Подкаст «Словом» за 6 жовтня: не українці в Pandora Papers і доля Верховної ради, як інституції

Про «неукраїнських» фігурантів розслідування Pandora Papers. Про подальшу долю Верховної ради України як інституції на тлі історії з ініційованою відставкою спікера. Про обіцянки українських політиків ліквідувати місцеві адміністрації. Та про перспективи участі України у проєктах водневої ери. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Pandora Papers: скільки в розслідуванні не українців

У журналістському розслідуванні Pandora Papers про офшори фігурують 336 політиків із різних країн. Лідером за кількістю пов'язаних з офшорними компаніями людей є Україна – у списку 38 наших громадян. На другому місці – Росія.

У російській частині розслідування Pandora Papers фігурують люди з найближчого оточення президента Путіна. Наприклад, Світлана Кривоногих, яку в Росії називають коханкою Путіна, директор «Первого канала» Костянтин Ернст, зять керівника «Транснефти» Андрій Болотов.

У Pandora Papers є «досьє» на президента Азербайджану Ільхама Алієва. Президент і члени його сім'ї мають у володінні 17 об'єктів нерухомості у Великій Британії вартістю понад 500 млн доларів. За даними розслідування, Алієв і його оточення з 2006 року володіли офшорними компаніями на Британських Віргінських островах.

Король Йорданії Абдалла II також купував нерухомість через офшори. Зокрема, мова йде про три маєтки в Малібу (США) вартістю 68 млн доларів, а також про нерухомість у Великій Британії.

У розслідуванні Pandora Papers йдеться, що прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш в 2009 році використав офшорну компанію, щоб купити замок на півдні Франції за 22 млн доларів. Місцеві правоохоронці вже розслідують цю інформацію, а Бабіш вважає, що його хочуть «очорнити» перед майбутніми виборами.

Хто ще фігурує у розслідуванні та з якими компаніями пов’язані ці особи - про це читайте у нашому аналітичному матеріалі на сайті.

На окремій інфографіці, нагадаємо, можна подивитися, хто з українців згадується в розслідуванні. Також ми вже докладно писали про те, що стало відомо про офшори Володимира Зеленського та інших українських політиків.

Відставка Разумкова: доля Верховної ради

Процедура відкликання з посади голови Верховної ради Дмитра Разумкова вже запущена, а саме голосування за відставку спікера, ймовірно, може відбутися вже поточного пленарного тижня. Хоча Дмитро Разумков наголошує на тому, що для підготовки звіту Рахункової палати та його, як спікера парламенту, передбачено 10-денний термін. Втім, 5 жовтня депутати у 240 голосів відсторонили голову Верховної ради Дмитра Разумкова від ведення пленарних засідань на час розгляду питання про його відставку.

З політологічної точки зору у ситуації, яка виникла, є три виміри. Перший – і найголовніший ‒ інституційний. Чи піде на користь нинішньому парламенту ситуація з відкликанням спікера Дмитра Разумкова?

Другий вимір – політичний: чи можуть члени однієї команди мати іншу думку і навіть планувати піти власним політичним шляхом? Не секрет, що посада спікера – це вже «велика» політика, до того ж вона неодноразово ставала трампліном для старту в нових політичних проєктах, часом після неї йшли на посаду прем’єр-міністра і навіть один раз в історії незалежної України ставали президентом.

Третій вимір – іміджевий. Вже понад рік соціологічні дослідження свідчать про те, що рівень довіри у спікера парламенту є суттєво вищим за інших політиків, окрім президента. На заваді більш стрімкому зростанню рейтингів Дмитра Разумкова може стати хіба що його нижча впізнаваність.

Насправді саме політичний та іміджевий виміри є головними причинами розладу між Дмитром Разумковим та його соратниками зі «Слуги народу». Конфлікт може лише більше поглибитися після того, якщо на найвищому рівні буде дана вказівка позбавити Разумкова і депутатського мандату – поки що про підстави та можливості такого рішення у керівництві пропрезидентської фракції та партії говорять з обережністю.

Як вплине відкликання нинішнього спікера та заміна його новим головою парламенту на життєдіяльність Верховної ради як інституції - про це читайте в авторській колонці Олександра Радчука на «Слово і діло».

Місцеві держадміністрації: що обіцяли щодо них політики

Місцеві держадміністрації існують в Україні з 1992 року. Того року в Україні на підставі закону «Про представника президента» був введений відповідний інститут. У законі було сказано, що «представник президента є главою місцевої державної адміністрації відповідно в області, містах Києві, Севастополі, районі, районі міст Києва і Севастополя». Призначення на цю посаду робив особисто глава держави.

У 1994 році була невдала спроба позбутися інституту місцевих державних адміністрацій. У травні 1995-го в Україні знову з'явилися місцеві державні адміністрації, керівники яких призначалися президентом. Остаточно статус місцевих державних адміністрацій був закріплений Конституцією від 1996 року.

Реформувати цей інститут політики почали обіцяти ще наприкінці 90-х – початку 2000-х. Наприклад, під час передвиборчої президентської кампанії-1999 Леонід Кучма обіцяв посилення самостійності місцевих органів влади та самоврядування.

У 2002 році перед парламентськими виборами дві партії обіцяли запровадити вибори керівників областей і районів.

Під час передвиборчої кампанії у 2006 році обіцянка щодо реформи місцевих адміністрацій стала однією з топових - майже всі партії обіцяли зробити посади голів обласних і районних держадміністрацій виборними.

У 2012-му партія «Зелені» у своїй програмі обіцяла провести «справжню адміністративну реформу», її головною ідеєю мала стати виборність усіх керівників органів влади. Соціалістична партія хотіла ліквідувати районні держадміністрації та передати їхні функції радам, виконкомам, сільським і міським головам.

Обіцянка реформувати органи місцевої влади була дуже популярною у 2014 році. Ліквідувати місцеві адміністрації обіцяли партії «Свобода» і «Батьківщина», партія Анатолія Гриценка. «Блок Петра Порошенка» обіцяв, що виконавча влада в областях буде належати не «губернаторам», а виконкомам, які сформували б обрані людьми облради.

У 2015 році в першому читанні Верховна рада ухвалила зміни до Конституції щодо децентралізації. Законопроєкт передбачав ліквідацію районних та обласних державних адміністрацій. У райони та регіони президент за поданням Кабміну повинен був призначати префекта. Префект замислювався як представник місцевих органів виконавчої влади, неполітична посада, яка не залежить від місцевих політичних еліт. Законопроєкт пролежав у парламенті чотири роки та в другому читанні його так і не ухвалили.

Як політики незалежної України обіцяли ліквідувати обласні та районні держадміністрації - читайте докладніше у нашому великому аналітичному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.

Україна в ері водню: які перспективи

РНБО наприкінці серпня доручила урядові розглянути можливість створення нового водневого продуктопроводу Україна-ЄС та оцінити залучення інвестицій. Кабінет міністрів, своєю чергою, має до кінця року схвалити водневу стратегію та затвердити план з її виконання.

Створенням Центральноєвропейського водневого коридору займаються компанії газового сектору України, Німеччини, Чехії та Словаччини. Очікується, що саме Німеччина стане ключовим регіоном попиту на водень в Європі.

За словами заступника гендиректора з розвитку і трансформації Оператора ГТС, водень відіграватиме значну роль до 2050 року, коли європейська економіка, як очікується, досягне вуглецевої нейтральності.

За розрахунками експертів Національної академії наук, Україна може виробляти 505,1 млрд кубометрів водню на рік. Найбільший потенціал виробництва прогнозують у Дніпропетровській (24,7 млрд кубометрів), Одеській (22,2 млрд кубометрів) та Херсонській (22 млрд кубометрів) областях.

Найменший потенціал ‒ у Закарпатській (1,2 млрд кубометрів), Чернівецькій (1,8 млрд кубометрів) та Івано-Франківській (2 млрд кубометрів) областях.

Про перспективи виробництва та експорту водню в Україні - дізнавайтеся більше з нашого спеціального матеріалу на сайті.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps