Уряд затвердив проєкт державного бюджету на 2026 рік та направив його до Верховної Ради. У проєкті закладені рекордні витрати на оборону у 2,8 трлн грн за загального обсягу видатків 4,8 трлн грн. Доходи держбюджету заплановано на рівні 2, 8 трлн гривень, дефіцит оцінюється у 2,7 трлн гривень. При цьому наступного року закладено зростання мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, а також підвищення зарплат вчителів та виплат при народженні дитини. «Слово і діло» вивчило документ та розібралося, як мають змінитися витрати держави порівняно з поточним роком та на які оновлення чекати українцям.
Основні параметри держбюджету-2026
Видатки держбюджету на наступний рік, відповідно до неухваленого поки проєкту, становлять 4,8 трлн гривень, що на 415 млрд гривень більше порівняно з 2025 роком.
Доходи держбюджету заплановано на рівні 2 трлн 826 млрд гривень (на 446,8 млрд гривень або 18,8% більше, ніж у 2025 році).
Дефіцит бюджету прогнозується на рівні до 18,4% ВВП (на 3,9 відсоткових пункта менше, ніж у 2025 році). Потреба у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік оцінюється у 2 трлн 79 млрд гривень.
У проєкті державного бюджету на 2026 рік уряд закладає розрахунковий середньорічний курс гривні до долара на рівні 45,7 грн/долар та курс євро 49,4 грн/євро.
Пріоритет держбюджету-2026 – безпека і оборона. На оборонні потреби заклали 2,8 трлн грн (27,2% ВВП). Це на 168,6 млрд грн більше, ніж було у 2025 році. На виробництво зброї передбачено щонайменше 44,3 млрд грн – на українські боєприпаси, ракети, протиракетну оборону, авіаційну та бронетанкову техніку.
Соціальна сфера: оновлення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму
Видатки на соціальну підтримку українців у 2026 році планують підвищити на 10,6% до 467,2 млрд грн.
У проєкті бюджету уряд вперше з 2024 року оновив прожитковий мінімум та мінімальну зарплату:
- мінімальна зарплата зросте з 8000 грн до 8647 грн (+8%);
- загальний прожитковий мінімум з 2920 грн до 3209 грн (+9,9%);
- прожитковий мінімум для працездатних осіб з 3028 грн до 3328 грн (+9,9%);
- прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 2361 грн до 2595 (+9,9%).
Цей показник визначає і мінімальний розмір пенсії. Максимальний розмір пенсії у 2026 році становитиме 25,95 тис. грн.
Інші видатки на соцзахист розподілять таким чином: 251,3 млрд грн – трансферт Пенсійному фонду (запланована індексація пенсій з 1 березня 2026 року), 133 млрд грн – соціальні виплати і допомоги для вразливих категорій людей.
Також у проєкті держбюджету заклали 24,5 млрд грн на нові заходи підтримки українських сімей (підвищення одноразової виплати при народженні дитини з 10 000 грн до 50 000 грн, збільшення допомоги для догляду за дитиною до 1 року з 860 грн до 7 000 грн, запровадження нової щомісячної допомоги для дітей 1-3 років «єЯсла» – 7 000 грн при виході батьків на роботу, одноразова допомога першокласникам «Пакунок школяра» – 5 000 грн).
Понад 42 млрд грн спрямують на пільги та субсидії на оплату ЖКГ (для 2,7 млн домогосподарств). 9,9 млрд грн планується направити на фінансування потреб із соцзахисту осіб з інвалідністю, 2,1 млрд грн – фінансування соціальних послуг.
На ветеранську політику, допомогу з інтеграцією в суспільстві передбачатиметься 17,9 млрд (на 6,1 млрд грн або на 51,5% більше ніж у 2025 році).
Освіта і наука: підвищення зарплат вчителів
На сферу освіти у проєкті держбюджету заклали 257,4 млрд грн (на 30,4% більше ніж у 2025 році), з них: 183,9 млрд грн – на оплату праці в системі освіти, у тому числі підвищення зарплат учителів на 50% (з 1 січня 2026 року – на 30%, з 1 вересня – ще на 20%).
Ще 14,4 млрд грн – на розширення реформи харчування для 4,4 млн учнів (з 1 червня 2026 року – 1-4 класи і 5-11 на прифронтових територіях, з 1 вересня – всі 5-11 класи по країні).
Також заклали 6,6 млрд грн на підвищення академічних стипендій для 163,8 тис. студентів. 2,1 млрд грн спрямують на придбання 14,1 млн підручників для 4-х і 9-х класів, і ще 15 млрд грн – інвестиційні проєкти (укриття, харчоблоки, шкільні автобуси, проєкти Нової української школи).
На розвиток науки передбачено понад 19 млрд грн, найбільше фінансування отримає Національна академія наук – 8,1 млрд грн (+9,4% до 2025 року).
Охорона здоров'я: підвищення зарплат лікарям та скринінги здоров'я за рахунок держави
У проєкті держбюджету на охорону здоров'я заклали 254,8 млрд грн (на 14,6% більше, ніж минулого року).
З них: 191,6 млрд грн – Програма медичних гарантій (41,0 млрд грн – підвищення зарплат лікарів первинної та екстреної допомоги до 35 000 грн. 141,9 млрд грн - лікування військових, реабілітація, лікування важких травм та опіків, кардіохірургія, онкологія. 8,7 млрд грн – безкоштовні ліки для громадян, які мають хронічні захворювання)
Ще 15,1 млрд грн – на централізовані закупівлі препаратів (онко, орфанні, серцево-судинні, ендопротези). І 10 млрд грн – на скринінги здоров'я людей віком від 40 років.
Економіка
На розвиток економіки уряд пропонує виділити 49,4 млрд грн (+106,1%). Зокрема, найбільше направлять Фонду розвитку підприємництва (програми «Доступні кредити 5-7-9 %») – 18 млрд грн. Ще 15,8 млрд грн – на програму «єОселя» для доступної іпотеки, 4,8 млрд грн – на гранти для бізнесу, індустріальні парки, інвестняні.
На підтримку агропромислового комплексу заклали 13,1 млрд грн (+3,5 млрд грн до 2025 року), з них 9,5 млрд грн – фінансова підтримка виробників (дотація на 1 га, меліорація, страхування врожаю), 2,6 млрд грн – підтримка фермерських господарств.
Підтримка регіонів
Загальний ресурс у держбюджеті заклали на рівні 871,9 млрд грн (+162,3 млрд грн до 2025 грн). З яких – 289,3 млрд грн міжбюджетних трансфертів, підтримка прифронтових територій. Обласні держадміністрації отримають 10,1 млрд грн (+14,2% до 2025 року).
Фінансування органів влади, інституцій та міністерств: як зростуть видатки
Кабмін пропонує підвищити витрати на органи центральної влади: Верховна рада – 3,7 млрд гривень (+16,3%), на Державне управління справами – 4,3 млрд (+5,9%), на Секретаріат Кабміну – 13,6 млрд (+7,9%) %). Фінансування ЦВК залишиться на рівні минулого року – 275,2 млн грн.
Також пропонується збільшити видатки на органи правосуддя та юстиції, зокрема: Державна судова адміністрація – 22,7 млрд грн (+2,7%), Верховний суд – 2,6 млрд (+7,6%), Конституційний суд – 344,6 млн (+3,6%), Вища рада правосуддя – 430,3 млн (+15,7%), Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини – 441,2 млн (+6,6%), Мінюст – 23,9 млрд (+16,8%), Державна регуляторна служба – 92,1 млн (+0,6%), Вищий антикорупційний суд – 511,1 млн (+0,7%),
На діяльність Міністерства закордонних справ пропонують виділити 8,3 млрд грн (+4%), Нацкомісії з держрегулювання у сфері електронних комунікацій – 238,1 млн (+19,2%), Нацради з питань телерадіомовлення – 239,9 млн (+4,1%), Міністерства цифрової трансформації – 10,2 млрд (+18,3%). Мінфін може отримати 880,4 млрд (+45,3%), Міністерство розвитку громад та територій – 68,4 млрд (+20,1%), а Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства – 49,4 млрд (+106,1%).
Правоохоронні органи: у проєкті бюджету пропонують збільшити видатки на Офіс генпрокурора – 18,6 млрд грн (+9,9%), ДБР – 4,7 млрд (+23,1%), Управління держохорони – 4,4 млрд (+0,02%). Водночас дещо менше коштів відносно минулого року отримає МВС – 522,0 млрд (-0,1%).
Безпека і оборона: уряд також пропонує підвищити витрати на Міноборони – 1 трлн 923,6 млрд гривень (+0,6%), Головне управління розвідки – 29,7 млрд (+0,0,3%), СБУ – 43,3 млрд (+0,1%). Водночас відносно меншими у 2026 році будуть видатки на РНБО – 337,6 млн (-0,3%) та приблизно на тому ж самому рівні на Службу зовнішньої розвідки – 6,5 млрд (-0,03%).
Також можуть зрости витрати на антикорупційні органи – НАБУ, НАЗК (+16,9% та +9% відповідно, передбачено 2,5 млрд грн і 1,5 млрд грн). Таким самим залишиться фінансування Бюро економічної безпеки (1,9 млрд грн) і більше ніж на третину хочуть урізати виплати для АРМА – 350,4 млн (-35%).
Міненергетики може отримати майже вдвічі більше коштів у наступному році – 20,0 млрд грн (+95,3%). Нацкомісія з держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг – 1,1 млрд (+22,1%).
Водночас уряд пропонує урізати видатки на Рахункову палату – 1,2 млрд грн (-1,6%) та Фонду держмайна – 1,0 млрд (-63,1%), Держагентству відновлення та розвитку інфраструктури – 35,3 млрд (-33,6%), Державному космічному агентству – 963,6 млн (-11,7%).
Зазначимо, після внесення проєкту держбюджету до Верховної ради його розгляне профільний комітет, а далі – уряд представить проєкт на засіданні парламенту. До 1 жовтня 2025 року триватиме подання правок від депутатів. Після цього бюджетний Комітет готуватиме таблицю пропозицій та бюджетних висновків (орієнтовно, до середини жовтня). Схвалення бюджетних пропозицій у Раді має відбутися до 20 жовтня (за умови 226+ голосів).
Фінальне ухвалення держбюджету-2026 має відбутися у парламенті до 20 листопада.
Основні цифри бюджету та видатки на 2025 рік можна подивитися тут, однак влітку Рада збільшувала видатки на 40 млрд грн.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, чиїми грошима наповнювали бюджет України у роки великої війни та як змінювалася частка видатків у держбюджеті на оборону – до та під час повномасштабної війни з рф.
Також «Слово і діло» аналізувало, як змінювалися витрати з бюджету на зарплати державних службовців.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»