Приголомшливий шторм на Вашингтонщині: що далі?

Читать на русском
Владислав Фарапоновексперт-американіст

Здавалось би, за останній рік американський істеблішмент майже водночас пережив небувалі раніше події: імпічмент, пандемію, протести BLM, невизнання Трампом своєї поразки на президентських виборах… Але ні. 2021-й розпочинається прогнозовано і одночасно несподівано для США. Сертифікація голосування колегії виборщиків переросла у бійки, сутички та жертви. А все заради того, щоб прихильники Трампа в останній раз висловились, що все ще бачать його на посаді президента США.

Паплюження будівлі та іміджу Конгресу могло і не бути

6 січня 2021 року розпочалось заздалегідь регламентоване засідання обох палат Конгресу: Сенату та Палати представників. На цьому засіданні головує Майк Пенс, поки ще чинний віцепрезидент США. Представник кожного штату мав передати Пенсу результати голосування, він їх озвучує та обидві палати Конгресу затверджують ці результати.

Конгресмен з Арізони (штат, де Байдену вдалось стати першим демократом, який переміг там з 1996 року) Паул Гозар відмовився підтримувати сертифікацію перемоги Байдена на виборах. Такого роду сценарій був прогнозованим, адже раніше аж 11 сенаторів на чолі з Тедом Крузом дозволяли схожі заяви. Конгресмен подав відповідний лист, який також був завірений анонімним сенатором. Законодавці зі спільного засідання перейшли до формату дебатів у кожній палаті окремо. Це важливо з точки зору технології організації протесту. Якби не опротестування результатів волевиявлення, протести якщо і мали б місце, але точно не зірвали би засідання законодавців. Це покладає відповідальність за скоєне не тільки на протестувальників і Трампа, а й на сенаторів та конгресменів від GOP (Республіканської партії). Якби не позиція членів обох палат Конгресу, засідання тривало би до півгодини та стало повною формальністю як це було зазвичай.

Антиконституційні конвульсії або чому Трампізм зараз вийшов на вулицю

Справа в тому, що це остання реальна спроба легально чи напівлегально вплинути на результат виборів. Очевидно, Трамп хотів використати цей день задля мобілізації свого електорату. І навіть якщо голосування в Конгресі підтвердило би перемогу його опонента, у Трампа ще лишається опція балотуватися на виборах 2024 року. Якщо, звичайно, він доживе та не потрапить до в'язниці. Незадовго до виборів газета «Нью-Йорк Таймз» оприлюднила велике журналістське розслідування щодо несплати податків Трампом із мільйонних доходів. Це лише одне з можливих звинувачень, яке потенційно висунуть Трампу.

Прихильники Трампа навряд чи щиро хотіли таких серйозних жертв. У той же час, однозначним завданням було саме завадити конгресменам, особливо демократам, що контролюють Палату представників, затвердити голосування. З іншого боку, це ледь не вперше, коли явище, яке більшою мірою аналізували теоретично, дало про себе знати настільки войовничо. Так, це теж спадок Трампа, з яким треба буде рахуватись.

Штурмом Капітолію США в Вашингтоні закінчився мітинг прихильників Дональда Трампа. Є загиблі і постраждалі.
Politico

Очевидно також, що тригером активізації протестувальників стали результати виборів. Тільки не президентських, а сенатських. Одночасно з виборами президента 3 листопада минулого року повністю була переобрана Палата представників, на третину оновився також Сенат. Але у штаті Джорджія на виборах в обидва місця жоден з претендентів не набрав 50%. Тому призначили другий тур, а напередодні демократи абсолютно несподівано здобули обидва місця. Сенат складається зі 100 місць, які зараз розділилися між прихильниками демократів (членів партії та кількох незалежних, які їх підтримують) та республіканцями. У таких ситуаціях, якщо голосування відбуватиметься по партійним лініям, то фінальний голос буде за віцепрезидентом. Очевидно, що Камала Гарріс буде підтримувати ініціативи демократів значно частіше ніж своїх політичних опонентів із партії «червоних». У зв'язку з цим, протестувальникам і Трампу вже остаточно не було чого втрачати, тому що Білий дім та обидві палати Конгресу опинились в руках демократів.

Останній удар Трампа, яким він вистрелив собі у ногу

Схоже, що публічним підбурюванням до протестів Трамп сам забив останній цвях у труну свого політичного майбутнього. Таких протестів, стрілянини у будівлі Конгресу, ледь не зриву конституційних термінів передачі влади, а головне підбурення американців на шлях невороття… йому точно не пробачать.

Те, що сталось у Вашингтоні 6 січня, назавжди увійде в історію США як спроба зірвати конституційний лад найвеличнішої держави світу. Вперше забарикадували вхідні двері до зали засідань Палати представників, поліція Капітолію направляла зброю на американців, що вдерлись до Конгресу. У Капітолії пролунали постріли, а згодом поранена жінка померла у лікарні. Тим часом членів обох палат Конгресу евакуювали, а засідання Сенату та нижньої палати Конгресу призупинили. Спочатку як і належить, евакуювали віцепрезидента та спікера Палати, адже вони є другими та третіми особами в державі після президента. Власне цей факт сам по собі змусив зупинити увесь процес, бо Пенс окрім головування на окремому засіданні Сенату, відіграє вирішальну роль у фінальному голосуванні.

Штурмом Капітолію США в Вашингтоні закінчився мітинг прихильників Дональда Трампа. Є загиблі і постраждалі.
Politico

Трамп у той час продовжував твітити, постити відео із закликом розійтись, коли уже було пізно. Але як від колишніх, так і від чинних американських політиків поміж рядків лунало – це все Трамп. Тобто, навіть якщо і сам Трамп не просив штурмувати Конгрес, то своїм небажанням визнавати поразку він привів своїх прихильників під та всередину Капітолію. Трамп два дні тому твітив: «Віцепрезидент має повноваження відхилити голоси виборщиків, що були обрані обманним шляхом». Це, очевидно, стало останньою краплею для Пенса та поміркованих республіканців. До цього були оприлюднені записи розмови голосів схожих на Трампа та представника штату Джорджія, де Трамп просив переглянути результати у цьому штаті, в якому вперше з часу перемоги на виборах Білла Клінтона 1992 року, знову здобув звитягу кандидат від демократів.

Хто винен у нездатності стримувати протести?

Це, і такого роду питання, очевидно, стануть найбільш незвичайними та небажаними уже сьогодні для американських законодавців, для столичної влади та для поліції самого Капітолію. Справа не в тому, що поліція чи члени Конгресу не знали про наближення протестів, а поліція самого Капітолію була не готова. Точніше її чисельності не вистачило для стримування протестувальників. Заради справедливості, 2 тисячі 300 офіцерів налічує поліція Капітолію, а річний бюджет сягає 460 млн доларів.

Штурмом Капітолію США в Вашингтоні закінчився мітинг прихильників Дональда Трампа. Є загиблі і постраждалі.
Politico

Нацгвардія знову після літніх протестів опинилась на вулицях Вашингтону, але не відразу. З'явилася інформація, що ініціатором такого роду дій був не Трамп, а віцепрезидент Пенс, хоча поки підтверджень від Пенса теж не було. Ще влітку, коли почались протести, згадали про те, що в Америці існує закон про повстання 1807 року. Без застосування цього акту неможливе використання саме Національної гвардії всередині країни. Хоча влітку теж не було офіційно оголошено про застосування цього давнього закону, тому це теж не першочергове питання.

Хто переміг і чим це загрожує?

Як не парадоксально, до списку бенефіціарів цих подій однозначно потрапляє один з уже, можливо, колишніх, але найбільш вірних соратників Трампа – віцепрезидент Пенс. Події в центрі столиці і рішення не йти на поводі у поки що свого шефа дозволили йому абстрагуватися від Трампа. А значить, є шанс нарешті подумати про власну кар'єру.

До цього списку можна додати усіх топ-демократів: обраного президента Байдена, обраного віцепрезидента Гарріс, лідера демократичної меншості у Сенаті Шумера. Можливо, свою репутацію НЕтрампіста утримав і поки що чинний лідер республіканської більшості у Сенаті Макконнелл, який не підтримав ідею Трампа іти до кінця та боротися з електоральними вітряками поза рамками Конституції.

Загрози від цих протестів однозначні: більша поляризація суспільства, можлива і радикалізація Трампістів. Звичайно, при певних обставинах і політичній волі лідерів обох партій, вони могли би стати і фактором об’єднання. Але цього разу все зайшло надто далеко. Не слід також забувати, що республіканці в цілому, та прихильники Трампа зокрема, виступають за збереження другої поправки до Конституції, що гарантує вільний обіг зброї. Тому легко припустити, що велика кількість прихильників Трампа привезла до столиці немало зброї і зможе нею скористатись.

Зазнала поразки також і давня сформована поправками та законами система адміністрування виборів. Надто багато часу виявилось у незадоволеної результатами виборів сторони, аби ретельно підготуватись до протестів. Якби Байден склав присягу хоча б у грудні, можливо і вчорашніх протестів би не було, або принаймні таких масштабних.

Що далі?

У Вашингтоні оголосили про комендантську годину до 6 ранку 7 січня за місцевим часом, а Конгрес все ж зібрався на продовження сесії.

Тим часом демократи у Конгресі заявляють про другий імпічмент Трампу та ніби вже почали готувати відповідні документи. Навіть якщо це так, вони не встигнуть цього зробити: імпічмент можна оголосити лише людині, яка обіймає посаду, а Трамп так чи інакше має піти після інавгурації Байдена. Після того як Трамп перестане бути президентом, він втратить імунітет, що забороняє притягнути його до юридичної відповідальності. Але після закінчення терміну на нього може чекати юридична відповідальність, а із політичної – хіба що наступні вибори, бо ці він уже програв.

Штурмом Капітолію США в Вашингтоні закінчився мітинг прихильників Дональда Трампа. Є загиблі і постраждалі.
Politico

Є ще один сценарій, про який заговорили проліберальні ЗМІ. Це застосування 25 поправки до Конституції: віцепрезидент разом з членами уряду має надати лист голові Сенату та спікеру Палати представників із зазначенням про неспроможність президента виконувати свої обов’язки. Тоді відразу віцепрезидент отримує всю повноту влади очільника виконавчої гілки влади у США.

В цілому спроби Трампа у твітах та відеозверненнях відхреститись від протестувальників або закликати до мирного врегулювання ситуації виглядають як підтвердження власної причетності, а отже і відповідальності.

Владислав Фарапонов, політолог-американіст, аналітик «Інтерньюз-Україна»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал
Загрузка...