Казахстанський сценарій: у чому небезпека соціальних протестів в Україні

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

У вівторок, 25 січня, у Києві відбулися протести підприємців, які виступають проти скасування спрощеної системи оподаткування. Маніфестації закінчилися спробою штурму парламенту та сутичками з поліцією. Справедливі вимоги малого бізнесу можуть бути використані зовнішніми силами та призвести до небезпечних процесів усередині українського суспільства.

Вранці, 25 січня, урядовий квартал заблокували учасники руху SaveФОП, які протестували проти скасування спрощеної системи оподаткування, а також вимагали відміни запровадження РРО. Підприємці рушили до Верховної ради. Мітинг закінчився сутичками з поліцією та затриманнями. Народних депутатів евакуювали з будівлі, а поліція змушена була зачистити площу перед парламентом.

Ситуація з протестами підприємців справила гнітюче враження. З одного боку, слід визнати справедливість вимог. Ситуація в економіці найважча. Очікування військового конфлікту з Росією вже призвели до зростання курсу долара та поступового відтоку іноземного капіталу. Якщо напруженість не вдасться скинути найближчим часом, паніка лише збільшуватиметься. До цього можна додати зростання тарифів через високі ціни на газ, а значить і зростання цін, і закриття підприємств, і безробіття.

Можна зрозуміти й державу, яка хотіла б підвищити податкові надходження, щоб наповнити бюджет. Але в такій економічній ситуації малий бізнес може стати єдиною можливістю залишитися на плаву. Тому виходить диявольське зачароване коло.

Кадри протестів та подальшої зачистки потрапили до ЗМІ та різних пабліків, які висвітлюють події в Україні в проросійському ключі. Практично напевне це представлять як провісника соціального вибуху в нашій країні.

І тут українській владі слід звернути увагу на нещодавній «газовий бунт» у Казахстані. Невирішені соціальні проблеми в цій країні накопичувалися роками, а пір'їнкою, що переломила спину верблюда, стало підвищення цін на автомобільний газ. Це й вивело людей на вулиці. Народні протести призвели до відставки уряду країни. Ситуацією користувалися керівні клани Казахстану. Далі всім відомо: вуличні бої в Алмати, зміна влади, введення в країну миротворчого контингенту ОДКБ, де головну роль відігравали російські війська.

Такий самий сюжет може очікувати і на Україну, де ціни на різні продукти та послуги вже зростають. Але суттєва різниця між нашими «кейсами» полягає в тому, що довкола Казахстану не нагнітається військова істерія про велике вторгнення, що готується, і Казахстан, на відміну від України, не ставав лотом у великому геополітичному торгу між Росією і Заходом.

Тому новій владі Казахстану вдалося швидко і безболісно «скинути пару», а потім видалити зі своєї території миротворчий контингент, який мав усі шанси перетворитися на окупаційний.

У нинішній ситуації з Україною хепі-енду може і не бути. Тарифні майдани та акції протесту підприємців можуть підірвати ситуацію зсередини, а це саме те, що потрібно Російській Федерації для того, щоб повернути Україну у свою орбіту або домогтися розпаду нашої держави. І миротворчий контингент може стати одним із інструментів для досягнення такої мети. Видалити його так само безболісно, як це вийшло в Казахстані, у випадку з Україною не вдасться.

Денис Попович, спеціально для «Слово і діло»

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: