Подкаст «Словом» за 21 квітня: обіцянки Зеленського, деескалація між США і РФ і стадіон «Старт»

Читать на русском

Про те, як президент України Володимир Зеленський виконує свої обіцянки. Про каналізацію замість ескалації в очікуванні перемовин президентів США і Росії. Про те, чи видно «фініш» стадіону «Старт» у Києві. «Слово і Діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Обіцянки Зеленського: що виконав, що провалив

«Слово і діло» продовжує стежити за тим, як виконують свої обіцянки українські політики та, в тому числі президент України Володимир Зеленський. Так з 20 березня до 20 квітня цього року Зеленський дав 9 нових обіцянок, 5 – виконав і провалив – 3.

Загалом на сьогодні у президента 642 обіцянки, включаючи передвиборчі та програмні. Від дня інавгурації у глави держави накопичилося 366 зобов'язань у процесі виконання, 175 – він виконав і 101-ну обіцянку – провалив.

Зокрема, у травні минулого року Зеленський говорив, що під час епідемії коронавірусу не звільнятиме очільників обласних адміністрацій. Та протягом майже року президент не змінив голів ОДА тільки в дев'яти областях. В інших регіонах їх міняли навіть кілька разів.

При цьому виконано програмне зобов'язання будувати дороги за європейськими стандартами. У жовтні 2019-го Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з управління безпекою автомобільних доріг», у лютому цього року парламент ухвалив законопроєкт для спрощення порядку отримання права на виконання будівельних робіт з реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг. На початку березня міністр інфраструктури Владислав Криклій відзвітував, що будівництво доріг в Україні відбувається за європейськими стандартами.

Виконана обіцянка зробити все, щоб ПриватБанк був стабільним. У травні минулого року Верховна рада ухвалила так званий «антиколомойський» закон, згідно з яким власники та ексвласники банку, інтереси яких були порушені через виведення фінустанови з ринку, можуть отримати відшкодування збитку тільки у грошовій формі. У червні до КСУ надійшло подання щодо конституційності «банківського» закону від групи народних депутатів. Але через майже рік після цього суд все ще не надав свій висновок. Як повідомляє НБУ, Приват залишається частиною стабільної банківської системи.

Проваленою можна вважати обіцянку президента добровільно піти у відставку в разі порушення закону. Зокрема після того, як Володимир Зеленський особисто поінформував НАЗК про порушення ним законодавства у зв'язку з ненаданням повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Дізнатися, як аналітики «Слово і діло» відстежують виконання обіцянок політиків, а також знайти усі обіцянки президента можна на сайті slovoidilo.ua.

Деескалація між США і Росією

У понеділок, 19 квітня, відбулася телефонна розмова між секретарем Радбезу РФ Миколою Патрушевим і помічником президента США з нацбезпеки Джейкобом Салліваном. Сторони обговорили підготовку до зустрічі на найвищому рівні між президентами США і РФ, а також можливі напрямки в розвитку російсько-американського співробітництва.

Спілкування Патрушева з Салліваном – прямий наслідок ланцюжка подій, що відбулися минулого тижня. Як повідомляло «Слово і діло», 15 квітня президент США Джо Байден запровадив санкції проти Росії, частина з яких стосувалася держборгу РФ. Це сталося на тлі масштабного перекидання російських військ до кордонів України та окупованого Криму під виглядом «навчань». Однак прогнозована чисельність угруповання – понад 100 тисяч осіб, з наступальним озброєнням, створювала враження, що Росія має намір вторгнення в Україну.

Намагаючись знизити напруженість, Байден спочатку зателефонував Путіну, а отримавши у відповідь нову порцію ультиматумів – запровадив санкції. Після 15 квітня тон Кремля став менш загрозливим. Після телефонних переговорів 19 квітня стало очевидно, що бажання поговорити, швидше за все, переважить бажання побитися. І хоча Україна явно не буде основною темою розмови між Байденом і Путіним – зустріч явно викликана «українським питанням». А це знижує ймовірність прямого російського вторгнення в Україну, принаймні, до цих переговорів. Хоча і не виключає її повністю. Цікавим є те, що 21 квітня, має відбутися звернення президента РФ до федеральних зборів. Теоретично, результатом цього звернення міг би стати запит до Ради федерації про введення військ в Україну, як це одного разу вже сталося 1 березня 2014 року. Але тепер, коли загроза прямого вторгнення, судячи з усього, знижується – про що буде говорити Путін 21 квітня? Є висока ймовірність, що про Білорусь.

Про можливий сценарій розвитку подій читайте в спеціальному матеріалі «Змова політологів».

Фальстарти «Старту»

У 30-х роках минулого століття в Києві збудували футбольний стадіон «Старт». «Стартом», щоправда, він був не завжди. Його перша назва - «Зеніт», після Другої світової війни він називався «Авангард», і лише з 80-х років він отримав свою теперішню назву. У 2001 році футбольне поле стадіону визнали об'єктом культурної спадщини, проте сам стадіон перебуває в занепаді.

У лютому 2010-го Київрада передала стадіон компанії «Голден Хаус», яку пов'язували з сином колишнього прем'єра Азарова. Влітку 2010 компанія стадіон приватизувала. На території забудовник мав побудувати новий маленький стадіон, а на звільненому місці – житлові будинки. Чотири роки потому, тоді ще кандидат в мери Віталій Кличко дав свою першу обіцянку щодо стадіону – не допустити забудов на його території. У листопаді 2014 земельна комісія Київради затвердила проєкт рішення про повернення стадіону в комунальну власність міста і неможливості його забудови. У березні 2015 року влада міста скасувала дозвіл на забудову «Старту» і передачу земельної ділянки компанії «Голден Хаус». Однак за пів року, до речі, той самий Окружний адмінсуд Києва все ж дозволив компанії забудовувати стадіон, скасувавши березневе рішення Київради.

У 2016 році Господарський суд Києва ухвалив рішення про розірвання договору купівлі-продажу та повернення стадіону у сферу держуправління, у 2017 році Київський апеляційний господарський суд залишив це рішення в силі.

Вперше реконструювати стадіон «Старт» Кличко пообіцяв у 2016-му. У листопаді 2016 журналісти «Слово і діло» особисто перевірили, як проходять ремонтні роботи. Але ніякої реконструкції не побачили. Тема реконструкції «Старта» підіймалася ще кілька разів протягом кількох останніх років. І з останнього - згідно з рішенням про «Бюджет міста Києва на 2019 рік», реконструкцію стадіону повинні були почати в березні 2020 року, а завершити роботи – наприкінці 21-го. На реконструкцію з міського бюджету планували виділити 100 млн грн. У березні 2020-го в КМДА затвердили вимоги до проєкту реставрації, а у квітні – схвалили концепцію оновленого об'єкта.

В матеріалі на сайті читайте, чим ще відомий стадіон «Старт» та яка його подальша доля. Скільки всього обіцянок стосовно нього давав столичний градоначальник, та скільки з них виконав.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал