База даних ДНК: хто з українців може потрапити до реєстру в разі ухвалення закону

Читать на русском

У Верховній раді запропонували створити в Україні базу даних ДНК. Законопроєкт у жовтні 2020-го зареєстрували Олександр Бакумов, Денис Монастирський, В'ячеслав Медяник, Галина Михайлюк та Максим Павлюк зі «Слуги народу», а також Сергій Мінько із «За майбутнє». «Слово і діло» розібралося, для чого потрібен такий реєстр, і хто з українців може туди потрапити.

Створити базу даних ДНК депутати пропонують для профілактики кримінальних правопорушень, встановлення осіб, які скоїли кримінальні правопорушення, розшуку зниклих безвісти, ідентифікації невпізнаних тіл, а також для ідентифікації особи людини, яка не може повідомити інформацію про себе.

Власником бази буде Міністерство внутрішніх справ України, адміністратором – Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС. Інформація зберігатиметься у базі протягом 75 років. Використовувати її зможуть керівники прокуратур, слідчі і прокурори, співробітники Інтерполу в Україні, уповноважені особи оперативних підрозділів.

Обов'язковій реєстрації у базі підлягатимуть:

  • особи, яких притягнуто до кримінальної відповідальності за скоєння умисних злочинів проти життя, здоров'я, статевої свободи, статевої недоторканності особи, щодо яких обрано запобіжний захід;

  • особи, які скоїли аналогічні злочини і до яких за рішенням суду застосовані примусові заходи медичного характеру;

  • особи, засуджені за скоєння умисних злочинів проти життя, здоров'я, статевої свободи, статевої недоторканості особи;

  • особи, засуджені і відбувають покарання у вигляді позбавлення волі або мають незняту або непогашену судимість за вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, а також всіх категорій злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;

  • невпізнані трупи;

  • близькі родичі осіб, зниклих безвісти.

Також депутати запропонували встановити механізм відбору біологічних зразків осіб, які добровільно вступають або призиваються на військову службу, і військовослужбовців.

Внесення в базу даних ДНК перерахованих категорій громадян буде оплачувати держбюджет. Крім того, можна буде добровільно внести свої дані в базу, це вже буде на платній основі (вартість визначить Кабмін).

Нагадаємо, раніше «Слово і діло» писало про те, які бази та реєстри пропонують створити народні депутати.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал