Україні потрібно посилювати фінансову мотивацію громадян до добровільного вступу на військову службу. Зокрема, запровадити значні разові виплати за підписання контракту, визначити строки служби та розширити систему пільг для військових. Це могло б збільшити кількість добровольців і позитивно вплинути на мобілізацію. Водночас робота над змінами триває роками, а відчутних результатів поки немає.
Про це в коментарі «Слово і діло» розповів військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Чому фінансова мотивація важлива для мобілізації
Коваленко вважає, що фінансові стимули для добровольців потрібно було запроваджувати ще на початку повномасштабної війни. На його думку, держава має створити умови, за яких громадяни матимуть додаткову мотивацію самостійно ухвалювати рішення про вступ до війська.
Зарплати бійців ЗСУ у 2026 році: види виплат та розмір винагородЯк зросло грошове забезпечення українських військових у 2026 році, які є види доплат та бонусів за виконання завдань – на інфографіці Слово і діло.
«Я був завжди ідеологом того, що в нас повинна працювати така ж сама система, як би це не пролунало зараз якось по-зрадницьки, як у Росії. Разові виплати. Повинна бути фінансова мотивація. І про це треба було думати ще у 2022 році. Як фінансово мотивувати громадян на те, щоб вони добровільно підписували контракт», – сказав експерт.
За словами Коваленка, контрактна модель має передбачати не лише грошові виплати, а й інші зміни, які зроблять військову службу привабливішою для потенційних добровольців. Зокрема, йдеться про строки служби, соціальні гарантії та пільги, які враховуватимуть досвід військовослужбовця й характер виконуваних ним завдань.
«Багато є моментів, які необхідно вирішувати. По-перше, це, звісно ж, строки служби. Безумовно, питання пільг, які треба розширювати для військових, і, відповідно, залежно від того, який у нього військовий досвід, скільки він пробув на передовій, чи він був переважно в тилу, які завдання виконував», – пояснив Коваленко.
Якими можуть бути виплати за контракт
Одним із можливих стимулів експерт називає значну разову виплату за добровільне підписання контракту. Як приклад він навів суми у 400–500 тисяч гривень. На його думку, така фінансова підтримка могла б допомогти військовослужбовцю забезпечити родину на початку служби.
«Треба було розглядати ще й типи пільг, які робили б саме службу у війську більш привабливою для будь-якої людини, яка добровільно готова підписувати контракт. Ну і, звісно, виплати, разові виплати. Підписуєш, добровільно приходиш, не тебе привозять, а ти добровільно приходиш, вільно підписуєш і отримуєш разово, наприклад, 400 тисяч гривень, 500 тисяч гривень одразу», – зазначив експерт.
Результати липневого соцопитування на тeму «Мобілізація, ставлення до ТЦК та готовність служити»Лише 13–16 відсотків українців готові йти воювати, якщо війна затягнеться ще на три, п’ять або десять років. При цьому майже 70 відсотків опитаних не довіряють роботі ТЦК.
За його словами, така виплата могла б стати фінансовою опорою для сім'ї військовослужбовця, зменшивши побоювання щодо матеріального забезпечення близьких у перші місяці служби.
«Це і для родини одразу така подушка безпеки. І ти розумієш, що ти одразу з грошима і куди б тебе не відправили, де б ти не знаходився через три-чотири місяці після навчання, родина все ж таки чимось забезпечена. Ти можеш про це вже не думати, хоча б так», – сказав Коваленко.
Він наголосив, що фінансова мотивація має бути частиною комплексного підходу до залучення людей у військо. На його переконання, поєднання виплат, пільг і зрозумілих умов служби могло б збільшити частку громадян, які добровільно підписують контракти.
«Я саме прибічник думки, що необхідно в будь-якому разі підвищувати елемент фінансової мотивації для потенційних військових, для добровольців. Це значно покращило б ситуацію з мобілізацією і, я думаю, що в будь-якому разі відсоток тих, хто добровільно приходить підписувати контракт, збільшився б. Це був би тільки позитивний ефект», – вважає експерт.
Чому реформа мобілізації досі не дала результату
Восени в Україні анонсували наступний етап реформи мобілізації, який передбачає, зокрема, контракти на 6–24 місяці з гарантованою відстрочкою після служби, цифровізацію процесів і перегляд функцій територіальних центрів комплектування. Водночас остаточних рішень щодо нової моделі роботи ТЦК поки немає.
Коваленко зауважив, що дискусії про способи поліпшення мобілізації тривають уже кілька років, однак він не бачить результатів, які могли б суттєво змінити ситуацію.
«На жаль, ми досі стоїмо й продовжуємо тупцювати на одному й тому самому місці. Я поки що не бачу якогось результату від тієї роботи, яка проводилася не місяцями, а роками», – підсумував експерт.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»