У Міноборони знову заговорили про добудову українського корвета «Володимир Великий», проєкту 58250. Цей корабель в майбутньому має замінити флагман українського флоту, фрегат «Гетьман Сагайдачний». Утім, багата і неоднозначна історія «Володимира Великого» змушує сумніватися в тому, що ці плани здійсняться.
Про перспективу добудови «Володимира Великого» повідомила пресслужба Міністерства оборони. «Складові і комплектувальні частини корабля «Володимир Великий» проєкту 58250 задля їхнього збереження та подальшої добудови будуть переміщені на потужності одного з українських суднобудівних заводів», – сказав міністр оборони Андрій Таран.
За його словами, загальна сума вже вкладених коштів в будівництво і проєктування корабля становить майже 569 млн гривень (за довоєнного курсу долара 1 до 8). Тепер же на добудову корвета необхідно близько 8,3 млрд грн, без урахування боєкомплекту. Передбачається, що в майбутньому «Володимир Великий» замінить нинішній флагман ВМСУ, фрегат «Гетьман Сагайдачний», оскільки за своєю водотоннажністю (2650 тон), новий корвет цілком підходить під категорію фрегата ближньої морської зони.
Нинішня готовність «Володимира Великого» становить 17%. Вже готові його елементи перебувають на території «Чорноморського суднобудівного заводу», де він і був закладений в 2011 році. Але роботи давно не ведуться, тому що ЧСЗ, що належав олігархові Вадиму Новинському, в стані банкрутства.
Крім банальних проблем з фінансуванням, які переслідували проєкт 58250 буквально з моменту його народження, існують ще кілька чинників, які змушують сумніватися, що «Володимир Великий» все ж буде добудований.
Удвічі менше бронетехніки та автомобілів: як Міноборони виконало плани з оснащення ЗСУ на 2020 рікЯк Міноборони виконало свої плани з оснащення ЗСУ на 2020 рік, дивіться в інфографіці «Слово і діло».
По-перше, в Міноборони відразу ж попередили, що завершення робіт над корветом безпосередньо пов'язане із реалізацією іншого масштабного проєкту – будівництва турецьких корветів типу Ada. Ці кораблі будуть будуватися українськими та турецькими підприємствами на паритетних підставах, що допоможе вітчизняним фахівцям, відновити втрачені навички виготовлення великих бойових кораблів.
Тільки після цього можна буде взятися за український корвет. Однак, за прогнозами Міноборони, будівництво тільки одного турецького корабля займе 3-6 років, плюс ще кілька років на його освоєння. Легко підрахувати, що за таких умов «Володимир Великий», на завершення якого потрібно ще 3-4 роки, з'явиться на флоті приблизно в середині 2030 років. На той час вся його конструкція ризикує безнадійно застаріти.
Другий момент – це озброєння корабля. Навіть після його закладення в 2011 році, військові довго не могли вирішити, які системи озброєння на ньому потрібно поставити. Йшлося навіть про російські системи, що після 2014 року, ясна річ, стало неможливо. Один із найбільш відомих варіантів оснащення – 76,2-мм автоматична корабельна гармата Super Rapid, спарена 35-мм корабельна зенітна установка, виробництва швейцарської компанії Oerlikon і торпеди MU90 європейського збройового консорціуму EuroTorp. Логічно було б оснастити цей корвет ще й українським протикорабельним ракетним комплексом «Нептун», але така перспектива не враховувалася на етапі проєктування «Володимира Великого». Значить, можуть знадобитися допрацювання.
І третій момент, незважаючи на всі оптимістичні заяви Міноборони, складається враження, що влада України сама не знає, чи потрібен нам цей корвет, чи ні. Так, восени 2019 року президент Володимир Зеленський казав про те, що головний корвет потрібно добудовувати, а протягом наступних дев'яти років дати флоту ще чотири кораблі проєкту 58250.
Потім можна згадати слова глави фракції «Слуга народу» Давида Арахамії річної давнини. У липні 2020 року, в Миколаєві, пан Арахамія заявив, що будівництво українського корвета проєкту 58250 «не є пріоритетом», а всі ресурси планується направити «на закупівлю готових кораблів і ремонт тих, які вже є».
Після заяв Арахамії минуло трохи більше року, а ми знову всерйоз говоримо про добудову корвета і будівництво інших кораблів для ВМСУ за допомогою турецьких і британських фахівців. Відроджувати власне виробництво – це добре і правильно, але хто знає, якими будуть наші плани ще за рік.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло»
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»