Зрив підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Януковичем у 2013 році спричинив обурення українців, які вийшли на Євромайдани в багатьох містах країни, а згодом призвів до зміни влади в Україні. Зрештою політичну частину Угоди було підписано в Брюсселі у березні 2014 року, а фактично вона набула чинності у вересні 2017 року, після ратифікації усіма країнами-членами ЄС. «Слово і діло» пропонує подивитись, як виконувалася Угода про асоціацію з ЄС.
За даними звітів про виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС за 2017-2019 роки, загалом було втілено в життя 43% від запланованого на 2014-2024 роки. При цьому Верховна рада виконала 34% від загальних завдань, Кабмін – 46%, інші органи влади – 25%.
Найбільшого прогресу за весь час імплементації Угоди про асоціацію досягнуто у сферах «Політичний діалог, національна безпека та оборона» – 86 %, «Юстиція, свобода, безпека, права людини» – 82%, «Державні закупівлі» – 80%, «Технічні бар’єри в торгівлі» – 79%, «Підприємництво» – 76%.
Сфери, у яких Україна відстає від графіку виконання своїх зобов’язань за Угодою про асоціацію: «Транспорт, транспортна інфраструктура, поштові та кур’єрські послуги» – 19%, «Фінансовий сектор» – 22%, «Енергетика» – 29%.
Завдяки законодавчим змінам в Україні створили Вищий антикорупційний суд та провели перезавантаження НАЗК (якому надано доступ до усіх необхідних реєстрів), повернули кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, а також нардепи ухвалили зміни до Виборчого кодексу.
У сфері інтелектуальної власності – вдосконалено правову охорону географічних зазначень, спрощено умови отримання й захисту права власності на компонування мікросхем. Завдяки новому рівню захисту інтелектуальної власності, яка перетинає кордони України, фальшиві товари, що завдають шкоди виробникам та економіці, будуть зупинятися на кордоні.
Відбулись також зрушення у сфері енергетики. Урядом запроваджено конкурентні умови виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та механізм розподілу квот підтримки. Відбулася одна із ключових реформ в енергетичній галузі – відтепер Україна повністю синхронізована з Європою в режимі роботи газового ринку. Завершено реформування (анбандлінг) НАК «Нафтогаз України» та створення незалежного оператора газотранспортної системи.
Загальний обсяг фінансової та кредитної підтримки з боку ЄС у 2019 році становив 1,5 млрд євро. Загальний обсяг міжнародної технічної допомоги на кінець 2019 року становив 385,7 млн євро.
Після запровадження зони вільної торгівлі ЄС є найбільшим торговельним партнером України, на якого припадає 41,3% від загального обсягу зовнішньої торгівлі товарами. Україна виходить на ринок ЄС із новими товарами, серед яких дедалі більшу частку починають охоплювати товари з високим ступенем обробки.
У рамках тарифних квот зростають обсяги безмитного експорту. У 2019 році українські експортери використали 32 з 40 тарифних квот. У 2019 році 14 545 компаній постачали свою продукцію до єдиного європейського ринку. Збільшується кількість орієнтованих на Європу експортерів, які отримали статус уповноваженого експортера. Наразі 251 підприємство може експортувати свою продукцію до ЄС без оформлення сертифікату EUR.1.
На 2020 рік пріоритетом має стати інтеграція в таких секторах як цифрова економіка, сприяння торгівлі, митне співробітництво, юстиція та внутрішні справи, а також подальші кроки у сфері технічного регулювання. Також має активізуватися співпраця в енергетичному секторі щодо створення спільного авіаційного простору, декарбонізації та захисту довкілля.
Раніше «Слово і діло» досліджувало, як змінився імпорт та експорт за чотири роки після створення зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом.
Також ми писали, з якими європейськими країнами торгувала Україна у 2019 році.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»