Подкаст «Словом» за 16 серпня: падіння Афганістану і загибель мера Кривого Рогу

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 16 серпня - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Подкаст Словом і Діломslovoidilo.ua

Про події в Афганістані на тлі майже повного контролю території країни талібами. Про загибель мера Кривого Рогу, яку правоохоронці попередньо кваліфікували як вбивство. Про перспективи добудови українського корвета «Володимир Великий». Та рівень так званої «конструктивної дискусії» між українськими урядами та парламентом. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Падіння Афганістану: таліби повністю контролюють країну

Президент Афганістану Ашраф Гані в неділю, 15 серпня, подав у відставку після того, як таліби заявили про контроль над всією територією країни, - повідомило агентство Al-Arabiya.

Бойовики ісламського руху «Талібан» оголосили про взяття під свій контроль всієї території Афганістану. Зазначають, що урядовці Афганістану і депутати парламенту втекли до Пакистану. При цьому президент країни Ашраф Гані залишався в Кабулі.

Та згодом з’явилася інформація, що Гані покинув країну - в супроводі керівника своєї адміністрації та радника з нацбезпеки він виїхав в Таджикистан.

В Афганістані у неділю, 15 серпня, бойовики радикального руху «Талібан» розпочали наступ на Кабул. Представник бойовиків заявив, що керівництво ісламістської організації наказало бойовикам утриматися від насильства у Кабулі, дозволити безпечний вихід усім, хто бажатиме залишити місто.

Представники радикального ісламістського руху Талібан планують оголосити Афганістан ісламським еміратом, - повідомляє APnews. Офіційний представник талібів зазначив, що перехідного періоду, як раніше планувалося, в країні не буде. Таліби хочуть повністю контролювати владу.

Між тим в Кабулі триває евакуація співробітників посольств та громадян-іноземців. Під прикриттям американських військових повітрям здійснюється евакуація дипмісії США в Афганістані.

Своїх громадян і місцевих перекладачів евакуюють Великобританія та Німеччина. За даними МЗС Німеччини, в Кабулі все ще перебуває 30 співробітників посольства і поліцейських, а також 80 громадян Німеччини, які працюють в організаціях з розвитку.

Загадкова загибель мера Кривого Рогу

У селі Вільне під Кривим Рогом, Дніпропетровської області, знайшли мертвим мера Кривого Рогу, Костянтина Павлова.

«Повідомлення до поліції надійшло 15 серпня близько 16:00. Тіло чоловіка із вогнепальним пораненням виявлено на веранді власного будинку», - повідомляє пресслужба поліції Дніпропетровської області.

«Є ознаки самогубства, але реєстрація в ЄРДР буде як вбивство, стаття 115 Кримінального кодексу», - зазначив речник Національної поліції Артем Шевченко у коментарі BBC News Україна.

Костянтин Павлов переміг на виборах мера Кривого Рогу в грудні 2020 року. Він був кандидатом від ОПЗЖ. У другому турі він переміг кандидата від партії «Слуга народу».

Президент Володимир Зеленський сказав, що триматиме справу загибелі Павлова на своєму контролі.

Доля «Володимира Великого»: коли добудують український корвет

У Міноборони знову заговорили про добудову українського корвета «Володимир Великий». Про перспективу добудови корабля повідомила пресслужба відомства. Міністр оборони України Андрій Таран сказав, що «складові та комплектувальні частини корабля «Володимир Великий» проєкту 58250 задля їхнього збереження та подальшої добудови будуть переміщені на потужності одного з українських суднобудівних заводів».

За словами Тарана, загальна сума вже вкладених коштів в будівництво і проєктування корабля становить майже 569 млн гривень (за довоєнного курсу долара 1 до 8). Тепер же на добудову корвета необхідно близько 8,3 млрд грн, без урахування боєкомплекту.

Передбачається, що в майбутньому «Володимир Великий» замінить нинішній флагман ВМСУ, фрегат «Гетьман Сагайдачний», оскільки за своєю водотоннажністю (2650 тонн), новий корвет цілком підходить під категорію фрегата ближньої морської зони.

Нинішня готовність «Володимира Великого» становить 17%. Вже готові його елементи перебувають на території «Чорноморського суднобудівного заводу», де він і був закладений у 2011 році. Але роботи давно не ведуться, тому що завод, що належав олігархові Вадиму Новинському, перебуває у стані банкрутства.

В Міноборони відразу ж попередили, що завершення робіт над корветом безпосередньо пов'язане із реалізацією іншого масштабного проєкту – будівництва турецьких корветів типу Ada. Ці кораблі будуватимуться українськими та турецькими підприємствами на паритетних засадах, що має допомогти вітчизняним фахівцям відновити втрачені навички з будівництва великих бойових кораблів.

Щоправда, за прогнозами Міноборони, будівництво тільки одного турецького корабля триватиме від 3 до 6 років, плюс ще кілька років на його освоєння. Легко підрахувати, що за таких умов «Володимир Великий», на завершення якого потрібно ще 3-4 роки, з'явиться на флоті приблизно в середині 30-х років.

Що відомо про проєкт, які є перестороги щодо його реалізації - про це читайте в аналітичному матеріалі на нашому сайті та в телеграм-каналі.

Як знаходили спільну мову українські уряди та парламенти

Конфлікт між законодавчою і виконавчою владою не завжди видно неозброєним оком. Невдоволення урядом у Верховній раді може починатися не з публічного обговорення можливої відставки, а з банального затягування розгляду або ігнорування законопроєктів. У Кабміні це найчастіше дипломатично називають «конструктивною дискусією».

Кабінет міністрів Арсенія Яценюка проіснував з листопада 2014-го до квітня 2016-го. За цей час в парламент було подано 10 постанов (6 прийняли) і 437 законопроєктів. Верховна рада ухвалила 157 законопроєктів у цілому і 17 – у першому читанні.

Найкраще проходили урядові ініціативи щодо економічної політики (ухвалено 32,2% законопроєктів), двосторонніх міжнародних угод (16,7%) і галузевого розвитку (14,4%). Найменше було прийнято законопроєктів, пов'язаних з гуманітарною політикою і держуправлінням.

Володимир Гройсман очолював уряд з квітня 2016-го до серпня 2019 року. Його Кабмін вніс на розгляд депутатів 17 постанов (4 прийняли) і 634 законопроєкти – 152 ухвалили в цілому і 37 в першому читанні. За часів уряду Гройсмана найкраще приймалися парламентом законопроєкти щодо галузевого розвитку (32,8%), економічної політики (24,3%) і двосторонніх міжнародних угод (22,7%). Щодо гуманітарної політики була ухвалена тільки одна урядова ініціатива.

Зовсім недовго проіснував Кабмін Олексія Гончарука – з серпня 2019-го до березня 2020 року. Міністри внесли в Раду 9 постанов (2 прийняли) і 134 законопроєкти. У цілому ухвалили 29 з них, ще два - пройшли у першому читанні. Депутати не схвалили жодного законопроєкту уряду Гончарука з безпеки та оборони або гуманітарної політики. Найбільше затверджених ініціатив щодо двосторонніх міжнародних договорів (38,7%).

Кабмін Дениса Шмигаля з березня минулого року вніс в Раду 36 постанов (23 прийняли) і 330 законопроєктів. Рада ухвалила у цілому 65 законопроєктів, а у першому читанні – 17. Наразі найкраще проходять ініціативи, які стосуються двосторонніх міжнародних угод (25,6%) і розвитку галузей (18,3%).

Про співпраця Кабмінів і Верховної Ради докладніше дізнавайтеся з нашого тематичного дослідження з інфографікою на сайті.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал