Національне агентство з питань запобігання корупції було створено аж у 2015 році. Колишнє його керівництво постійно потрапляло в різні скандали. Наприклад, ексочільниця Нацагентства Наталія Корчак навіть отримувала обвинувачення у недостовірному декларуванні. Як не дивно, але саме за брехнею в деклараціях має стежити НАЗК. Крім того, в органу є й купа інших повноважень: виявляти конфлікт інтересів, незаконне збагачення, вносити приписи посадовцям... Щоправда, восени 2020 року Конституційний суд України вирішив позбавити Нацагентство цих повноважень, а відповідальність за недостовірне декларування – взагалі скасували. Що ж наразі з агентством і як воно працює – про це «Слово і діло» розпитало в чинного голови Олександра Новікова.
16 вересня була річниця з дня ухвалення Кабінетом міністрів антикорупційної стратегії. Водночас Верховна рада досі її не затвердила. Які на вашу думку причини?
Антикорупційна стратегія була розроблена урядом, громадянським суспільством та спільно з нашими міжнародними партнерами підтримана президентом. І на сьогодні видається так, що парламент єдиний, кому не потрібна антикорстратегія.
Але які причини?
Антикорупційна стратегія – це фактично план того, як зробити Україну європейською державою. Звичайно, це потребуватиме великих зусиль та багато роботи від парламенту з ухвалення великої кількості законів. Чому парламент не розглядає? Тому що, мабуть, стратегія є у корупції та корупціонерів. Ця стратегія полягає в тому, щоб ні уряд, ні парламент, ні президент не мали стратегії подолання корупції. Мабуть, це такий корупційний план, який впливає на парламентаріїв, щоб вони не забезпечували свою антикорупційну стратегію.
Зокрема, у цій антикорстратегії зачіпається проблематика захисту викривачів. Останнім часом деяких викривачів звільняють з роботи або на них чиниться тиск. Як приклад, історія посадовця з «Енергоатому» Віктора Поліщука. Його спочатку звільнили, а потім через суд поновили. Чому, на вашу думку, так відбувається і як цього уникнути?
Для того, щоб максимально захистити викривачів, ми представляємо їхні інтереси в суді. Але до кінця року ми ще на виконання останніх змін до Закону «Про запобігання корупції» створимо єдиний портал повідомлень про корупцію. Він захистить викривачів і дозволить звертатися анонімно з повідомленнями про корупцію. У разі, якщо суд за результатами розгляду цих повідомлень у кримінальних провадженнях визнає корупціонера винним і поверне вкрадені ним гроші державі, такі анонімні викривачі зможуть отримати 10% від цих повернутих сум. Крім того, портал дозволить органам безоплатної правової допомоги захищати викривачів на місцях. Тобто не тільки НАЗК на центральному рівні буде цим займатися, але й органи безоплатної правової допомоги. Тому ми робимо все для того, щоб викривання було ефективним, а громадяни були захищеними. Всі справи, де ми фактично брали участь у судових засіданнях, були виграні. Крім однієї: стосовно адвоката Василя Ринчака, якого його ж колеги позбавили адвокатської ліцензії. Наразі НАЗК готує касаційну скаргу до Верховного суду. І вона буде показовою, що викривачів захищають в цій країні.
Ви сказали про центр надання безоплатної правової допомоги. Це ж, по суті, ті ж адвокати. Який шанс, що вони не будуть такими самими, як колеги Ринчака? Вони можуть не захотіти захищати клієнтів.
Так, це адвокати, але які надають допомогу не безпосередньо клієнтам. Держава фінансує центри правової допомоги, щоб вони захищали громадян, які не можуть самостійно це зробити. Все працює зараз, і вони ефективно захищають викривачів за нашої участі. Ми надаємо центрам методичну допомогу і проводимо для них тренінги для того, щоб ефективно захищати викривачів. Як раз справа Поліщука може бути модельною. Тому що насправді це перша справа, де викривач з великого державного підприємства, хіба не найбільшого, щиро повідомив про корупцію. НАБУ відкрило справу. Він був звільнений, але його поновили за рішенням суду. Треба віддати належне Шевченківському суду. Наразі триває апеляційне оскарження, але рішення про поновлення його на посаді виконується одразу після його ухвалення.
Чому я сказав про центри надання безоплатної правової допомоги. Я стежу за справами НАБУ в судах і там іноді клієнтам теж призначають безоплатних захисників. Вони, буває, так само не ходять на засідання і затягують процес. Чи не буде тут такої самої історії?
Саме тому законом передбачено, що НАЗК факультативно може вступати в такі справи. В тому числі, агентство може реагувати на бездіяльність центрів безоплатної допомоги. Але на сьогодні жодних таких випадків не зафіксовано.
Реагувати яким чином?
Реагувати, вносячи приписи про порушення закону.
Наступне питання якраз стосуватиметься приписів. Це доволі цікавий інструмент, якого раніше в Україні не було. Як вони зараз виконуються загалом по країні?
Всі приписи якраз на середньому рівні, що ми вносили, вони виконуються. Це дві великі групи приписів, які вносить НАЗК. Перша група - про врегулювання конфлікту інтересів або усунення конфлікту інтересів. Ми їх, як правило, вносимо в обласні ради, обласні адміністрації, керівникам державних підприємств. Їхнє виконання практично 100%. Чому це важливо? Тому що не врегульований конфлікт інтересів - це у перспективі вчинений злочин або інше корупційне адміністративне правопорушення. Друга група приписів – це приписи, які ми вносимо досі за результатами виборів до місцевих органів влади. Йдеться про призначення секретарів і голів обласних рад. Закон вимагає проведення спецперевірки прямо кажучи, що якщо згоду не надано на перевірку, то така особа звільняється з посади протягом трьох днів.
Останній припис, який я підписав, був голові Волинської обласної ради. Аналогічний припис ми внесли Сумському міському голові. Є ще одна велика група приписів. Їх небагато, але вони важливі. Чотири приписи ми вносили уряду протягом року. Припис стосовно НАЗЯВО (Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти) і Національного агентства кваліфікацій він досі не виконаний. Суть припису у тому, що це органи державної влади, і їхні працівники мають подавати декларації, чого зараз не роблять. Щоб вирішити цю ситуацію, статути НАЗЯВО та НАК мають бути змінені. І ми сподіваємося, що уряд змінить статути цих органів. Також був припис про проведення службового розслідування щодо керівника «Енергоатому» (Петра Котіна – ред). Воно було проведено і, наскільки нам відомо, акт службової перевірки вже має бути у прем'єра, він має його затвердити.
У вас є інформація, чим закінчилася ця перевірка?
Ні, мені невідомо. Уряд нам не відповів. Ще один припис також Кабміном розглянутий - про керівника Державної регуляторної служби (Олексія Кучера – ред). За нашими даними, на його відповідь щодо керівника ДРС було призначено службове розслідування. Він намалював собі у декларації на 13 мільйонів біткоїнів, яких фактично немає. Єдиний припис, який глобально невиконаний, це припис щодо «Нафтогазу» (стосовно призначення Юрія Вітренка головою правління – ред). Нам здається, що у цьому випадку дивні речі відбуваються. Тому що уряд подав три позови з одного і того ж питання, оскаржуючи наш припис. І коли Кабмін подав другий позов, фактично, щоб цей позов потрапив до потрібного судді, перший він відкликав. Це все розглядається в Окружному адміністративному суді. Та суддя, яка влаштувала уряд, зараз розглядає другий аналогічний позов, хоча закон забороняє з одного і того ж питання суду відкривати кілька проваджень. Тобто це нонсенс. Це справа, в якій ми просто бачимо кричуще порушення процесуального законодавства з боку уряду і ОАСКу.
Це, до речі, дуже серйозно, коли такі порушення вчиняються з боку чинних урядовців. Такі «фінти» постійно роблять менш публічні люди або колишні посадовці. Тобто загалом Вітренко продовжує обіймати цю посаду, попри порушення питання Наглядовою радою і яке нічим не завершилося.
Воно завершилося тим, що наглядова рада почала відставку. Тому що неспроможність Наглядової ради найбільшого державного підприємства виконувати покладені на неї обов'язки насправді підриває довіру до всієї реформи корпоративного управління. Ми сподівалися, що така потужна Наглядова рада, як у «Нафтогазу», здатна виконувати свої обов'язки. Але виявилося, що це не так.
Давайте перейдемо до ще однієї болючої історії – про торішнє рішення Конституційного суду, яке фактично зруйнувало електронне декларування та позбавило ваше агентство повноважень. Як наразі з цим усім? Чи повернули вам все, чого позбавили і як працює НАЗК загалом? Ви, зокрема, складали на суддів КСУ протоколи, які закривалися. Що зараз з цією історією?
Я б сказав так, що конституційний суд є ключовою ланкою побудови системи безвідповідальності за корупцію. Це рішення є одним із цілої низки рішень, ухвалених Конституційним судом, якими будується система безвідповідальності за корупцію. Пам'ятаєте, у нас було рішення, яке позбавило НАБУ повноважень звертатися до суду з позовом (про скасування корупційних договорів на державних підприємствах та інших держустанов – ред), про скасування незаконного збагачення і ось це рішення, яке ви назвали. На сьогодні ми завершили повні перевірки декларацій майже всіх суддів КСУ. Встановили ознаки складу кримінального правопорушення у декларації звільненого президентом судді Олександра Касмініна. НАЗК направило до НАБУ обґрунтований висновок, орган порушив кримінальне провадження. Зараз ми закінчуємо останні буквально перевірки по суддям КСУ. Встановили при перевірці судді Літвінова, що він не задекларував у Криму своє майно. Він пояснив це тим, що відчужив його за законодавством країни-окупанта. Хоча закон України врегульовує статус Криму і каже, що відчуження майна громадян України в Криму може здійснюватись тільки за українським законодавством. У нас є конструктивна позиція до Конституційного суду насправді. Під час проведення повних перевірок судді практично завжди надають пояснення. Хоча той же суддя Касмінін оскаржив перевірку НАЗК в ОАСК, коли це все вже перебуває на стадії кримінального процесу. В ОАСКу немає повноважень на цій стадії. Тобто, навіть якщо ОАСК скасує результати перевірки, це не завадить розслідуванню.
Найбільша загроза, очевидно, це що КСУ потенційно може скасувати всю антикорупційну реформу. Враховуючи виступи колишнього голови КСУ Тупицького і судді Ігоря Сліденка, який рік тому написав заяву про звільнення.
Це стосується і Вищого антикорупційного суду?
Їхня риторика полягає в тому, що нібито Вищий антикорупційний суд є спеціальним судом, а не спеціалізованим, тому він не відповідає Конституції України.
Ви складали, зокрема, протоколи на суддів КСУ не через конфлікт інтересів, а щодо порушень адміністративних у деклараціях їх суд не розглядав і закривав. Яка ваша позиція щодо цього?
Яка може бути позиція? Наша позиція завжди керується законом. Навіть Венеційська комісія сказала, що є конфлікт інтересів, по-перше. І, по-друге, цей конфлікт інтересів пов'язаний з тим, що судді мають нести відповідальність за недостовірне декларування, в тому числі, голова КСУ. Голосіївський суд, який розглядав ці протоколи, навів карколомні аргументи про те, що неякісний закон і ми його не дуже розуміємо. А тому треба звільнити людей від відповідальності. Тобто судді прямо пишуть у рішеннях, що вони не розуміють закон. Більше того, вчора (16 вересня – ред.) була зустріч в Офісі президента щодо судової реформи. На ній голова Ради суддів сказав, що закон не дуже якісний тому і ми його не змогли виконувати. Тобто який це несе посил, якщо орган, який має забезпечувати принципи верховенства права, каже, що закон не дуже якісний і тому ми не будемо його виконувати. Це дуже погана теза, тому що це підриває принципи верховенства права саме з тих сторін, які мають це контролювати.
Ви були на зустрічі в Офісі президента? В якому статусі Вас туди запрошують?
Справа в тому, що судова реформа забезпечує невідворотність покарання за корупцію. А це вже центральна лінія Антикорупційної стратегії. Тому очевидно, що НАЗК має бути і буде в цьому процесі, Тим паче, що ми маємо забезпечити як орган відповідно до Конвенції ООН проти корупції доброчесність і етику у всіх гілках влади. Судова реформа пов'язана якраз з тим, щоб перевірити доброчесність та етику не тільки Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а й серед усіх суддів.
А ви можете розголошувати, яка позиція Офісу президента щодо рішення Ради суддів, яка не змогла обрати від кандидатів до Етичної комісії? Саме ця комісія і має опікуватись очищенням ВРП.
Я не можу відповідати за Офіс президента, але за результатами вчорашньої зустрічі була спільна заява учасників. У ній вказано, що закони ухвалені Верховною радою щодо судової реформи, як і будь-які закони, якщо ми правова держава, мають бути виконані. Наскільки я зрозумів позицію голови Ради суддів, на початку жовтня вони призначать своїх представників до Етичної комісії.
Тобто, поспішати знову немає куди…
І суспільство, і бізнес, і інвестори – всі вимагають того, щоб судова реформа була завершена.
Просто прямо перед засіданням Ради суддів її голови Богдан Моніч уже висловив своє невдоволення реформою. Стверджував, що ніхто туди не подаватиме, бо вирішальний голос матимуть міжнародники.
Наскільки я зрозумів, на зустрічі голова Ради суддів пообіцяв, що вони на початку жовтня призначать від себе кандидатів до Етичної комісії, і більш якісних ніж ті, що подавалися. Тобто, якісніше за суддю Верховного Суду і суддю апеляційної палати Антикорупційного суду. Це звучало саме так. Подивимося, яких кандидатів представники судової влади вважають більш якісними.
У вас на днях була заява якраз щодо Ради суддів. Орган нібито незаконно надає роз'яснення суддям антикорупційного законодавства в частині конфлікту інтересів.
Так, це унікальна ситуація, коли орган, який має гарантувати верховенство права, фактично у 2016-му році привласнив повноваження, надані НАЗК законом. Це стосується роз’яснення конфлікту інтересів. Це веде до того, що, наприклад, НАЗК, надає роз'яснення, і особа, діючи відповідно до роз’яснення, може запобігти порушенню законодавства. Але коли ці роз’яснення надають і НАЗК, і Рада суддів, то вони дуже часто суперечать один одному. Справа в тому, що відповідно до Конституції є розподіл влади, і парламент визначає, хто відповідає за яку частину повноважень. Він же розподіляє повноваження: які покладаються на органи виконавчої влади, які на органи суддівського самоврядування. Тобто, є три компоненти конфлікту інтересів: врегулювання конфлікту інтересів, контроль та надання роз’яснень. Парламент визначив, що Рада суддів ухвалює рішення про врегулювання конфлікт інтересів у суддів та забезпечує контроль за виконанням відповідного законодавства. Що таке контроль - це перевірка факту: чи є порушення чи ні. За результатами перевірки вони нам надсилають матеріали.
Але надання роз’яснень залишається виключно повноваженням НАЗК. У роз’ясненнях ми вказуємо - є конфлікт інтересів у людини чи немає, і як їй далі діяти. Якщо питання стосується судді, ми часто даємо роз’яснення аби судді звернулися до Ради суддів і нехай вона врегулює це питання. Але фактично у 2016-му році Рада суддів у своєму порядку затвердила, що вони надаватимуть такі роз’яснення. Очевидно, що це перевищення повноважень з боку Ради суддів. Ми рік тому, 20 жовтня, були на зустрічі з головою Ради суддів і обговорювали це питання. Просили його привести діяльність Ради суддів в цій частині у відповідність до чинного закону. Рік ми намагалися на робочому рівні врегулювати це питання, не змогли і звернулись публічно позавчора до Ради суддів, щоб вони не порушували Конституцію. Це вже, до речі, другий випадок втручання окремих інституцій судової влади в компетенцію парламенту. Перший – це рішення Конституційного суду (щодо е-декларування і повноважень НАЗК), а друге – ось це рішення Ради суддів. Ми впевнені, що це в першу чергу шкодить більшості суддів, оскільки більшість суддів є доброчесними.
Давайте тоді продовжимо цю історію з конфліктами інтересів. Я знаю, що є успішні кейси щодо конфлікту інтересів в судах. Зокрема, йдеться про колишніх народних депутатів або чинних, які в інтересах себе, своїх компаній або компаній своїх родичів звертаються до генерального прокурора. У цих зверненнях вони просять розповісти про перебіг розслідування кримінальних проваджень, де фігурують вони, їхні фірми або компанії родичів. Наприклад, суд встановив конфлікт інтересів у нардепа від «Слуги народу» Руслана Горбенка.
У нас також внесена до реєстру корупціонерів нардеп від СН Марина Нікітіна (у 2020 році суд встановив у неї конфлікт інтересів у тому, що депутатка призначила на посаду помічника свого чоловіка – ред.).
У більшості кейсів про конфлікт інтересів суд не визнає посадовців винними.
Це завжди залежить від суддів, бо вони розглядають справи. Те, що ми бачимо, по високопосадовцям цим переважно Печерський суд займається, в дуже багатьох випадках суд неаргументовано закриває адміністративні провадження. Наприклад, справа народного депутата Олександра Куницького, який звернувся до Державного бюро розслідування в своїх інтересах. Це очевидно,що тут є порушення. Він просив розповісти, що там з кримінальною справою, де він фігурує. Але Печерський суд закрив провадження.
Сьогодні із найбільш важливих для нас Печерський суд розглядає провадження стосовно колишнього судді КСУ, автора конституційного подання щодо е-декларування і народного депутата від ОПЗЖ Василя Німченка. Він взяв помічником свою невістку, це очевидний конфлікт інтересів. Протокол ми склали ще у навесні. Він досі жодного разу не з’явився до Печерського суду для участі у засіданні, чим фактично зневажає суд. Він фактично не з'являється до Печерського суду і зневажає суд.
Також Печерський суд закрив провадження стосовно колишнього народного депутата Євгена Дейдея. Він аналогічно до Горбенка звернувся до генпрокурора і просив розповісти про перебіг кримінального провадження.
Дивіться, навіть для людини, яка не є юристом, очевидно, що тут є конфлікт інтересів. Ти береш повноваження народного депутата, які тобі надані для представництва виборців, і представляєш себе. Тут не треба бути юристом, щоб зрозуміти – це прямий конфлікт інтересів. Як зробити так, що щоб суд об'єктивно розглядав ці провадження? Відповідь у нас є: передати ці адміністративні провадження до суду, до доброчесності якого немає питань. Ідеться про ВАКС. Тим паче, що Вищий антикорупційний суд за своєю суттю покликаний ухвалювати об'єктивні рішення щодо високопосадовців. Але ще раз хочу підкреслити, що ось ці поодинокі випадки конфлікту інтересів підтверджують, що більшість нардепів не використовують свої повноваження в своїх інтересах.
Чи є якась статистика щодо розгляду справ щодо конфлікту інтересів?
Більшість з них судом закривається. Ми вже виявили цю проблему. НАЗК знає, що робити. По-перше, змінити положення закону «Про запобігання корупції». Йдеться про зміну формулювань, завдяки чому судді більше не зможуть маніпулювати при розгляді справ. По-друге, змінити положення Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ми вже підготували проєкт закону і він проходить правову експертизу в Міністерстві юстиції. Сподіваємося, що уряд Найближчим часом направить законопроєкт до Верховної ради. Також ми сподіваємося на прискіпливу увагу громадськості до цих протоколів, тому що вони важливі. Це здебільшого справи стосовно високопосадовців. Ми впевнені, що це ті протоколи, які мають цікавити громадян, і готові надавати їм і ЗМІ всю можливу інформацію стосовно цих протоколів.
Ці протоколи представляють у суді прокурори…
В тому-то і проблема, що тільки прокурори це можуть робити. Вони не завжди встигають підготуватись і іноді не так глибоко знають матеріали адміністративного провадження. Тому зміни до КУпАП передбачають, що представники НАЗК можуть брати участь у судових засіданнях і отримують право на апеляційне оскарження. На сьогодні право на апеляційне оскарження у НАЗК немає, і це нонсенс. Це нонсенс тому що ти можеш домовитись із судом першої інстанції, розуміючи, що апеляційного оскарження не буде. НАЗК підтримує Міністерство юстиції з новою редакцією КУпАП, який скасує радянський кодекс. Там є проблеми, з тим що МВС не підтримує цей кодекс, але ми сподіваємося на конструктивну позицію нового міністра внутрішніх справ (Дениса Монастирського – ред.). Попереднє керівництво висловлювало ту позицію. Ми сподіваємося допомогти Мін’юсту в тому, щоб нова редакція КУпАП була ухвалена.
Продовжимо розмову про конфлікт інтересів. Останній рік триває історія із заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим. Наскільки мені відомо, він, попри те, що йому вручили підозру, все одно далі керував напрямок правоохоронних органів. Чи проводило НАЗК якусь перевірку цих обставин? Чи маєте ви якусь відповідь з Офісу президента про це?
До нас звернувся Центр протидії корупції із заявою перевірити ці обставини. Ми звернулися до ОПУ за матеріалами. Нам там відповіли, що, відповідно до розпорядження керівника офісу президента Андрія Єрмака, у зв'язку з цією ситуацією було розподілено повноваження. Тож, питання координації тих органів, у яких в Татарова міг виникнути конфлікт інтересів, були передоручені іншому заступнику керівника ОПУ Андрію Смірнову. Це один зі способів врегулювання конфлікту інтересів, передбачених статтею 29 закону Про запобігання корупції. Офіційно керівник ОПУ надав документи про врегулювання конфлікту інтересів.
А сам Татаров звертався до вас чи до Єрмака з приводу виникнення можливого конфлікту інтересів?
Сам він не звертався. За законом він має звернутися до свого безпосереднього керівника. Тиждень тому до нас надійшло нове звернення, і ми запитаємо в Офісу президента, яка ситуація є на сьогодні з врегулюванням цього конфлікту інтересів. Хочу зазначити, що основна функція НАЗК і закону «Про запобігання корупції» - це врегулювати конфлікт інтересів.
Нещодавно було оприлюднено розслідування Михайла Ткача про святкування дня народження Олега Татарова. До нього прийшов заступник генпрокурора Олексій Симоненко, який, власне, і забрав у НАБУ і САП справу Татарова і передав до Служби безпеки України в грудні 2020 року. Чи перевіряєте ви ці факти?
До нас звернень цього приводу не надходило. Я хочу зазначити, що конфлікт інтересів буде існувати, якщо дружні відносини або якісь інші виникли до ухвалення того рішення про передачу справи Татарова в Службу безпеки України. Ви самі сказали, що Симоненко ухвалив рішення майже рік тому. Тобто, той факт, що він через рік був присутній на дні народженні Татарова не може сам по собі свідчити про конфлікт інтересів, навіть за хронологічних причин. Самостійно ми не можемо починати моніторинг, тому що немає підстав.
Була така історія, що керівник офісу президента Андрій Єрмак здійснював перельоти літаком, який належить олігарху Віктору Пінчуку. Чи ви проводите перевірку цих фактів?
Перевірка триває. Ми запитували документи в Леоніда Кучми і зараз чекаємо відповіді від компанії, яка надавала авіаційні послуги. Ці перевірки, чому вони довго тривають, тому що як правило чартерні рейси замовляються через якісь іноземні компанії. Наприклад, ми надсилали запити в Китаї і довго чекали відповіді на нього. Загалом, китайські компанії відповідають на запити.
Давайте поговоримо про декларації посадовців Служби безпеки України. Завдяки вашому рішенню та розпорядженню голови СБУ Івана Баканова електронні декларації працівників СБУ, яких публічно призначили указом президента, є у відкритому доступі. Хто зараз займається перевіркою декларацію цих посадовців?
Перевіркою всіх публічних декларацій займаються управління повних перевірок декларацій та управління обов’язкових повних перевірок декларацій. А перевіркою закритих декларацій співробітників СБУ опікується управління внутрішнього контролю НАЗК. Чому? Тому що лише це управління має повний доступ до державної таємниці. Ці декларації тому і втаємничені, бо це декларації розвідників і осіб, які захищають національну безпеку України. Очевидно, що ці функції мають бути розділені.
А чому департамент повної перевірки не може отримати доступ до державної таємниці або перевести працівників з управління внутрішнього контролю до цього департаменту?
Тому що це, за своєю суттю, дуже різні процеси. У нас автоматизований розподіл здійснюється всіх перевірок. Навантаження на осіб, які проводять повні перевірки декларацій – 20 декларацій, а навантаження на осіб, які перевіряють таємні декларації – десь приблизно 5. Цей процес може зрозуміти тільки та особа, яка хоча б раз працювала з таємними документами. Ти йдеш в окрему кімнату, вручну набираєш запит. Цей запит на номерних аркушах реєструється, і так само кожний аркуш. Це набагато більш важкий процес. Тому нам доведеться робити окреме навантаження на всіх працівників і надавати доступ до державної таємниці 70 особам, а це загроза розголошення даних наших розвідників. В умовах війни з Росією це просто неприпустимо. По-друге, ми зможемо за такою схемою перевіряти не тисячу декларацію, як зараз, чи 1200, а лише 200. Це з точки зору процесу контрпродуктивно.
Чи є зараз якісь результати перевірок публічних і непублічних працівників СБУ?
Минулого року ми встановлювали порушення стосовно Олексія Петрова, який обіймав посаду голови Закарпатської обласної державної адміністрації. До того він очолював Управління СБУ в Кіровоградській області. Петров несвоєчасно подав декларацію, але суд закрив протокол при тому, що там очевидне порушення. Тому ми і говоримо про Антикорупційний суд, бо Закарпатський суд розглядає протокол стосовно ексголови ОДА і нинішнього голови Закарпатської обласної ради. Яке може бути тут рішення? Ми не кажемо, що судді недоброчесні, але ми розуміємо який шалений тиск на них чиниться. Тому навіть будучи доброчесними, вони іноді через цей тиск можуть ухвалити необґрунтоване рішення.
Ви якраз заговорили про Закарпатську ОДА. Я звертався до НАЗК і просив перевірити факти стосовно колишнього заступника Петрова Віталія Цвігуна. Національне антикорупційне бюро проводило обшук в квартирі його колишньої дружини і там знайшли самого Цвігуна. Водночас з дружиною вони вже кілька років розлучені, а її самої немає в декларації посадовця. Ця квартира коштує щонайменше 10 млн грн на ринку нерухомості. Але від НАЗК надійшла відповідь, що повна перевірка декларації Цвігуна проведена і, мовляв, немає підстав для нової. Ця квартира його колишньої дружини заарештована в забезпечення можливого відшкодування у межах кримінального провадження, де Цвігуну повідомили про підозру.
Олеже, дивіться, ми навмисне затверджували такий порядок повної перевірки декларацій, в якому вказується, що якщо деякі відомості не були враховані під час перевірки, то можна ці факти заново перевірити. Якщо НАБУ надасть НАЗК офіційні документи щодо того, що у вказаних осіб є спільний побут, тому ми обов’язково встановимо факти можливих ознак кримінального або адміністративного правопорушення. Наприклад, наразі ми проводимо повну перевірку декларації, до речі, це робить Управління внутрішнього контролю, оскільки ця особа розвідник-брат відомого судді. Ми там фіксуємо факт належності певного майна такій собі, з якою декларант веде спільний побут. Насправді, на підставі даних НАБУ ми можемо повернутись до проведення перевірки і зафіксувати нові відомості.
Вказані відомості зафіксовані в рішенні суду, який залишив заарештованим майно колишньої дружини ексзаступника голови Закарпатської ОДА.
Я наразі не готовий відповісти на це запитання, тому що у нас одночасно тисячі перевірок. Ми дуже часто звертаємося до НАБУ і щодо суддів КСУ, і стосовно Костянтина Кулика, де ми не могли самі довести факт спільного проживання. Але, на жаль, ми дуже рідко отримуємо матеріали. НАЗК розуміє застереження НАБУ: коли ти проводиш досудове розслідування і не доцільно розкривати певну інформацію або докази.
Журналісти програми «Схеми» знайшли численне майно в головного слідчого СБУ Андрія Швеця. Чи проводить Національне агентство з запобігання корупції перевірку цих фактів?
Знаєте, мені іноді такі високопосадовці кажуть: «а у нас там така ось перевірка така особа, ну, ви знаєте». Це була б дуже погана організація роботи НАЗК, якби я знав про кожну перевірку. Тому що у нас процес побудований таким чином, що ми впевнені в доброчесності осіб, які перевіряють декларації. Я не призначаю цих осіб. У нас є автоматична система, яка розподіляє між працівниками, хто і яку декларацію перевірятиме. Я навіть не знаю, хто конкретно здійснює перевірку, і не маю цього знати. Процес побудований таким чином, що працівники діють за певним алгоритмом, який дозволяє об'єктивно і доброчесно перевірити будь-яку декларацію. Тому я не втручаюсь і не можу втручатись за законом в їхню діяльність. Я не контролюю окремі перевірки.
Журналісти зафіксували святкування дня народження народного депутата Григорія Суркіса і на нього прийшов голова СБУ Іван Баканов. Чи проводило НАЗК перевірку цих фактів? Там йшлося про подарунок від Суркіса Баканову, але там, здається, вже й строки давності минули…
Мені здається, це було роки два тому. Ми не встановили там підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Пояснення надавали і Баканов, і Суркіс, і дочка Суркіса, яка організувала це святкування. Там було основне питання щодо рамки, яку подарували голові СБУ. Ми запитували документи у безпосереднього виробника цієї рамки. Він назвав вартість рамки і ми встановили, що вона була нижче, ніж необхідно для складання протоколу.
Це дивно, бо навряд чи виробник рамки на запит НАЗК надасть правдиву інформацію, а інакше ви ж ніяк не встановите вартість?
Саме так.
Було рішення Ради нацбезпеки та оборони, яке введено в дію указом президента, щодо того аби внести зміни до законодавства, які зобов’яжуть посадовців вказувати в електронних деклараціях подвійне громадянство чи факт наявності посвідки на проживання в іншій країні. Ви вже щось з цим зробили?
Навіть чинний закон дає нам можливість реалізувати рішення РНБО, і ми вже його виконали. Я своїм указом затвердив нову форму декларації. Команда фінансового контролю НАЗК підготувала відповідні зміни. Нова форма декларації, яка набере чинності з 1 грудня 2021 року, передбачає що при поданні будь-якої декларації особа має зазначити будь-які інші документи про інше громадянство або які надають право на проживання в інших країнах. Ми вважаємо, що це дійсно дуже гарна ініціатива.
А чи є якась відповідальність за невказування цієї інформації в декларації?
Відповідальність кримінальна та адміністративна стосується відомостей, які мають майновий вираз. Чому нам важлива інформація про громадянство іншої держави або посвідку на проживання? Тому що вона може бути використана для перевірки того, чи має особа в інших державах майно. Дуже сподіваємося, що впровадження нової форми декларації виконає державне підприємство «Українські спеціальні системи», яке підпорядковане Держспецзв’язку. Тобто, виконає технічну частину цього рішення РНБО.
Як у вас відбувається міжнародна співпраця з іншими державами в частині того, коли перевіряєте майно декларантів?
Ми направляємо запити до інших країн. Але, на жаль, є окремі випадки, коли Офіс генпрокурора блокує отримання нами інформації з іноземних країн. Зокрема, зі Словаччини. Це стосується депутата Олександра Дубінського (про його власність словацькою компанією DubPro S.r.o зі статутним капіталом 5 тис. євро – ред). Офіс генпрокурора чомусь надав Словаччині відповідь про те, що ми не є уповноваженим органом на отримання інформації. Ми провели відповідні перемовини з ОГП і очікуємо, що вони підтвердять наші повноваження на отримання інформації стосовно цього народного депутата.
А згідно з українським законодавством ви є органом, уповноваженим на одержання такої інформації?
Звичайно. Мене дивує, що людина в санкційному списку Сполучених Штатів Америки, і ми виконуємо фактично рішення РНБО щодо перевірки іноземного громадянства, наявності активів за кордоном, а ОГП не сприяє нашим діям. Можливо, певні посадовці Офісу генпрокурора не розібралися в цьому питанні. Тому очікуємо з дня на день підтвердження від ОГП нашим колегам зі Словаччини.
Чи проводить НАЗК перевірку електронної декларації народного депутата Артура Герасимова щодо його маєтку в Іспанії?
Станом на сьогодні, ця перевірка триває. Це перевірка не сьогодні розпочалася і вона триває. Найближчим часом вже будуть результати.
Чи направило Нацагентство запит до Іспанії?
Звичайно. Але ж сам депутат підтвердив належність йому цього майна, тому ми направили запит і депутату.
У вас є відділ моніторингу способу життя посадовців. Як відбувається його робота?
Ми покладаємо дуже великі надії на цей відділ. Перші результати його роботи: ми вже передали до САП разом з НАБУ і вже є рішення ВАКС стосовно нардепа від ОПЗЖ Іллі Киви. Цей підрозділ здійснював відповідну перевірку. Чому цей відділ, як ми вважаємо, може показувати непересічні результати. Тому що він дозволяє виявити ті порушення, які не виявили звичайними способами. Робота відділу відбувається за рахунок співпраці, в першу чергу, з пресою.Тому що коли працівник проводить повну перевірку декларації, то він може отримати тільки документальні дані про належність майна декларанту або звірити дані у декларації з базами даних і державними реєстрами. А цей підрозділ може на основі інформації з преси або від громадян фіксувати навіть те майно, якого немає в жодному реєстрі.. Наприклад, ми вже передали 19 матеріалів за результатами моніторингу способу життя на повну перевірку, в тому числі, стосовно нардепів Віктора Медведчука, Михайла Волинця, Миколи Галушка, Тараса Батенка…
Стосовно Волинця це через квартиру на Печерську?
Це не пов'язано з квартирою, це окрема історія. Наразі повні перевірки тривають.
Крім зв'язків з пресою, як департамент ще здійснює свою роботу?
Він використовує іноземні реєстри, різні бази даних, які використовуються фінансовою розвідкою, доступ до систем моніторингу автотрафіку.
Чи порушувалося вами питання реєстру банківських рахунків?
Так. Цей реєстр стосується не тільки посадовців. Ми маємо принципову згоду Міністерства економіки, Державної податкової служби, і це, в першу чергу, питання економічного напрямку уряду. Ми сподіваємося, що спільно з паном Олексієм Любченком (міністр економіки - ред.), який є основним в цьому процесі, цей реєстр буде створений наступного року. Бо такий реєстр створений в усіх цивілізованих країнах світу. Що дозволить цей реєстр? По-перше, він буде корисним для всіх декларантів. Наразі вони вводять назви банків, номери рахунків тощо. Як тільки цей реєстр буде створений, ми зможемо побудувати API до реєстру. Коли ти входитимеш в реєстр декларацій за електронним цифровим підписом, то він автоматично буде підтягувати всі банківські рахунки. Також це дозволить органам правопорядку швидше заарештовувати певні банківські рахунки осіб, які підозрюються в корупційних злочинах.
Текст: Олег Новіков
Фото: Олена Тян
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»