«Змова політологів»: про що скаже Путін 21 квітня і чи чекати вторгнення в Україну

У понеділок, 19 квітня, відбулася телефонна розмова між секретарем Радбезу РФ Миколою Патрушевим і помічником президента США з національної безпеки Джейкобом Салліваном. Сторони обговорили підготовку до зустрічі на найвищому рівні між президентами США і РФ. Ця інформація сильно знижує ймовірність військового зіткнення між Україною і Росією.

Про телефонну розмову між Патрушевим і Салліваном повідомив офіційний сайт Ради безпеки РФ. Сторони обговорили «перебіг підготовки до зустрічі на найвищому рівні, а також можливі напрямки в розвитку російсько-американського співробітництва». З повідомлення помітно, що в Кремлі ображені на Вашингтон через запровадження чергового пакету санкцій, однак підтверджують «готовність до продовження діалогу в інтересах нормалізації відносин... і забезпечення міжнародної безпеки».

Спілкування між Патрушевим і Салліваном – прямий наслідок ланцюжка подій, що відбулися минулого тижня. Як повідомляло «Слово і діло», 15 квітня президент США Джо Байден запровадив санкції проти Росії, частина з яких стосувалася державного боргу РФ. Це сталося на тлі масштабного перекидання російських військ на кордони з Україною і до окупованого Криму під виглядом «навчань». Однак прогнозована чисельність угруповання – понад 100 тисяч осіб, з наступальним озброєнням, створювала враження, що РФ має намір вторгнутися в Україну.

Намагаючись знизити напруженість, Байден спочатку зателефонував Путіну, а отримавши у відповідь нову порцію ультиматумів – запровадив санкції. Грубо кажучи, запровадження цих обмежень планувалося й раніше, однак саме після санкційного удару 15 квітня, тон Кремля став менш загрозливим. А після телефонних переговорів 19 квітня стало очевидно, що бажання поговорити, швидше за все, запанувало над бажанням побитися.

І хоча Україна явно не буде основною темою розмови між Байденом і Путіним – у відносинах між Росією і США маса інших проблем – зустріч між президентами явно викликана «українським питанням». А це знижує ймовірність прямого російського вторгнення в Україну, принаймні, до цих переговорів. Хоча і не зводить її нанівець, адже концентрація російських військ біля кордонів з Україною триває і більш того, за даними української розвідки, саме 20 квітня розгортання цих сил на суші і на обох морях мали повністю завершитися.

Дата 20 квітня не випадкова. Адже наступного дня, 21 квітня, президент РФ Володимир Путін звертається до федеральних зборів. Теоретично результатом цього звернення міг би стати запит до Ради федерації про введення військ в Україну, як це одного разу вже сталося 1 березня 2014 року. Цього разу приводом міг б стати «захист громадян Росії» в «ЛДНР» або в Криму. Кримчани, до слова, відчувають нестачу питної води, так що привід повоювати – залізобетонний. Можна не сумніватися в тому, що кишенькова Рада федерацій дозволила би «вождю» знову ввести війська в Україну, розв'язавши тим самим континентальну війну. Простий причинно-наслідковий зв'язок, що саме російська окупація Криму й призвела до дефіциту води на півострові, в Кремлі нікого не хвилює.

Тепер, коли загроза прямого вторгнення, судячи з усього, знижується – про що ж тоді буде говорити Путін 21 квітня? Крім внутрішніх російських проблем, можливо, йтиметься про Білорусь. Як відомо, 17 квітня, спецслужби РФ і РБ заявили про викриття змови, спрямованої на повалення Олександра Лукашенка. Сам «бацька» передбачає, що операцію готували «швидше за все» в ЦРУ або ФБР.

На чолі змови стоять політолог і юрист. Такий дивний вибір дійових осіб, а також той факт, що плани зі скидання Лукашенка «змовники» обговорювали під час відкритих відеоконференцій або ж в ресторанах, наводить на думку про банальну постановку. «Магія дат» тут теж грає роль. Так 17 числа, незадовго до повідомлення про розкриття «змови», російські телеграм-канали повідомили, що прем'єр РФ Михайло Мішустін і Олександр Лукашенко узгодили всі «дорожні карти» щодо інтеграції. А в п'ятницю, 16 квітня, наступного дня після запровадження американських санкцій, стало відомо, що Кремль підтвердив зустріч Путіна і Лукашенка в Москві в другій половині дня, 22 квітня. Тобто наступного дня після доповіді Ради Федерації.

Малоймовірно, що ця зустріч відбудеться на тлі оголошення війни Україні. Очевидно, будуть обговорюватися питання «інтеграції» Росії і Білорусі. Про цю перспективу, швидше за все, Путін і заявить федеральним зборам, як про чергову зовнішньополітичну перемогу в ім'я підвищення рейтингу. Очевидно комедія зі «змовою політологів», саме і потрібна була для того, щоб схилити Лукашенка до якнайшвидшого союзу з Росією.

Фактичний аншлюс Білорусі в середньостроковій перспективі вкрай небезпечний для України. Але це вже трохи інша історія.

Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».