Подкаст «Словом» за 1 червня: справа Стерненка, мовний закон та Погоджувальна рада

Читать на русском

Про апеляцію і подальший можливий розвиток подій у справі Стерненка. Про Погоджувальну раду та найімовірніші голосування в українському парламенті цього тижня. Про розмах витрат державних підприємств на висвітлення своєї діяльності та рекламу. І про те, як в різних регіонах країни влада реагувала на скасування дії закону «Про засади державної мовної політики». «Слово і Діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Справа Стерненка: кінець історії, чи тільки початок

Одеський апеляційний суд 31 травня оголосив рішення за скаргою на вирок Сергію Стерненку і Руслану Демчуку у справі про викрадення людини, розбій та зберігання зброї.

Згідно з рішенням суду, Стерненка і Демчука визнали невинними у кримінальному провадженні, яке було відкрито за статтею розбій (ст. 187 ККУ). Судді Одеського апеляційного суду вважають, що вина Стерненка та Демчука у розбійному нападі на потерпілого Щербича не є доведеною і суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про їхню винуватість.

Водночас судді вважають, що Стерненко і Демчук винні у викраденні потерпілого (ст. 146 ККУ). На їхню думку, у Стерненка і Демчука був умисел на це, оскільки вони вимагали від Щербича скласти мандат депутата через свої політичні переконання. Доказом викрадення є дані стільникової мережі. Зокрема, Демчук нібито дзвонив потерпілому в селі Фонтанка під Одесою, хоча сам обвинувачений це заперечував.

Ще судді визнали неналежним висновок експерта про те, що вилучений у Стерненка стартовий пістолет з патронами до нього є вогнепальним пістолетом з боєприпасами. Колегія вважає, що цей пістолет є стартовим, а не вогнепальним. Водночас судді вважають, що Стерненко винний у незаконному зберіганні патрону калібру 5,45 мм (ст. 263 ККУ).

Таким чином, Стерненка визнали винним у зберіганні одного патрону і призначили йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, замінивши на випробувальний термін - один рік умовно.

За статтею про викрадення людини Стерненка звільнили від покарання у зв'язку з закінченням строків притягнення до відповідальності.

При цьому Стерненко хоче оскаржити у Верховному суді вирок у вигляді умовного терміну. І припускає, що прокурори також подадуть скаргу на рішення Апеляційного суду і будуть наполягати на 7,3 року ув'язнення з конфіскацією.

Погоджувальна рада: що обговорювали депутати

У депутатів Верховної Ради України залишилося чотири пленарних тижні до початку парламентських канікул в липні. Цього тижня в парламенті хочуть завершити підготовку до запуску ринку землі, розглянути законопроєкти про амністію капіталів і зміни в законодавство про електронне декларування.

В центрі уваги на тижні, ймовірно, буде пакет законопроєктів про податкову амністію, який зареєстрував Володимир Зеленський. У «Слузі народу» відзначили, що законопроєкти потрібно ухвалити якомога швидше, адже запуск реформи заплановано на 1 вересня. Ще один важливий законопроєкт – про оподаткування режиму Дія.Сіті.

Верховна рада займатиметься реформою прожиткового мінімуму, заплановано розгляд законопроєкту про індексацію пенсій і про заборону продажу ліків дітям.

Виступи під час години уряду в Раді розплановані на два тижні. Цієї п'ятниці звітуватиме міністр соціальної політики Марина Лазебна. Від неї хочуть почути звіт про ситуацію у сфері захисту дітей та чорнобильців, а також про пенсійну реформу і субсидії. А наступної пленарної п'ятниці запросять нового міністра енергетики Германа Галущенка, аби, зі слів спікера Дмитра Разумкова, «... нам зрозуміти, як ми будемо жити, до чого готуватися людям і що було зроблено до наступного опалювального періоду».

А ще Разумков на Погоджувальній раді прокоментував пропозицію Зеленського щодо зміни в закон «Про запобігання корупції» – перевіряти декларації радників або помічників голови парламенту. Спікер у відповідь запропонував перевіряти декларації й радників Офісу президента і Кабміну.

Більше про плани Верховної ради на найближчий тиждень та про результати останньої Погоджувальної ради - читайте у нашому спеціальному матеріалі з інфографікою.

Скільки державні компанії витрачають на рекламу: цифри

Державні компанії дуже часто витрачають на рекламу значні кошти від суми загального фінансування. Наприклад, «Ощадбанк» за 2020 рік витратив на рекламні послуги 10,8 млн грн, але це не найбільший показник у порівнянні з іншими компаніями.

За даними вебпорталу «Держзакупівлі.онлайн» в системі ProZorro, найбільше коштів на висвітлення діяльності у ЗМІ витратило КП «Організаційно-аналітична служба» Дніпровської міськради ‒ 35,1 млн грн.

На другому місці ‒ ДП «Центр захисту інформаційного простору України». На розроблення комунікаційних кампаній та стратегій, а також розміщення і поширення інформпродукту вони витратили 33,8 млн грн.

Далі у рейтингу АТ «Укргазвидобування» ‒ 30,5 млн грн. Ці кошти пішли на рекламні та маркетингові послуги, ринкові дослідження та рекламу в інтернеті.

АБ «Укргазбанк» витратив на рекламу у ЗМІ та в інтернеті 23,9 млн грн, а «Укрпошта» в рекламу та ринкові дослідження вклала 12,4 млн грн.

Які державні компанії та скільки дозволяють собі витрачати на рекламу, на промо та маркетинг - дізнавайтеся з рейтингу, який склали аналітики «Слово і діло».

Скасування закону «Колесніченка-Ківалова»: де його скасували, а де його скасування саботують

Закон України «Про засади державної мовної політики» авторства Колесніченка й Ківалова парламент ухвалив у 2012 році. Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де число носіїв мови перевищувало 10%.

У серпні-вересні 2012-го статус «регіональної» російська мова отримала в Луганській, Донецькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Харківській, Херсонській, Одеській та Запорізькій областях. 28 лютого 2018 року КСУ визнав неконституційним «закон Ківалова-Колесніченка».

Та попри рішення КСУ, статус російської мови не скасований в Луганській і Дніпропетровській областях. 20 липня Миколаївський окружний адмінсуд скасував рішення обласної ради про надання російській мові статусу регіональної. Утім, як нещодавно заявив мовний омбудсмен Тарас Кремінь, в Миколаєві рішення про статус російської мови все ще діє.

23 жовтня 2018 року рішення про скасування статусу російської мови ухвалив Донецький окружний адмінсуд. 6 грудня аналогічне рішення ухвалили депутати Харківської облради. Водночас міська рада Харкова не стала цього робити, і у справу втрутилася судова гілка влади – статус російської мови скасував окружний адмінсуд, тепер же в харківській міській раді хочуть рішення окружного адмінсуду оскаржити, бо, як заявив секретар міськради Ігор Терехов, влада визнає українську мову державною, але «російською розмовляє 80% харків'ян»

Подивитися, в яких регіонах і, що найцікавіше, коли було скасовано дію «закону Ківалова-Колесніченка» - можна в одній зручній інфографіці на нашому сайті.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал