Подкаст «Словом» за 26 листопада: імперські амбіції Суркова та пресмарафон Зеленського

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 26 листопада - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Подкаст «Словом»slovoidilo.ua

Про пресконференцію Володимира Зеленського на честь екватору його перебування на посаді президента України. Про реакцію росіян на статтю Суркова про імперські амбіції РФ. Про думку секретаря РНБО щодо агресивних планів Росії стосовно України. А також про обіцянку ввести в Україні податок на виведений капітал. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Екватор: пресмарафон президента Зеленського

У п'ятницю, 26 листопада, президент України Володимир Зеленський проведе пресконференцію, присвячену екватору його каденції. Про це повідомила пресслужба глави держави.

Як повідомляється, у пресконференції візьмуть участь журналісти із 30 провідних всеукраїнських та міжнародних ЗМІ.

«Таким чином, відбудеться змістовна розмова президента з журналістами, під час якої будуть висвітлені різні актуальні та суспільно важливі теми, зокрема проведення реформ в Україні, ситуація на сході країни та досягнення миру, енергетична безпека та питання тарифів, економічна стабільність, боротьба з пандемією коронавірусу тощо. Водночас такий формат заходу дозволить уникнути дублювання питань» - заявили у Зеленського.

Початок заходу о 12:00. Він триватиме три години. Пресконференцію транслюватимуть українські телеканали, а також сторінки президента у соцмережах.

Імперські амбіції Суркова

Минулого тижня кремлівський «яструб», колишній помічник президента РФ та куратор «українського напрямку» Владислав Сурков, написав статтю під назвою «Куди подівся хаос? Розпакування стабільності». У ній він спробував виправдати потребу подальшого розширення території Росії. Втім, роздуми Суркова викликали в російському суспільстві швидше іронію і страх, ніж рішучість когось завойовувати.

У статті Сурков зазначає, що Росія має й надалі розширюватись для того, щоб погасити внутрішню «соціальну ентропію». Тобто зайнятися поглинанням інших територій для того, щоб перемогти внутрішню політичну нестабільність, а ще краще – перенести ці процеси на чужу територію. Мовляв, Росія завжди розширювалася. Інакше РФ загрожують руйнівні процеси, подібні до тих, що сталися в Союзі в 1980-х, 1990-х роках.

Утім, не така цікава сама стаття, бо антиукраїнська позиція Суркова давно всім відома, як реакція на неї в російському суспільстві. Зокрема, оглядач «Московського комсомольця» Михайло Ростовський у своїй колонці зазначає, що Владислав Сурков вигадав для своєї країни «небезпечні ліки». «Росії не потрібне «розширення». Росії потрібне освоєння своєї власної території ‒ те, на чому не дозволяли зосередитись «імперські інстинкти», ‒ пише автор. На його думку, громадянам Росії погано не через те, що влада не задовольняє їхніх імперських амбіцій, їм погано через поширення COVID та падіння рівня життя.

Політтехнолог Станіслав Бєлковський, коментуючи статтю Суркова, припустив, що автор (відправлений в опалу після провалу на українському напрямку) знову хоче очолити проєкти з розширення Росії або принаймні зайнятися вирішенням конфліктів на кордонах країни. При цьому пан Бєлковський з іронією згадав, так би мовити, «унікальний досвід» Суркова щодо врегулювання ситуації з так званими «ДНР» та «ЛНР».

Навіть в ОРДЛО поставилися до ідей Суркова зі скепсисом. Донецький блогер, який є одним із бойовиків так званої «ДНР», зазначає, що історію розширення Росії слід розглядати у широкому історичному контексті. Наприклад, експансія Росії у Китаї призвела до російсько-японської війни, у якій царська Росія зазнала поразки. Подальші «імперські амбіції» закінчилися Першою світовою війною та остаточним крахом Російської імперії. Простих росіян стаття Суркова здивувала та налякала. Їх справді більше хвилює COVID, перспектива поголовного введення QR-кодів та падіння рівня життя. Російське суспільство, на відміну від кремлівської верхівки, не готове до великої війни за розширення територій, а «імперські амбіції» вже неможливо задовольнити, відправляючи солдатів помирати у чужі землі.

Докладніше про це читайте в авторській колонці Дениса Поповича на порталі та в телеграм-каналі.

Агресивні плани Росії: що думають в РНБО

Між тим, секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов в ефірі програми «Право на владу» заявив, що для України не є несподіванкою агресивні плани Росії щодо вторгнення на територію сусідньої держави. Тому Україна повністю готова до війни.

«Чи готова Україна? Так. Чи буде війна? На сьогодні це питання відкрите, але ми повинні до цього бути готові. Ми до цього готувалися досить довго. Для нас це не було несподіванкою» - сказав Данілов і додав, що світова спільнота нарешті прозріла з приводу ставлення російського президента до України і його планів. «Світ зрозумів, що відбувається. Маски всі зняті» - наголосив він.

Нагадаємо, раніше в Кремлі заявили, що Російська Федерація нападе на Україну в тому випадку, якщо Україна приєднається до Північноатлантичного Альянсу (НАТО).

Податок на виведений капітал

Україна отримала 700 млн доларів траншу від Міжнародного валютного фонду. З меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного з МВФ, випливає, що Україна відмовляється від ідеї замінити податок на прибуток податком на виведений капітал.

«Після детального технічного вивчення, ми не будемо робити кроків щодо заміни чинного податку на прибуток підприємств податком на розподілений прибуток або податком на виведений капітал» – йдеться у документі.

При цьому обіцянка запровадити ПВК є у передвиборчій програмі Володимира Зеленського та деяких партій. Пропрезидентська партія «Слуга народу» обіцяла у програмі запровадити податок на виведений капітал, «як тільки для цього виникнуть необхідні економічні умови». Обіцянка про цей податок є також у передвиборчій програмі «Європейської солідарності», «Батьківщини» та «Опозиційної платформи – За життя», а також в окремих нардепів-мажоритарників.

Вже під час роботи парламенту дев'ятого скликання нардеп Ірина Геращенко обіцяла, що фракція «Європейська солідарність» зареєструє законопроєкт про виведений капітал. І фракція справді це зробила 16 червня минулого року, але їхній проєкт Рада не розглядала.

Президент Володимир Зеленський у передвиборчій програмі обіцяв, що «Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал дасть бізнесу більше свободи для розвитку та знизить адміністративний тиск».

Аналогічну обіцянку у 2018 році давав його попередник. Петро Порошенко навіть реєстрував у Верховній раді законопроєкт про податок на виведений капітал, але його не розглянули. Однією з причин було те, що Міжнародний валютний фонд виступав проти.

Колишній міністр економіки Олексій Любченко не підтримував заміну податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал. Проти виступає і міністр фінансів Сергій Марченко: у лютому він заявив, що міністерство поки що не бачить можливості запровадити податок на виведений капітал, оскільки відсутні компенсаторні механізми.

Найсвіжіша обіцянка була від Данила Гетманцева. 26 жовтня він пообіцяв до кінця року зареєструвати законопроєкт про податок на виведений капітал: «Я думаю, що до кінця року я внесу законопроєкт до Верховної ради. Я наполягатиму на моделі податку на виведений капітал до 200 млн на польський зразок».

До речі, на тлі новин про зобов'язання України відмовитися від ідеї податку Гетманцев написав у соцмережах: «Все не зовсім так. Чекайте на новини».

Детальніше про обіцянки стосовно податку на виведений капітал в Україні - читайте у нашому аналітичному матеріалі на сайті.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS

та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал