У 2020 році формування споживчих цін залежало від зміни пріоритетів у споживанні. На ціни впливали невизначеність перспектив отримання доходів на тлі розгортання ризиків поширення пандемії.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки.
Великими темпами росли споживчі ціни на товари першої необхідності. І навпаки, мотивація споживача утримуватися від непершочергових видатків стримувала зростання цін на більшість товарів і послуг або, навіть, навпаки, посилило дефляційний тренд, як на одяг і взуття (за підсумками 2020 року ціни знизилися на 7,3%).
Серед товарів, ціни на які зросли на тлі збереження постійного попиту, в міністерстві виділили харчі (за підсумками 2020 року ціни зросли на 5,2% в порівнянні з ростом на 4,9% в 2019 році), послуги у сфері охорони здоров'я (подорожчання на 7,7% в порівнянні з 3,8% в 2019 році).
Крім того, НБУ реалізовував стимулюючу монетарну політику, яка також мала характер стимулювання інфляції, відзначили в Мінекономіки.
«Це стосується як темпів зростання грошової пропозиції (за оперативними даними НБУ на 28,7% протягом 2020 року) при збереженні облікової ставки на рівні 6% річних, так і фактора знецінення гривні (середньомісячний обмінний курс гривні до долара девальвував на 19,3 % до 28,17 грн/долар в грудні 2020 року), яка з певним лагом продовжує позначатися на цінах, особливо у частині імпортної складової», - йдеться в повідомленні.
Також у 2020 році на тлі зростання цін на світовому ринку, найбільш відчутно для внутрішнього ринку було постійний з травня 2020 року зростання цін на енергоносії на світовому ринку, що позначилося на формуванні тарифної складової на комунальні послуги, додали в Мінекономіки.
Раніше президент Володимир Зеленський відреагував на підвищення тарифу на газ для населення.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»