САП домоглася екстрадиції підозрюваної у справі «Держінформ'юсту»

Читать на русском
Антикорупційні органи правопорядку за шість місяців змогли добитися екстрадиції до України підозрюваної у завданні збитків держпідприємству.

Федеральна республіка Німеччина екстрадувала до України підозрювану директорку приватної компанії, яку підозрюють у справі щодо зловживань при закупівлі програмного забезпечення Trueconfserver на 6,5 млн грн.

Про це повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

«САП та НАБУ домоглися екстрадиції до України однієї з підозрюваних у справі щодо зловживань при закупівлі програмного забезпечення Trueconfserver, що завдали державному підприємству «Держінформ'юст» майже 6,5 млн грн збитків. Особа близько 5 років перебувала у міжнародному розшуку та 28.05.2022 була затримана компетентними органами ФРН», – інформує САП.

За результатами екстрадиційної процедури федеральне відомство юстиції Німеччини задовольнило запит української сторони про її видачу. До неї уже застосували запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою 496 тис. грн застави.

Нагадаємо, у цій справі обвинувачують ексгендиректора Держінформ'юст Богданова, екскерівника держпідприємства «Інформаційні судові системи» Віталія Живаєва, Урхо-Андрія Рутковські та Гната Кравченка. Цю справу намагалися передати в іншій суд, але вона залишилася у ВАКС. До Богданова застосували запобіжний захід.

За версією обвинувачення, у листопаді 2013 року ексгендиректор Держінформ'юст Богданов, зловживаючи службовим становищем, із підконтрольним йому ж підприємством уклав та забезпечив виконання договору на постачання програмної продукції, комп'ютерної програми TrueConfserver та супровідної документації до неї. Перший договір передбачав завищену вартість, а наступним взагалі не передбачалося постачання товарів. Такими діями Держінформ'юсту завдано 6,5 млн грн шкоди.

Крім того, наприкінці 2014 року Богданов у змові з колишнім генеральним директором «ІСС» Живаєвим сприяв укладенню між Держінформ'юстом та підконтрольними підприємствами договорів про надання послуг із розроблення програмного забезпечення. Фактично ж юридичними особами, з якими були укладені договори, послуги не надавалися. Роботи виконували колишні працівники ДП «ІСС», заздалегідь зареєстровані як фізичні особи-підприємці.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: