Заборона імпорту електроенергії з Білорусі та РФ не позначиться на тарифах – експерт

Читать на русском
На що впливає зупинка імпорту електроенергії з РФ та Білорусі, читайте в матеріалі Слово і діло.
Заборона імпорту електроенергії з Білорусі та РФСлово і діло

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у галузі енергетики та комунальних послуг, заборонила до 1 жовтня поточного року імпорт електроенергії з Росії та Білорусі. Водночас голова комісії не виключив, що НКРЕКП продовжить заборону на імпорт і після 1 жовтня та зазначив, що при ухваленні рішення регуляторний орган керувався балансом інтересів держави, споживачів та ліцензіатів. Експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук в коментарі «Слово і діло» пояснив, чи впливає це рішення впливає на українця та навіщо його ухвалили.

Член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій наголосив, що таке рішення регулятора жодним чином не впливає на тарифоутворення в Україні.

«До населення це жодного стосунку не має, бо тарифи регулюються державою і сьогодні вони не є ринковими. Так, тарифи у подальшому можуть підвищити, але згадане рішення НКРЕКП тут не грає жодної ролі. Імпорт електроенергії як такий є надто малозначним, аби формувати тарифи для населення», ‒ зазначив експерт.

Він обґрунтував це тим, що цьогоріч імпорт електроенергії по балансу становитиме близько 4 млрд кВт, а ми споживаємо близько 150 млрд кВт, тобто ці 5% багато не важить. Таке рішення є більше політичним.

«Треба розуміти, що ця заборона стосується імпорту за комерційними контрактами і в нас залишиться технічна можливість для імпорту, яка обов’язково буде реалізована у цей період. Коли є якась необхідність технічна (фактично вона є постійно), то відбуваються так звані перетоки електроенергії ‒ в таких випадках в РФ чи Білорусі беруться певні об’єми електроенергії, а потім у повному обсязі повертаються назад. Крім того, залишається аварійна допомога, це коли за потреби нам дають електроенергію», ‒ зазначив Юрій Корольчук.

За його словами, заборона імпорту не загрожує державі жодними економічними втратами – вона більше стосується конкретно бізнесу.

«Комерційний імпорт електроенергії цікавий для тих підприємств, які працювали і не могли забезпечити постачання електроенергії для своїх же підприємств у тій ціні, яка їм була вигідна. Тоді вони йшли на ринок Росії чи Білорусі, і купуючи там електроенергію, постачали її в Україні своїм споживачам чи компаніям. Так, зокрема, робив Коломойський, беручи електроенергію для своїх феросплавних заводів», ‒ наголосив експерт.

Корольчук каже, що відповідне рішення назрівало давно: компанії Рината Ахметова, зокрема ДТЕК, тривалий час обговорювали цю тему, мовляв, треба заборонити імпорт електроенергії, бо він має негативний вплив (хоча це не так).

«В масштабах держави об’єми незначні, а отже імпорт не може мати глобальний негативний вплив, бо існує пропускна спроможність ліній електропередач, яка стримує це», ‒ наголосив експерт.

Він зазначив, що Ахметов зараз конфліктує з Ігорем Коломойським та Віктором Пінчуком в інтересах власних компаній, тому така ситуація має свою основу.

«За великим рахунком, імпорт електроенергії це така сама частина ринку. Ви можете купувати її де-завгодно, за умови наявності такого доступу. А для Ахметова вигідніше самостійно виробляти електроенергію і продавати її за дорожчим розрахунком», - підсумував Корольчук.

На продовження такого рішення після 1 жовтня впливатимуть керівники держави, каже експерт, схиляючись до того, що з 1 жовтня цю заборону знімуть.

Нагадаємо, «Слово і діло» разом з експертами розібралося, наскільки виправдані чинні тарифи на електроенергію та яка перспектива здорожчання на 2022 рік.

Софія Телішевська, спеціально для «Слово і діло»

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал