Роковини катастрофи літака МАУ: чи вдається Україні зберігати питання на порядку денному

Читать на русском
Володимир Фесенкополітолог

Два роки тому, 8 січня, Іран збив український літак МАУ, прийнявши його за ворожий об’єкт. Унаслідок катастрофи загинули 176 людей, які перебували на борту, серед них – 11 громадян України. Також жертвами стали громадяни Афганістану, Великої Британії, Ірану, Німеччини, Канади і Швеції. Нещодавно в Офісі генерального прокурора повідомили, що за два роки Україна надіслала 26 міжнародних запитів до різних країн, водночас Іран фактично їх ігнорує. Політолог Володимир Фесенко у розмові зі «Слово і діло» розповів, чи справді Україна робить достатньо, щоби питання розслідування катастрофи МАУ залишалося на порядку денному.

На думку Володимира Фесенка, тема авіакатастрофи літака Міжнародних авіаліній України за два роки відійшла на другий план. Політолог пояснив, що у діях української влади треба розуміти один важливий момент – для дипломатії, яка має обмежені ресурси, зараз є більш актуальні виклики, зокрема, російська агресія.

«Зараз ця тема більше не для широкого загалу, а для родин загиблих і для українських дипломатів та юристів», – зазначив політолог.

Водночас експерт вважає, що Україна обрала правильну стратегію, щоб зберігати тему катастрофи на порядку денному.

«Україна діє не самотужки, а в координації з міжнародними партнерами. Є спільна група країн, які постраждали внаслідок трагедії. Україна об'єднує разом з ними свої зусилля та висуває спільні вимоги до Ірану… Це об’єктивна оцінка своїх можливостей та економія ресурсів», – наголосив Фесенко.

Важливим та правильним, за його словами, стало те, що Україна не погодилась на пропозицію Ірану щодо компенсації, а вимагає більшого.

Нагадаємо, на початку червня Іран офіційно заявив, що готовий виплатити компенсації родинам загиблих в авіакатастрофі українців – по 150 тисяч доларів.

Тоді заступник міністра закордонних справ Євген Єнін заявив, що Україна до останнього наполягатиме на збільшенні суми.

«Теоретично, можна було б і погодитись на ті компенсації, які запропонував Іран, але тоді було б місце для незадоволення, критики з боку багатьох людей. Тому скоординована позиція – це правильна позиція для нашої країни, яка може допомогти отримати більш вагомий результат», – зазначив політолог Володимир Фесенко.

За його словами, неформальним лідером у цій історії, фактично, стала Канада.

«Тож, враховуючи те, що Україна має хороші дружні стосунки з Канадою, варто тісно координувати свої дії з нею. До того ж, треба розуміти, що для Ірану вага суду в Канаді є значно сильнішою, ніж рішення, наприклад, українського суду», – наголосив експерт.

Фесенко навів приклад, що днями Верховний суд провінції Онтаріо в Канаді постановив виплатити 107 млн канадських доларів (90 млн доларів США) плюс відсотки родичам шести жертв катастрофи літака МАУ.

Відповідно до рішення суду, родичі шести жертв, які подали позов до суду, повинні розділити між собою цю суму.

Нагадаємо, раніше ми писали, які обіцянки давали українські політики стосовно розслідування катастрофи літака МАУ.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал