Осінь протестів: про виклики для влади та опозиції у новому політичному сезоні

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Відставка міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який очолював міністерство більше 7 років, пов’язують зі змінами у політиці та економіці, які насуваються вже цієї осені. Вочевидь, до цих змін готуються і у владі, і в опозиції, й ключовим для пришвидшення подій залишається те, наскільки сприятливою залишатиметься ситуація в економічній та геополітичній площинах.

Одне із найбільш дискусійних питань на політичному порядку денному ‒ чи здатна опозиція «підточити» рейтинги влади, ініціювавши масові акції протестів українців. З боку провладної більшості та президента – залишається інтригою те, наскільки рішучою може бути відповідь на такі кроки опозиції? Тож призначення нового міністра внутрішніх справ у такому контексті – доволі непересічна подія напередодні нового осіннього політичного сезону-2021.

Чи вдасться похитнути провладний «моноліт» восени цього року, і чи є для цього необхідні ресурси та рушійна сила?

Ставка на вулицю

Серед опозиційних політичних сил дедалі частіше лунає думка про те, що нинішня влада не зможе «пережити» осінь 2021 року без рейтингових втрат. Нібито для цього складуться всі передумови.

Арсен Аваков: як два роки намагаються відправити у відставку «ефективного» главу МВСВідставку Арсена Авакова обговорюють останні два роки. Як розвивалася ця історія – на інфографіці.

По-перше, цілком ймовірно, що питання мирного врегулювання ситуації на Сході України зазнає чергового фіаско, або перейде в стан «замороженого» конфлікту. Будь-яка зміна ситуації у геополітичному становищі України може бути використана опозицією як шанс наростити електоральні м’язи. «Підігріти» такі настрої громадян можуть як політичні сили праворадикального спрямування, так і цілком «помірковані» націонал-патріоти.

По-друге, цікавою для підігрівання протестних настроїв може стати соціальна тема, яка є найбільш близькою для опозиційних сил, озброєних популізмом. Останні заяви нардепа з фракції ОПЗЖ Іллі Ківи про можливість протестів восени – маркер, який спеціально запущений у медійну площину для замірів можливих реакцій з боку українських громадян. Головні «тригери» ‒ підвищення тарифів, цін, критика запуску ринку землі – всі ці теми є близькими для політичного позиціонування для ОПЗЖ, «Батьківщини», позапарламентських партій на кшталт «Радикальної партії Олега Ляшка».

Якими можуть бути досягнення опозиції? Завдання мінімум – відставка уряду та можливість переформатування коаліції. Завдання максимум – дострокові парламентські вибори. Звісно, найбільш амбітна мета всіх опозиційних сил в Україні – дострокові президентські вибори, хоча досягти її буде вкрай важко.

Повернення до джерел

Соціологічні дослідження, проведені на початку 2021-го року зафіксували досить незначний відсоток українців, готових вийти на масові акції протестів.

За даними опитування КМІСу, проведеного наприкінці 2020-го, 57% українців не готові брати участь у будь-яких акціях масового протесту, а кількість готових мітингувати зменшилась на 10%.

Випустити пару: п'ять головних висновків протестів під Офісом президентаРадикалізація мирної акції протесту біля Офісу президента наприкінці минулого тижня викликає численні запитання і до її ініціаторів, і до влади. Політичні наслідки аналізував політолог Олександр Радчук.

За даними соцдослідження Центру Разумкова у березні поточного року, не схильні брати участь у санкціонованих мітингах та демонстраціях 48% опитаних, а близько 40% українців готові взяти участь у таких акціях протестах. У несанкціонованих мітингах і демонстраціях готові взяти участь 20% респондентів, не готові ‒ 67%.

Всі ці заміри – досить умовні індикатори, які свідчать швидше про загальну «температуру по палаті»: в разі загострення політичної кризи, рівень протестної активності громадян може швидко зрости у десятки разів. При цьому наміри взяти участь у протестах і реальна участь у них – мають залежати від багатьох факторів, які складаються воєдино.

У будь-якому випадку, у влади залишається величезний інструментарій запобіжників подібних акцій протестів. І силовий чинник може бути далеко не на першому місці.

Найбільш дієвий запобіжник ‒ пропрезидентська команда може спробувати повернутися до умовних «джерел» у комунікаціях з виборцями, й запропонувати вже звичний формат прямого спілкування президента з народом через відеозвернення. З іншого боку, що менше обіцянок виконає влада й що краще її помилки використає опозиція – то вищою буде вірогідність зростання протестного потенціалу.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал