Справа ексголови НБУ Шевченка: члену правління Укрексімбанку визначили заставу

Читать на русском
Антикорупційний суд визначив запобіжний захід ще одному підозрюваному у справі про заволодіння коштами Укргазбанку.
Олександр Ігнатенко

Вищий антикорупційний суд визначив 40,2 млн грн застави з обов'язками колишньому директору департаменту Укргазбанку, якого НАБУ і САП підозрюють у причетності до заволодіння 206 млн грн.

Про це повідомляє прес-служба прокуратури.

У самому органі не вказується прізвище підозрюваного, проте, за інформацією «Слово і діло», йдеться про ексдиректора департаменту корпоративного банкінгу, ексзаступника голови правління Укргазбанку, а нині члена правління Укрексімбанку (державний) Олександра Ігнатенка.

«31 жовтня 2022 року слідчий суддя ВАКС за клопотанням детективів НАБУ, погодженим прокурором САП, обрав запобіжний захід колишньому директору департаменту Укргазбанку - одному із підозрюваних у справі щодо завдання понад 206 млн грн збитків АБ «Укргазбанк». Заслухавши доводи сторін, суд ухвалив застосувати до вказаного підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі майже 40,2 млн грн застави», – інформує прокуратура.

Діяльність Укргазбанку: які фінансові результати показували керівникиЯкі фінансові результати показували керівники Укргазбанку, дивіться на інфографіці «Слово і діло».

Також на підозрюваного покладено такі процесуальні обов'язки: прибувати за першою вимогою; повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з іншим підозрюваними у справі та свідками; здати на зберігання закордонні паспорти. Строк дії ухвали в частині покладених обов'язків – до 31 грудня 2022 включно..

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові НБУ Кирилу Шевченку та іншим посадовцям Укргазбанку. Самого Шевченка оголосили у розшук. За версією слідства, він, перебуваючи на посаді спочатку першого заступника, а згодом голови правління Укргазбанку, володіючи інформацією про укладені з великими клієнтами договори банківського обслуговування, використав її для розкрадання грошових коштів.

З цією метою службові особи банку забезпечили укладення фіктивних договорів із фізичними та юридичними особами, які нібито будучи «агентами» банку залучили до нього великих клієнтів. За такі «агентські послуги» банк щомісячно незаконно виплачував «винагороду» цим особам.

Слідством встановлено, що впродовж 2014-2019 років за цією схемою 52 фіктивним агентам безпідставно перераховано грошові кошти державного банку в сумі понад 206 млн грн. Псевдопосередниками ж виявилися фізичні особи-підприємці, самозайняті та юридичні особи. Більшість із них зареєстрували виключно для участі у наведеній схемі: після отримання коштів ці суб'єкти припиняли свою діяльність, і не здійснювали іншої активності, крім зазначеної у фіктивних актах виконання послуг.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: