За майже 4 роки повномасштабної війни за статтями бюджету з класифікацією «громадський порядок, безпека та судова влада» місто Дніпро витратило понад 3 млрд грн, що перевищує витрати Києва майже утричі та в 37,5 разів більше за видатки Харкова за цими статтями. Згідно з кошторисом, за цими статтями гроші можна спрямовувати на забезпечення громадського порядку, боротьбу зі злочинністю, охорону державного кордону, протипожежний захист і рятування та навіть кримінально-виконавчу систему та виправні заходи. Аналітики «Слово і діло» проаналізували видатки обласних центрів України за цими статтями бюджету за період з 2022 року по жовтень 2025 року. Детальніше – на інфографіці.
Найбільше з держбюджету витратили Дніпро, Одеса та Київ
За досліджуваний період (2022–2025 роки) Дніпро сумарно спрямував на безпеку та громадський порядок рекордні 3,32 млрд грн. Пік витрат у Дніпрі припав на 2023 рік – тоді місто виділило понад 1,38 млрд грн, що перевищує сумарні витрати багатьох інших обласних центрів за чотири роки.
На другому місці – Одеса. Загальні витрати міста склали 1,53 млрд грн.
Натомість Київ за вказаний період витратив на заходи безпеки 1,22 млрд грн. Якщо у 2022 та 2023 роках витрати столиці були відносно помірними (147 млн та 218 млн грн відповідно), то у 2024 році відбувся різкий стрибок фінансування – до 755,9 млн грн.
Також більше мільярда гривень за час повномасштабної війни на громадський порядок і безпеку витратили Вінниця та Житомир: по 1,17 та 1,07 млрд грн відповідно. Притому, майже половину цієї суми Вінниця витратила лише за 10 місяців поточного року.
Ситуація у прифронтових містах
Як свідчать дані OpenBudget, проаналізовані «Слово і діло», показники прифронтових міст суттєво різняться, що може пояснюватися різними підходами до формування бюджетних програм або перерозподілом видатків на інші пріоритетні статті.
Чернігів виділив на безпеку 822,19 млн грн, причому найбільші суми припали на 2024 рік (313 млн грн).
Херсон після деокупації суттєво наростив фінансування. Якщо у 2022 році витрати становили лише 4,34 млн грн, то вже у 2023-му вони зросли до 332 млн грн. Загальна сума видатків за пʼять років становила 755,38 млн грн.
Запоріжжя за чотири роки спрямувало на громадський порядок 590,34 млн грн, зберігаючи відносно стабільний рівень фінансування (в середньому 120–170 млн грн на рік).
Миколаїв витратив 479,85 млн грн, з піком видатків у 2024 році (168,9 млн грн).
Харків, попри постійні обстріли та близькість до кордону з рф, у графі «Громадський порядок та безпека» показує одні з найнижчих цифр серед великих міст – всього 88,49 млн грн за 4 роки. Гроші спрямовувалися на протипожежний захист та рятування.
Західні області
Луцьк, будучи значно меншим за Львів, витратив на безпеку майже вдвічі більше – 829,05 млн грн порівняно з 446,97 млн грн у Львові.
Найменші витрати зафіксовані в Ужгороді – всього 30,17 млн грн за весь період. Також відносно низькі витрати в Чернівцях – 132,76 млн грн.
Нагадаємо, раніше ми досліджували, скільки коштів з бюджету витрачають на безпеку держорганів влади та посадовців.
Також на інфографіці «Слово і діло» – як змінювалася частка видатків у держбюджеті на безпеку та оборону.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»