Про те, чи вирішені питання поставлені кандидатом Зеленським Порошенку президентом Зеленським. Про найщедріші на зарплати українські міністерства і про авто, яким віддають перевагу в Україні прокурори. Про нюанси нових вимог до суддів КСУ і найбільші мости України. «Слово і Діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Річниця дебатів Порошенка і Зеленського
До другої річниці дебатів кандидатів в президенти України Порошенка й Зеленського на стадіоні «Олімпійський», «Слово і діло» згадує важливі моменти тієї «неспортивної» зустрічі та аналізує, що змінилося з того часу і чи отримали ми відповіді на ті питання Володимира Зеленського за час, який він перебуває на посаді президента України.
Тож, тоді кандидати в президенти чітко розподілили ролі - Порошенко говорив про некомпетентність і недосвідченість свого опонента, а Зеленський ставив Порошенку «незручні запитання від людей», такі як: «Чи могли ми тоді уявити, що його «жити по-новОму» стане наше «виживати»?» Найпростіше в цьому питанні орієнтуватися на дані щодо рівня бідності.
Так з 2014 року, за даними ЮНІСЕФ, рівень бідності в Україні почав зростати: у 2014-му він становив 28,6%, а у 2015-му вже 58,3%. У 2016 році рівень бідності становив 58,6%. Потім кілька років поспіль було зниження. У 2019, коли президентом був уже Володимир Зеленський, рівень бідності був 37,8%. Але експерти прогнозують, що за підсумками 2020 року, він значно зросте через пандемію і карантин.
Під час дебатів Зеленський не раз докоряв Порошенку, щодо неможливості швидко закінчити війну на Донбасі. Після перемоги на виборах Зеленський заявив, що під час його каденції війна закінчиться та обіцяв продовжувати роботу в мінському і нормандському форматах.
Натепер, тристороння контактна група періодично проводить онлайн-зустрічі, щоправда, без особливих результатів. Зустріч в Нормандському форматі на рівні глав держав відбулася один раз, половина домовленостей за результатами зустрічі не виконана. Як і Порошенко, Зеленський слідує дипломатичним шляхом в питанні російської агресії, і визнає, що Росія не хоче закінчувати війну.
На якому етапі перебуває справа про вбивство Павла Шеремета, що з розслідуванням справ Майдану, скільки доріг зроблено в країні та чи є ясність із продовженням медичної реформи - на ці та деякі інші питання ще кандидата в президенти Володимира Зеленського шукайте відповіді у матеріалі про річницю дебатів.
Зарплати міністрів і машини прокурорів
«Слово і діло» продовжує стежити не тільки за тим, як політики та чиновники виконують свої обіцянки, але і моніторити, скільки вони заробляють.
В нашому свіжому рейтингу найвисокооплачуваніших міністрів на першій сходинці опинився голова Міністерства освіти та науки Сергій Шкарлет. У березні він заробив 136 тис. 677 грн. Крім окладу і надбавок, Шкарлету виплатили добові для відряджень, відпускні, матеріальну допомогу на оздоровлення (майже 55 тис.) та перерахунок зарплати за січень-лютий 2021 року.
Майже вдвічі менше заробив міністр оборони України Андрій Таран – 78 тис. 848 грн. Очільник МЗС України Дмитро Кулеба заробив 77 тис. 494 грн, міністр інфраструктури Владислав Криклій – 76 тис. 412 грн, голова МОЗ Максим Степанов – 75 тис. 178 грн.
В якому з міністерств у березні видавали найбільші зарплати, чи відчутна різниця у виплатах міністрам та їх заступникам, та скільки заробив очільник уряду - прем'єр Денис Шмигаль - читайте у нашому матеріалі на сайті та в Telegram-каналі.
Нагадаємо, що нещодавно ми розбиралися, на яких авто їздять керівники обласних прокуратур. За даними Слово і діло - по чотири авто є у сім’ях очільника Київської міської прокуратури та Черкаської обласної прокуратури. Немає машин взагалі у прокурорів Рівненської та Тернопільської областей. Про те, для кого з прокурорів автомобіль є розкіш, а для кого лише засіб пересування - дізнавайтесь з нашої інфографіки.
Нові вимоги до суддів КСУ
Верховна рада змінила вимоги до суддів Конституційного суду України.
Згідно із законом, суддя КСУ повинен бути політично нейтральним у своїх переконаннях. Це означає, що він не може належати до політичних партій чи професійних спілок, публічно виявляти прихильність до них, а також брати участь у будь-якій політичній діяльності. Також суддею не можуть призначити людину, яка має громадянство іншої держави. Крім того, можна поєднувати свою посаду тільки з викладацькою, науковою чи творчою діяльністю. Будь-яке паралельне призначення в органи державної влади, місцевого чи професійного правничого самоврядування ‒ заборонено. Ще суддя не може поєднувати роботу з іншим представницьким мандатом, адвокатською чи підприємницькою діяльністю та обіймати будь-які інші оплачувані посади. І насамкінець суддя КСУ не може входити до складу керівного органу чи наглядової ради юридичної особи, що має на меті одержання прибутку. Проте своєю ухвалою депутати прибрали із закону норму, за якою суддею, по суті - не міг бути чинний народний депутат без попереднього складання мандата. Ця правка була внесена після першого читання.
Яким критеріям тепер повинні відповідати судді КСУ, чи можуть бути зміни до відповідного законодавства політично вмотивованими та чому - про це читайте в матеріалі «Слово і діло» в розділі Політика.
Хороші мости, великі мости, погані мости
Комунальна корпорація «Київавтодор» вже розпочала дорожній сезон. Мер столиці Віталій Кличко пообіцяв полагодити дороги та мости, що не бачили оновлення по півстоліття. А такі є не тільки в Києві.
За даними Слово і діло столичний Петрівський залізничний міст побудували у 1945 році, а останній ремонт робили ще у 2005-му. Трішки «молодшим» є Дарницький залізничний міст – рік його введення в експлуатацію - 1949, однак відтоді його жодного разу не реконструювали. Крюківський залізнично-автомобільний міст відкрили 149 років тому, під час Другої світової війни його знищили. А після війни, 49 року міст в Кременчуці був відбудований та введений в експлуатацію, востаннє його оновлювали 14 років тому. Береги Дніпра - в обох значеннях - з’єднує Мерефо-Херсонський залізничний міст, побудований у 1951. У 52-му почали експлуатувати І та ІІ автомобільно-залізничні мости Преображенського у Запоріжжі.
Про найбільші мости України, їх вік і стан в цифрах дізнавайтеся з нашої інфографіки.
Нагадаємо, раніше «Слово і Діло» готувало інфографіку про те, скільки років служать основні мости Києва та коли їх востаннє ремонтували.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»