Про справу керівника організації «Білоруський дім в Україні» Віталія Шишова. Про пожежі у Туреччині та українських туристів на турецьких курортах. Про розколи та об’єднання українських політичних проєктів. Та про призові, які українські олімпійці привозили додому разом із медалями. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Загадкова загибель Віталія Шишова: що відомо про померлого опозиціонера-білоруса
У Святошинському парку Києва вранці 3 серпня знайшли повішеним керівника організації «Білоруський дім в Україні» Віталія Шишова. Напередодні він вийшов з дому на пробіжку і не повернувся. Поліція поки що розглядає дві версії того, що сталося, а міжнародне співтовариство закликає ретельно розслідувати загибель білоруського активіста.
Про активіста Віталія Шишова, як відзначають білоруські ЗМІ, відомо небагато. Йому було 26 років. В Україну з Білорусі Шишов приїхав разом зі своєю дівчиною в жовтні 2020 року, як кажуть його соратники – через можливе кримінальне переслідування за акції протесту в Гомелі.
У грудні 2020-го Шишов створив громадську організацію «Білоруський дім в Україні». Її мета – допомога білорусам, які з політичних мотивів покинули країну і поїхали в Україну. Організація допомагала таким громадянам з адаптацією, працевлаштуванням тощо.
Про зникнення Віталія Шишова 2 серпня заявила організація «Білоруський дім в Україні». У поліції Києва ввечері того ж дня повідомили, що до них із заявою звернулася співмешканка Шишова.
У «Білоруському домі в Україні» ввечері повідомили, що поліція і кінологи обійшли ліс, але нічого не знайшли. Пізно ввечері лісосмугу прочісували волонтери. Вранці, 3 серпня, правоохоронці повідомили, що Шишова знайшли повішеним у Святошинському парку.
Організація «Білоруський дім в Україні» випустила заяву, в якій говориться, що за Віталієм Шишовим велося стеження і що це була «спланована чекістами операція з ліквідації дійсно небезпечного режимові білоруса». Дівчина активіста розповіла, що прямі погрози йому не надходили та зазначила, що суїцидальних настроїв у Шишова не було.
Голова Національної поліції України Ігор Клименко назвав дві версії загибелі Віталія Шишова – самогубство та умисне вбивство з імітацією самогубства, та додав, що в ході розслідування можуть з’явитися й інші версії. Прессекретар президента Сергій Никифоров заявив, що Володимир Зеленський тримає на контролі справу про загибель Віталія Шишова.
Докладніше про те, що відомо на зараз про справу - читайте в нашому спеціальному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.
Туреччина у вогні: країна потерпає від страшних пожеж
Туреччина залишається найпопулярнішою країною серед українських туристів. За даними туроператорів, тільки цього року її відвідає майже півтора мільйона українських громадян. Однак аномально спекотне літо і деякі інші обставини вносять у плани відпочивальників свої корективи. Тиждень тому з'явилися повідомлення про пожежі поблизу деяких популярних курортних міст Туреччини на узбережжі Середземного та Егейського морів.
У регіоні Анталія, одному із найпопулярніших морських курортів, перебувають десятки тисяч українських громадян. Найбільше постраждало від пожежі містечко Сіде. За даними місцевої влади, масштабна лісова пожежа виникла в районі Манавгат, за кілька кілометрів від прибережних готелів.
Пожежа виникла у гірському лісі поблизу популярного курорту Мармарис. Туристів з частини готелів евакуювали, інших попросили зібрати речі та перебувати ближче до пляжів ‒ на випадок можливої евакуації морем.
У районі курорту Бодрум теж повідомляють про пожежу. Відпочивальників із двох п'ятизіркових готелів, які розташовані відносно близько до охопленого вогнем лісу, переселили в безпечний район.
Виконавчий директор Української асоціації туристичних агенцій Павло Григораш в коментарі для «Слово і діло» розповів, що «Відмов від подорожей зараз небагато. Можна сказати, лише трохи більше ніж зазвичай. Ситуація швидко нормалізувалася. Серед наших туристів, які зараз перебувають на курортах Туреччини ніхто серйозно не постраждав. Відпустку не переривали, хіба що декого переселяли в інші готелі, якомога далі від пожежі. Оскільки Туреччина не вводила надзвичайний стан офіційно і не оголошувала себе зоною стихійного лиха, то відмовитися від подорожі можна лише за звичайною процедурою, яка описана у договорах туроператорів».
Як правильно діяти у разі таки відмови від поїздки та як повернути свої гроші - про це читайте у нашому аналітичному матеріалі на сайті.
Партійні розколи України: «Голос»
В українському політичному житті давно звикли до партійних розколів та об’єднань. Майже в кожному умовному «політичному сезоні» одні політичні партії «розколюються» надвоє, інші – намагаються підписати «меморандуми про співпрацю», для ЗМІ анонсуючи свої нібито «об’єднання».
Таке насичене партійне життя притаманне молодим демократичним державам, які ще шукають свій шлях до найоптимальнішої політичної системи взаємодії. Цьому також сприяє конкуренція капіталів та ідей, і тут варто зауважити – в Україні вкрай мало справді ідеологічних партійних проєктів. У світі політологи давно дискутують про те, чи взагалі в умовах глобалізованого світу можливе існування партій з єдиною ідеологічною основою. Дедалі частіше виникають різноманітні «міксовані» за своїм набором цінностей партійні проєкти, які використовують у своїх програмах, здавалося б, раніше несумісні ідеї.
Багато українських партій використовують у своїх програмних засадах ідеї, які можуть навіть суперечити одна одній. Наприклад, декларують цінності конкурентної ринкової економіки та водночас – в іншому розділі програми – фіксують неприпустимість продажу землі.
Минулого тижня стало відомо про ще одне гучне політичне розлучення – партія «Голос», яка на виборах у 2019-му році подолала 5% виборчий бар’єр та потрапила до нового парламенту, зрештою «розкололася» на дві частини. Після повторного відходу із політичного життя одного із головних ідейних натхненників партії та її лідера – музиканта та співака Святослава Вакарчука, політичне майбутнє партії «Голос» було вкрай невизначеним. Розкол – остаточно поставив під сумнів подальший успішний розвиток проєкту.
Про історію розколів і об'єднань в українській політиці та про те, чому ці маневри не покращують політичних рейтингів - читайте в авторській колонці Олександра Радчука на «Слово і діло»
Олімпійські трофеї України
Україна станом на 3 серпня отримала на Олімпійських іграх у Токіо одну срібну медаль і шість бронзових. Але медалі - це не тільки красиві кругляшки - сума призових цього року становить 125 тисяч доларів за «золото», 80 тисяч за «срібло» і 55 тисяч за «бронзу».
У 1996 році на літніх Олімпійських іграх українські спортсмени отримали 750 тисяч доларів призових (1,37 млн гривень) за 9 золотих, 2 срібні та 12 бронзових медалей. У 2000 році сума призових становила 650 тисяч доларів (3,5 млн гривень) – за 3 золота, 10 срібних і 10 бронзових медалей.
На Олімпіаді-2004 українська збірна отримала 8 золотих медалей, 5 срібних і 9 бронзових. За це отримали 1,62 млн доларів (8,6 млн гривень) призових.
За дві «бронзи» на Олімпійських іграх-2006 українські спортсмени отримали 100 тисяч доларів (або 505 тисяч гривень в перерахунку у національній валюті). За перемоги на літній Олімпіаді-2012 наші спортсмени отримали 1,45 млн доларів призових (11,5 млн гривень). У 2014 році за «золото» і «бронзу» - 180 тисяч (1,75 млн гривень).
На Олімпійських іграх 2016 Україна завоювала 2 золоті медалі, 5 срібних і 4 бронзових. Сума призових була 895 тисяч доларів (22,5 млн гривень). Призові на минулій Олімпіаді склали 125 тисяч доларів (3,3 млн гривень) за одне олімпійське «золото».
Докладніше про те, які призові українські спортсмени привозили з Олімпійських ігор в минулі роки - дізнавайтеся з нашої інфографіки на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»