Літній чи зимовий час: коли в Україні переведуть годинники востаннє

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Цього тижня парламент розгляне проєкти законів про скасування переведення годинників на зимовий та літній час. Відповідно зареєстровані два документи – основний та альтернативний.

В обох законопроєктах наводиться аргументація, чому Україна має позбутися звички двічі на рік переводити стрілки годинників на годину раніше чи на годину вперед. Втім, головна дискусія, схоже, полягатиме у тому, який же час обрати за основний – так званий літній чи зимовий?

У розробленні законопроєктів є ще й геополітичний аспект – адже Україна намагається гармонізувати свою економіку із країнами ЄС, тоді як тимчасово окуповані території Донбасу та Криму спеціально були переведені окупантами на так званий «московський час» й синхронізуються із економікою РФ.

Труднощів у виборі Верховній раді додає ще й той факт, що в самому ЄС досі чітко не визначилися. Ще в березні 2019-го більшість депутатів Європарламенту проголосувала за скасування переходу із «зимового» на «літній» час від 2021 року. Проте лише у квітні поточного року кожна країна, що є членом Євросоюзу, має нарешті визначитися: чи зберегти чинну систему переведення годинників, чи таки повністю відмовитися від неї.

Поставити крапку

Традиція переводити стрілки годинників в Україні існує ще з радянських часів. Тоді ця потреба обґрунтовувалася нібито економічної доцільністю: заощадженням електроенергії.

Вже у часи незалежності – традиція нікуди не зникла. Найбільш революційним було рішення парламенту у жовтні 2011 року, коли ухвалили залишити «літній час» на постійній основі. Проте невдовзі це рішення знову скасували на користь постанови Кабінету міністрів України № 509 від 13 травня 1996 року «Про порядок обчислення часу на території України».

Оновлення Угоди про асоціацію: чи потрібно змінювати договір з ЄСУкраїнська сторона повинна представити з свого боку певні досягнення у виконанні угоди одночасно з тим, як заявляти про необхідність її змінювати, вважає експерт.

Зафіксувати «єдиний час» і більше не гратися із годинниками намагалися й пізніше, проте лише у жовтні 2020-го року було зареєстровано законопроєкт № 4201 «Про обчислення часу в Україні» авторства заступника голови ВР Руслана Стефанчука. На своїй сторінці у Facebook він пояснив, що направив листи до Національної академії наук та провідних медичних університетів України – і саме експерти одностайно підтвердили шкідливість переведення часу.

У законопроєкті, окрім скасування переходу на «зимовий» та «літній» час, на території України пропонується здійснювати обчислення часу відповідно до так званого «київського часу», який цим документом стає «єдиним для всієї території України».

На думку авторів проєкту закону, такий підхід «сприятиме деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, оскільки, як відомо, там встановлений час держави-агресора – Російської Федерації».

Цікаво, що законопроєкт цього тижня можуть ухвалити у першому читанні, проте чи встигнуть його доопрацювати та проголосувати у другому до того, як українці будуть знову переводити годинникові стрілки наприкінці цього місяця – поки що невідомо. Подаючи законопроєкт до парламенту у жовтні минулого року, його автори сподівалися на те, що документ буде ухвалено до того, як українцям доведеться знову змінювати час. «Щороку перехід на зимовий час відбувається в останню неділю жовтня. Зокрема, цьогоріч він запланований у ніч із суботи (24 жовтня) на неділю (25 жовтня). Сподіваємося, що у разі підтримки Верховною радою України, це сезонне переведення стрілок годинника стане останнім, оскільки в законопроєкті чітко передбачено, що сезонний перехід часу не застосовується», – йдеться у пояснювальній записці.

Ближчі до ЄС чи Кремля?

Альтернативний законопроєкт № 4201-1 «Закону про обчислення часу на території України (про застосування українського часу)» був зареєстрований уже у лютому 2021-го.

Його автори розкритикували проєкт закону Руслана Стефанчука, мовляв, у ньому пропонується гармонізація часу, що застосовується в Україні, з московським, запровадженим у РФ, а отже – йдеться про відмову від координації українського часу з Всесвітнім координованим часом, який помилково названим «зимовим». До того ж, на думку авторів законопроєкту, в такому разі Україна зіткнеться з очевидними збитками, пов'язаними з переведенням, адже це викличе проблеми із синхронізацією часу платежів, телефонів та смартфонів.

Як виконується Угода про асоціацію між Україною та ЄСНайкраще умови Угоди виконуються в політичній, юридичній, торговельній сферах та в напрямі розвитку підприємництва. Повільно просуваються проєкти щодо розвитку транспортної галузі, фінансів та енергетики.

Замість «київського часу» пропонується встановити так званий «український час», адже, на думку авторів альтернативного законопроєкту, на території України застосовується один часовий пояс, а значить встановлення «київського часу» є таким собі «мавпуванням» законодавства РФ, що має декілька часових поясів.

Нарешті, пропонується встановити підстави для скасування літнього часу на території України задля гармонізації із країнами ЄС. Проте вказується, що доти, доки в країнах ЄС не буде прийнято рішення про скасування переходу на літній та зимовий час, в Україні він діятиме і далі.

Таким чином, у разі ухвалення законопроєкту №4201, українці залишаться в «зимовому» часі, а у разі альтернативного – доведеться дочекатися остаточного рішення, яке узгодять країни ЄС.

Загалом обидва законопроєкти мають слушні ідеї, адже покликані не лише позбавити українців шкідливого для здоров’я впливу від постійного переведення годинників, а й дають змогу синхронізуватися із економікою ЄС. Ймовірно, документ доопрацьовуватимуть до другого читання, а от чи встигнуть народні депутати ухвалити його до чергового переведення годинників, у ніч з 27 на 28 березня, cпрогнозувати важко.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал