Справа Степанова: Апеляційна палата залишила під заочним арештом фігурантку

Читать на русском
Апеляційна інстанція залишила без задоволення скаргу сторони захисту підозрюваної на рішення про обрання заочного запобіжного заходу.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила під заочним арештом власницю естонської офшорної компанія OÜ Feature Юлію Пилипко. НАБУ і САП підозрюють її у причетності до справи колишнього директора державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» Максима Степанова про заволодіння понад 450 млн грн.

Таке рішення 9 жовтня ухвалила АП ВАКС, повідомляє «Слово і діло».

Як відомо, антикорупційний суд заочно заарештував Пилипко. Її адвокат подав скаргу на це рішення.

«Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 вересня 2023 року - без змін», – ідеться в рішенні.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому міністру охорони здоров'я Максиму Степанову та іншим особам. За версією слідства, ексдиректор «Поліграфкомбінату», яким тоді був Степанов, для власного збагачення при закупівлі розхідних матеріалів для виготовлення документів (зокрема паспортів для виїзду за кордон та ін.) використав підконтрольну йому компанію зареєстровану в Естонії. Матеріали для українського держпідприємства закуповувались не напряму у виробників, а через цю компанію-прокладку. У такий спосіб ціни завищувались у 4-6 разів. Це дозволило зосередити на рахунках естонської компанії суму у розмірі, який еквівалентний сумі близько 450 млн грн.

Після чого такі кошти, переказувались на рахунки великої кількості компаній, зареєстрованих різних країнах. Таким чином забезпечувалось маскування їх незаконного походження. Для допомоги у реалізації такої схеми, колишній високопосадовець залучив наближену до себе особу та одного із начальників відділів «Поліграфкомбінату».

В Естонії українцю сприяли двоє громадян цієї країни, які забезпечували управління компанією-прокладкою в протиправних інтересах українського державного службовця. Така схема діяла упродовж 2013-2016 років.

Також підозрювані зареєстрували на іноземну компанію право інтелектуальної власності на графічні елементи українських паспортів. У такий спосіб зловмисники отримували додаткову винагороду у формі роялті. Кожен громадянин України при оформленні документів (насамперед паспортів для виїзду за кордон) був змушений платити завищену ціну.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: