В Україні з лютого змінили порядок нарахування грошового забезпечення військовим, скасувавши доплату у 30 тисяч гривень для тих, хто не перебуває на передовій. Рішення викликало бурхливу дискусію у суспільстві та у самій владі. У квітні у Верховній раді проголосували за повернення виплат, чим ще більше загнали ситуацію в глухий кут: на папері виплати повернули, проте джерело їхнього достатнього фінансування не передбачили. Деталі скандалу – на інфографіці «Слово і діло».
Через кілька днів після початку повномасштабної війни уряд затвердив додаткові винагороди для військових, що торкнулося досить широкого кола осіб.
Так, військовим, які беруть безпосередню участь у бойових діях, встановили додаткову виплату у розмірі 100 тисяч гривень на місяць, пропорційно часу участі.
Крім того, встановили додаткову винагороду у розмірі 30 тисяч гривень на місяць для військових ЗСУ, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки, Нацгвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового та начальницького складу ДСНС та поліцейським.
Пізніше цей список дещо розширили: у березні вирішили виплачувати додатково 30 тисяч строковикам.
Однак потім Кабмін почав поступово забирати ці виплати. Наприклад, у січні із переліку осіб, які отримують додатково 30 тисяч, виключили військових прокурорів Офісу генерального прокурора та співробітників Служби судової охорони.
А з лютого уряд глобально переглянув питання виплати 30 тисячам військовим: якщо раніше ці гроші отримували всі військові, то з 1 лютого – лише ті, хто згідно з наказами виконують бойові завдання.
«Станом на даний момент усі військовослужбовці, включаючи строковиків та курсантів, у різних регіонах України отримують додаткову грошову винагороду у фіксованому розмірі 30 тис. гривень. Водночас бійці, які, ризикуючи життям, виконують завдання у районах бойових дій, але не беруть безпосередньої участі у боях із противником, отримують абсолютно такі ж додаткові виплати — 30 тисяч гривень. У зв'язку з цим назріло питання диференціації розмірів винагороди залежно від місця, умов та особливостей проходження служби у формуваннях сил безпеки та оборони України», – пояснили у Міноборони.
Ще одним чинником для ухвалення рішення стала, звісно, необхідність економити кошти бюджету.
У березні у Верховній раді було зареєстровано законопроєкт, яким виплати запропонували повернути. Ініціатором виступив колишній спікер Дмитро Разумков. Його законопроєкт не ухвалили, натомість 10 квітня ухвалили інший – з відповідною поправкою Разумкова.
Проблема в тому, що знайти кошти на виплати запропоновано за рахунок економії на зарплатах держслужбовців та менеджменту держпідприємств, які обмежили до 10 мінімальних. Але цих коштів на повернення надбавок мало – потрібно 150-170 млрд на рік. А економія на зарплатах дасть, за словами Данила Гетманцева, лише 2% потрібної суми.
У Міжнародному валютному фонді також зазначили, що оскільки законопроєкт не визначає джерел фінансування додаткових витрат, це може призвести до зростання дефіциту бюджету.
Міністр фінансів України Сергій Марченко обурений ухваленням законопроєкту. За його словами, є лише один спосіб профінансувати витрати на виплати – підвищити податки: зокрема, ПДВ – на 4%, військовий збір – утричі.
Він нагадав, що зарплати армії Україна має фінансувати зі своєї кишені, оскільки міжнародна допомога йде лише на держсектор. А тому, заявив Марченко, «збільшуючи витрати на армію, треба розуміти наслідки».
Поки що законопроєкт заблокований у Раді постановою про скасування результатів голосування. Більше того, керівники силового блоку – зокрема Олексій Резніков та Валерій Залужний – просять не повертатися до нього, а зібрати робочу групу, щоб розробити справедливу систему оплати праці військових. Раніше ухвалений законопроєкт у Генштабі називали популізмом.
Нагадаємо, з інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, як змінювалися витрати України на оборону з 2014 року, коли росія розпочала свою агресію.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»