Подкаст «Словом» за 8 червня: розмова Зеленського і Байдена, пікнік з журналістами та ПДЧ

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 8 червня – в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.
Подкаст Словом і Діломslovoidilo.ua

Про розмову президентів США та України телефоном та запрошення Володимира Зеленського до Вашингтону у липні. Про президентський пікнік з журналістами та шашликами та індекс шашлику, виведений з інформації про вартість основних інгредієнтів за останні сім років. Про рішення майбутнього саміту НАТО щодо ПДЧ для України та Грузії, про зарплати українських військових і базу даних ДНК, яку пропонують створити депутати. «Слово і Діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Розмова Зеленського та Байдена

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом США Джо Байденом. Бесіда двох лідерів відбулася перед зустріччю Байдена з президентом РФ Путіним, яка призначена на 16 червня. Про це повідомили в Білому домі.

Як розповів радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван на брифінгу у Вашингтоні, Байден сказав Зеленському, що буде «твердо відстоювати суверенітет України», а також заявив, що запросить президента України до Білого дому «цього літа після повернення з Європи».

Президентський пікнік

Напередодні Дня журналіста президент України Володимир Зеленський збирав представників деяких ЗМІ на пікнік, на якому частував усіх шашликом, який, судячи з фотографій, смажив власноруч.

На зустрічі були журналісти 1+1, каналу «Україна», УНІАН, «Бабеля», «Української правди», «Інтерфаксу», ICTV, BBC Україна та інших. На заході також були присутні керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак і його радник Михайло Подоляк.

Соцмережі традиційно активно і неоднозначно відреагували на подію за участі президента і на її фотозвіт, що саме в соцмережах думають про пікнік із шашликами для журналістів від Зеленського - читайте на нашому сайті та в телеграм-каналі.

Індекс шашлику: скільки коштує приготувати шашлик

А ще «Слово і діло» вивело індекс шашлику, в який включена вартість відпочинку на природі для сім'ї з двох дорослих і двох дітей. За основу для дослідження було взято умовний мінімальний набір для шашлику з таких інгредієнтів, як свинина, цибуля і приправа.

У 2014 році 2 кілограми свинини коштували 104,46 грн, кілограм цибулі – 12,28 грн, пакетик приправи для шашлику – 1,59 грн. Таким чином, загальна вартість умовного шашлику для середньостатистичної сім’ї становила 118,33 грн.

У 2015 році свинина подорожчала до 134,16 грн за 2 кілограми, цибуля при цьому у два рази подешевшала. Приготувати шашлик вартувало вже 142,52 грн. У 2017-му шашлик коштував вже 178,27 грн.

У 2018 році вартість свинини різко зросла і за м’ясо для шашлику вже треба було викласти 231,52 грн - за ті ж 2 кілограми. Подорожчав і лук і, загалом, шашлик коштував 242,17 грн. У 2019 вартість мінімального набору для шашлику вийшла на позначку у 300,42 грн. Та минулого року індекс показав просідання і вартість шашлику становила 286,63 грн. Станом на червень 2021-го маємо ціну у 289,76 грн.

Як із 2014 року змінювалася вартість шашлику в Україні дивіться у нашій інфографіці на сайті.

Чому Україну не запросили на саміт НАТО

На саміті НАТО у червні не буде прийнято рішення щодо ПДЧ для України та Грузії, оскільки в Альянсі згоди з цього питання поки що немає. Про це заявив заступник генсека НАТО Мірча Джоане, його слова наводить «Європейська правда».

Джоане зазначив, що «НАТО - організація, заснована на консенсусі. З цього питання консенсусу поки немає». Разом з тим, очікується, що в заяві за підсумками саміту НАТО підтвердиться, що Україна і Грузія мають перспективу членства в Альянсі. Заступник генерального секретаря НАТО закликав Україну не розчаровуватися і навів приклад Румунії, яка також отримала членство не відразу. «Тримайте курс, проводьте реформи, працюйте над своєю метою», - додав Джоане.

Майбутній саміт, до речі, буде тривати всього один день, тому участі країн-партнерів у ньому не передбачено.

Що в Україні з виплатами для військових

Раніше, нагадаємо, «Слово і діло» аналізувало, як Володимир Зеленський виконує програмну обіцянку стосовно приведення зарплат військовослужбовців до рівня натовських стандартів. Ця обіцянка викликала багато питань – адже як таких стандартів НАТО щодо зарплат військових не існує.

Проте у 2014-2015 роках військові-контрактники в Україні поза зоною АТО отримували щонайменше 2 тис. 341 грн, у зоні АТО на першій, другій і третій лінії оборони – 5 тис. 641 грн.

У 2016 мінімальне забезпечення контрактників підвищили: поза зоною АТО – 7 тис. грн, на другій-третій лінії оборони – 8,2 тис. грн, на першій лінії – 11,2 тис. грн.

У 2018 році не в зоні ООС мінімальна зарплата становила вже 9 тис. грн, на другій-третій лінії оборони – 13,5 тис. грн, на першій – 19 тис. грн.

Минулого року мінімальне грошове забезпечення контрактників другої-третьої лінії оборони виросло до 18 тис. 555 грн, для першої лінії – до 26 тис. 355 грн.

Цього року військові-контрактники поза зоною ООС отримують 10,5 тис. грн. Тоді як на другій-третій лінії оборони отримують 22 тис. грн, на першій лінії – 32,5 тис. грн.

Що стосується пенсії, то у 2014 середня пенсія військового становила 2 тис. 563 грн, цьогоріч – 5 тис. 583 грн.

У Міністерстві соціальної політики, Міноборони та МВС розробляють сценарії підвищення пенсій військовослужбовців. Поки що є чотири варіанти перерахунку, на це потрібно 40-60 млрд грн.

Як за останні роки змінювався середній розмір пенсії та мінімальне грошове забезпечення військових - читайте в нашому спеціальному матеріалі з інфографікою.

В Україні може з'явитися база даних ДНК

В Україні пропонують створити базу даних ДНК. Створити її депутати Верховної Ради пропонують для профілактики кримінальних правопорушень, встановлення осіб, які скоїли кримінальні правопорушення, розшуку зниклих безвісти, ідентифікації невпізнаних тіл, а також для ідентифікації особи людини, яка не може повідомити інформацію про себе.

Власником бази планують зробити Міністерство внутрішніх справ України, адміністратором – Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС. Інформація зберігатиметься у базі протягом 75 років.

Реєстр, в основному, міститиме дані осіб, яких притягнуто до кримінальної відповідальності. Також депутати запропонували встановити механізм відбору біологічних зразків осіб, які добровільно вступають або призиваються на військову службу. Внесення в базу даних ДНК перерахованих категорій громадян пропонують оплачувати державним коштом. Крім того, можна буде добровільно внести свої дані в базу, але вже на платній основі, вартість послуги пропонують уповноважити визначати Кабмін.

Докладніше про законопроєкт, його авторів, тих, хто може потрапити до нового реєстру і хто ним буде користуватися - читайте в нашому матеріалі з інфографікою.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал