Про те, що привіз Єрмак із зустрічі радників «нормандської четвірки» у Парижі. Про письмову відповідь США та НАТО на вимогу так званих «гарантій безпеки» Росії. Про сюрпризи з Парламентської асамблеї Ради Європи і російської Держдуми. Про протести підприємців. А також про візити представників Сполучених Штатів до України від проголошення незалежності і до сьогодні.«Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Зустріч радників «нормандської четвірки» у Парижі
Переговори представників України, Німеччини, Франції та Росії відбулись у Парижі на тлі загострення ситуації біля українських кордонів. Зустріч політичних радників тривала понад 8 годин.
Представники України та Росії - керівник ОПУ Андрій Єрмак та заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак - за підсумками зустрічі провели окремі брифінги.
На своєму брифінгу Єрмак сказав, що: розмова була не проста, на зустрічі провели аудит мінських домовленостей, вперше з 2019 року узгодили фінальне комюніке про те, що перемир'я повинне діяти без будь-яких умов, що є розбіжності щодо трактування «Мінську», але є бажання працювати над ними і що домовленість 2020 року про припинення вогню залишається актуальною.
Представник РФ сказав, що сторони домовилися дотримуватися перемир'я, а також зустрітися через два тижні в Берліні, щоб спробувати вирішити проблемні питання, пов'язані з виконанням мінських угод та вийти з єдиною позицією.
Про письмову відповідь РФ від США та НАТО
США надали Росії письмову відповідь на так звані «гарантії безпеки». Держсекретар США Ентоні Блінкен розкрив зміст відповіді Росії під час пресконференції.
У письмовій відповіді було викладено думки США та їхніх союзників. Також дана оцінка «занепокоєнням» Росії та вказані ті сфери, в яких Вашингтон та Кремль можуть порозумітися.
За його словами, у відповіді також було порушено питання контролю над озброєнням. США готові укласти додаткові угоди щодо цього. Вашингтон готовий співпрацювати з Кремлем, якщо Росія припинить ескалацію та агресію щодо України.
«Наша відповідь скоординована з Україною та Європою. Ми врахували їхню думку та побажання у нашій відповіді Москві», - додав Блінкен.
А генсек НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що «Росія має утримуватися від агресивних дій та відкликати свої війська з України, Грузії та Молдови, де вони розміщуються без згоди цих країн».
Сюрпризи від ПАРЄ і російської Держдуми
Водночас, Парламентська асамблея Ради Європи підтвердила повноваження російської делегації, які Україна намагалася оскаржити. Про це повідомив член української делегації Олексій Гончаренко. «Парламентська асамблея Ради Європи ратифікувала повноваження російської делегації, які ми заперечували. «За» – 97, «проти» – 41», – зазначив нардеп.
Нагадаємо, 24 січня у Страсбурзі відкрилася зимова сесія ПАРЄ, яка триватиме до 28 січня. Вона проходить у гібридному форматі, частина делегацій братиме участь у засіданні в режимі онлайн.
А ще, партія «Єдина Росія» звернулася до Путіна із закликом розпочати постачання військової допомоги самопроголошеним «ЛДНРам». Про це йдеться у заяві партії у Telegram.
«Україну накачують західною летальною зброєю, а події в країні «нагадують повернення до нацизму та бандерівщини», - заявив голова цієї фракції у Держдумі Володимир Васильєв.
Постачання Україні військової допомоги від західних партнерів, що передається на фоні загрози російського вторгнення та прибуття військових інструкторів, Васильєв називає «підготовкою бойових дій проти мирного населення».
Про протести підприємців
25 січня у Києві відбулися протести підприємців, які виступають проти скасування спрощеної системи оподаткування, а також введення обов’язкового використання РРО. Мітинг закінчився спробою штурму парламенту, а відповідно і сутичками з поліцією та затриманнями. Народних депутатів евакуювали з будівлі, а поліція змушена була зачистити площу перед Радою.
Ситуація з протестами підприємців справила гнітюче враження. З одного боку, слід визнати і певну справедливість вимог. Ситуація в економіці не найлегша. Очікування військового конфлікту з Росією вже призвели до зростання курсу долара та поступового відтоку іноземного капіталу. До цього можна додати зростання тарифів через високі ціни на газ, а отже і зростання цін, і закриття підприємств, і безробіття.
Можна зрозуміти й державу, яка має наповнювати бюджет. Але в такій економічній ситуації малий бізнес може стати єдиною можливістю залишатися на плаву.
Кадри протестів та розгону мітингу потрапили до ЗМІ та різних пабліків, які висвітлюють події в Україні в проросійському ключі. Немає сумніву, що ці події представлять, як провісника соціального вибуху в нашій країні.
І тут українській владі слід звернути увагу на нещодавній «газовий бунт» у Казахстані. Невирішені соціальні проблеми в цій країні накопичувалися роками, а пір'їнкою, що переломила спину верблюда, стало підвищення цін на автомобільний газ. Це й вивело людей на вулиці. Ситуацією користувалися керівні клани Казахстану. Далі були вуличні бої в Алмати, зміна влади, введення в країну миротворчого контингенту ОДКБ, де головну роль відігравали російські війська.
Про те, у чому полягає різниця протестних «кейсів» в Україні та Казахстані, та яких наслідків можна від того чекати - читайте в авторській колонці Дениса Поповича на нашому порталі та в телеграм-каналі.
Візити представників Сполучених Штатів до України
На тлі підвищеної загрози вторгнення Росії із візитами в Україну зачастили американські політики. 17 січня до Києва прибула двопартійна делегація Конгресу США, а за кілька днів незапланований візит до української столиці здійснив державний секретар Ентоні Блінкен і це вже була його друга подорож до України за час каденції.
А ось американські президенти досить рідко знаходили час для візитів в Україну. У серпні 1991 року до Києва приїжджав Джордж Буш-старший. Тричі в Україні був Білл Клінтон: у січні 1994 року, у травні 1995 року та у червні 2000-го.
Востаннє президент США відвідував Україну у 2008 році – це був Джордж Буш-молодший.
Барак Обама за два президентських терміни так і не приїхав до України, хоча в адміністрації Петра Порошенка говорили, що готують його візит. Графік Дональда Трампа теж виявився надто завантаженим.
Ненабагато частіше в Україні бували віцепрезиденти. У серпні 1994 року Київ відвідав Альберт Гор, у вересні 2008 року – Дік Чейні.
Своєрідним рекордсменом за кількістю візитів в Україну є Джо Байден. На посаді віцепрезидента США при Обамі він приїжджав до нашої країни шість разів.
Як часто Україну відвідували перші особи США - коли саме і хто це був - дізнавайтеся з нашої компактної інфографіки на сайті.
**Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua **
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»