативу в нардепів не було – і «один великий» податковий законопроєкт зрештою не був навіть зареєстрований. Натомість вимоги МВФ поділили на окремі проєкти:
- №15110 – продовження військового збору на 3 роки після війни та його підвищення для окремих груп платників податків. Підписаний президентом;
- №15111-д – закон про оподаткування цифрових платформ (той самий «податок на OLX»). Станом на зараз він прийнятий Радою за основу та чекає на 2 читання;
- №15112-1 – закон про скасування пільги на посилки з-за кордону вартістю менше €150. Очікує розгляду Радою, був читаний комітетами.
Своєю чергою закону про ПДВ для ФОПів, який викликав найбільший резонанс, так і не було зареєстровано.
Україна знову просить пом'якшити вимоги МВФ
У березні Україна отримала перший транш по оновленій програмі EFF – понад 1,5 мільярда доларів. Водночас стало ясно, що збільшити податки – а це була одна з головних вимог МВФ – до кінця березня не вийде.
Відтак українська делегація на квітневій зустрічі з МВФ у Нью-Йорку домовилась про «збереження гнучкості» у реалізації структурних маяків МВФ. Іншими словами – Україна домовилась про відтермінування здійснення вимог.
Точні деталі стануть остаточно відомі влітку, коли вийде черговий звіт МВФ. Однак прем'єр-міністерка Юлія Свириденко вже заявила, що Україні вдалося переконати МВФ відмовитися – принаймні на деякий час – від стягування ПДВ з ФОПівців.
Які ще вимоги МВФ чекають на Україну
Лютневий звіт містить своєрідну дорожню мапу з термінами виконання вимог МВФ. Усього вона містить 15 вимог. Перші три з них – термінові й уже реалізовані: вчасно ухвалений бюджет на 2026 рік забезпечення рівних умов для платників ПДВ у державних тендерах зміна поняття «працевлаштування» у Трудовому кодексі згідно з міжнародними стандартами.
У березні 2026 року Україна нарешті призначила нову голову Митної служби, яку з 2023 року очолював в.о., до того ж звинувачений у корупції. Це була одна з вимог МВФ.
До кінця року Україна має зокрема:
- оновити стратегію щодо державних банків (червень);
- провести дерегуляцію ціноутворення згідно зі стандартами ОЕСР і ЄС (червень);
- призначити усіх членів Рахункової палати згідно з домовленостями 2024 року (грудень).
Крім того, є низка інших, більш технічних вимог, спрямованих на покращення, з погляду МВФ, роботи української економіки та публічного управління.
Проте усі вони лишаються вторинними на тлі головного питання – які податки у майбутньому платитимуть українці заради продовження фінансування через міжнародні інституції.
Рішення МВФ важливі не лише через кредитні пакети, які вони надають. Прогрес у виконанні їхніх вимог показує іншим партнерам – зокрема ЄС та Світовому банку – що Україна є платоспроможною та здатна ефективно реалізувати отримані кошти для підтримки економіки і населення під час війни з росією.
Ратушний Денис, спеціально для «Слово і діло»
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» показувало в інфографіці, як змінилися частки зовнішніх донорів українського бюджету – і в тому числі МВФ, а також розповідало про те, що зміниться для ФОП у разі ухвалення вимог МВФ щодо ПДВ
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»