Про продовження карантину із послабленням обмежень в Україні. Про те, чим відзначився український парламент, окрім бійки в сесійній залі. Про те, кого торкнулися санкції, які РНБО активно накладає з початку року. Та про чехів, які виступають за закріплення права на збройний захист у конституції. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Стабілізація ситуації з коронавірусом та нові карантинні вимоги
В Україні стабілізувалася ситуація з коронавірусом: кількість нових випадків рідко сягає тисячі на день, і Кабмін перевів усі області країни в «зелену» зону. Тим часом карантин в Україні продовжили до кінця літа, а його обмеження послабили.
Так у громадському транспорті, в приміщеннях і під час масових заходів необхідно дотримуватися маскового режиму. Робота закладів громадського харчування, розважальних закладів, кінотеатрів, залів інших сфер культури, проведення масових заходів дозволяється за умови носіння масок і забезпечення засобами індивідуального захисту працівників. Але при цьому проведення масових заходів (культурних, розважальних, релігійних та інших) в приміщеннях дозволено зі 100% наповненням, без дистанції.
Можна не дотримуватися маскового режиму на масових заходах, якщо у всіх учасників є хоча б один з трьох документів: негативний результат тестування на COVID-19; негативний результат експрес-тесту на визначення антигену; документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, схваленими ВООЗ.
При «зеленому» рівні епідемічної небезпеки можна безперешкодно перетинати державний кордон або КПВВ. Тобто для в'їзду в Україну не потрібен негативний тест на коронавірус і дотримуватися самоізоляції не потрібно.
Водночас іноземці під час перетину українського кордону повинні мати страховий поліс, що покриває лікування COVID-19, а також або свіжий негативний результат ПЛР-тесту, або негативний результат експрес-тесту на визначення антигену коронавірусу, або документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 препаратами, схваленими ВООЗ (тобто вакцинація російським СпутникомV не підійде).
Якщо рівень епідемічної небезпеки в Україні підвищать, то вимогу про наявність ПЛР-тесту і самоізоляції повернуть для всіх громадян.
Змінено й правила встановлення кольорових карантинних зон в країні. Тепер встановлювати «зелений» або «жовтий» рівень карантину будуть одночасно на всій території країни, а ось «помаранчевий» або «червоний» – у межах регіону.
Детальніше про всі нововведення – читайте у матеріалі «Слово і діло» на сайті та в телеграм-каналі.
Що прийняв український парламент
В період з 15 до 18 червня Верховна Рада України ухвалила 26 законопроєктів: 9 – за основу та 17 – в цілому, а також три постанови. Однією з постанов Верховна рада збільшила територію міста Миргород на Полтавщині, іншою – внесла зміни до порядку денного сесії. Третьою була постанову «Про звіт про виконання закону «Про державний бюджет України на 2020 рік». Згідно зі звітом уряду, бюджет-2020 був виконаний за доходами на 1,7 трлн грн, за видатками – на 1,3 трлн грн.
У другому читанні був проголосований президентський закон про податкову амністію, яким Володимир Зеленський запропонував з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022-го провести одноразове добровільне декларування активів фізичних осіб. У цей період держава гарантує декларантам звільнення від кримінальної та адміністративної відповідальності за несплату податків і зборів з доходів, отриманих до 1 січня 2021-го.
Також Рада ухвалила закон щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Він передбачає, що повноваження члена Нацради починаються з дня його призначення і тривають п'ять років. Подавати кандидатури до Нацради можуть фракції та групи, громадські організації та творчі спілки. Кандидатів перевірятимуть відповідно до закону «Про запобігання корупції». Також закон забезпечує гендерну рівність в Нацраді.
Чим ще відзначився український парламент, окрім бійки в сесійній залі на тижні - читайте в нашому матеріалі з інфографікою.
Проти кого РНБО запровадила санкції на цей раз
Тим часом РНБО впровадила санкції проти бізнесменів Дмитра Фірташа і Павла Фукса. Про рішення повідомив секретар Радбезу Олексій Данілов. За його словами, санкції проти Фірташа введені за його участь в титановому бізнесі та поставки сировини до РФ.
З початку року, нагадаємо, РНБО активно впроваджує санкції проти компаній, громадян України або інших країн. Так перші санкції на РНБО запровадили наприкінці січня. Під обмеження потрапили китайські інвестори підприємства «Мотор-Січ»: на три роки введено блокування активів, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів з України, повна заборона здійснення операцій з цінними паперами. Також санкції запровадили проти трьох китайських компаній-інвесторів.
Наступні санкції були проти Республіки Нікарагуа – країна відкрила своє консульство на території окупованого Криму.
У лютому-місяці під санкції потрапили депутати Козак та Медведчук. Санкції проти Козака передбачали, зокрема, блокування активів, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України, повну або часткову заборону здійснення операцій з цінними паперами.
25 березня на засіданні РНБО вирішили ввести санкції проти 19 компаній у сфері користування надрами. У квітні в РНБО на три роки запровадили санкції проти осіб та компаній, пов'язаних з контрабандою. У травні РНБО наклала обмеження на «злодіїв в законі» і «кримінальних авторитетів», а також осіб та компаній, що є причетними до російської агресії.
Які рішення цього року ухвалювали на РНБО і як вони виконуються - дивіться на нашій інфографіці на сайті.
Чехія закладає право на самозахист за допомогою зброї до Конституції
У Чехії право захищати себе та інших зброєю на законних умовах буде закріплено конституційно. Про це повідомляє чеське видання Сeskenoviny.
Наразі законодавство цієї країни вже передбачає право на збройний захист у випадку самооборони. Втім, законодавці хочуть, щоб таке право стало конституційним і не могло бути обмежене майбутніми законами. Крім того, на думку авторів ініціативи, внесення права на захист зі зброєю в руках у конституційне законодавство зміцнить позиції Чехії в переговорах про можливе подальше законодавство Євросоюзу щодо зброї.
Законопроєкт був розроблений на підставі петиції, яку підписали 102 тисячі осіб, серед яких була низка чеських державних діячів. Таким чином чеське суспільство відреагувало на намагання Європейської комісії обмежити володіння зброєю на рівні законодавства ЄС, яке потім має бути імплементоване усіма членами Євросоюзу.
Нагадаємо, раніше, в Україні МВС та Нацполіція виступили проти легалізації обігу короткоствольної зброї. На їхню думку, це тільки призведе до зростання числа смертей.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»