Президент України Володимир Зеленський анонсував проведення всеукраїнського опитування, яке відбудеться в один день із місцевими виборами, 25 жовтня. Президент озвучив п’ять питань, які поставлять українцям. Вони стосуватимуться посилення кримінальної відповідальності за скоєння корупційних злочинів в особливо великих розмірах, впровадження особливої економічної зони на Донбасі, скорочення кількості народних депутатів, легалізації медичного канабісу та гарантій безпеки відповідно до Будапештського меморандуму. Навіть попри те, що результати опитування не можуть мати правових наслідків, їхнє формулювання суперечить юридичній логіці. Таку думку у коментарі «Слово і діло» висловив експерт з конституційного права, кандидат юридичних наук Олександр Москалюк.
Питання № 1. Посилення покарання за корупційні злочини в особливо великих розмірах
- У світі таких покарань майже немає. Звісно, в Китаї є смертна кара, але це суперечить логіці кримінального закону. Покарання визначає законодавець і ще Чезаре Беккарія сказав, що «важливе не покарання, а його невідворотність». Це банальні, але принципові речі. До того ж, якщо ви вважаєте, що це такий стовідсотковий засіб, то поставте собі запитання: чому в Китаї існує смертна кара, але кількість людей, щодо яких вона застосовується, є стабільною. Здавалось би, що це мало б запобігати злочинам. Але насправді - це дуже лінійний підхід. Тому питання – не в покаранні.
Питання № 2. Особлива економічна зона на Донбасі
- Для того, щоб зрозуміти, що мається на увазі під «вільною економічною зоною», якщо навіть мова йде про підконтрольну частину регіону, треба звернути увагу на декілька моментів. По-перше, чи не буде це фактом дискримінації інших регіонів. Коли один отримує більше привілеїв і пільг, ніж інші – це може породжувати конфлікти. По-друге, щоб відповісти на це запитання президента, треба чітко уявляти, що ця економічна зона собою являтиме: які податки будуть сплачуватися інакше, ніж на всій території України, чи буде ухилення від сплати взагалі. Існує ризик, що суб’єкти господарської діяльності просто здійснюватимуть там перереєстрацію своєї юридичної адреси, щоби платити менше. Ну і, врешті-решт, Конституція забороняє проводити референдуми щодо податків. Безумовно, це не референдум, але в тому-то й питання, чи не спроба це оминути цю вимогу?
Питання № 3. Скорочення кількості народних депутатів
- Можливо, суспільство це сприйме із радістю, але тільки через те, що існують певні стереотипи. Не треба забувати, що парламент є представницьким органом. Парламент повинен представляти інтереси різних верств населення, різних соціальних груп і, відповідно, що більший парламент за чисельністю, то більше представницька функція реалізовується. В такому разі, представницька функція парламенту обрізається. Також можна говорити, що за таких обставин парламент буде легше контролювати, ніж зараз, коли є 423 народних депутати. Автоматично це означає посилення президентської гілки влади. При цьому, якщо взяти одного середньостатистичного українця і обсяг податків, які він сплачує до бюджету, то не така вже й значна частина цих коштів витрачається на Верховну раду, попри наявні стереотипи. А от з точки зору швидкості рішень, - так. Зрозуміло, що менше людей бере участь в обговоренні, в ухваленні рішення, то, звісно, швидше ці процеси відбуваються. Але з точки зору демократії, ситуація буде зворотня. Про ці ризики потрібно пам’ятати.
Питання № 4. Легалізація медичного канабісу
- Тут є кілька складових. Перша: в багатьох країнах, де відбувається референдум з таких питань, рано чи пізно постає питання легалізації канабісу не тільки з медичною метою. Таким чином відкривається своєрідне «вікно Овертона». Коли ми порушуємо певне питання, то в суспільстві з’являється певна спокуса це явище поширити в більших масштабах. Я не кажу, що це погано. Може, канабіс і можна легалізовувати. Тут питання в іншому – суспільство повинно усвідомлювати певні ризики. По-друге, у нас є лікарські засоби на основі алкалоїдів. Безумовно, можна використовувати й канабіс, але потрібно знати, що й альтернатива у нас є.
Питання № 5. Гарантії безпеки, визначені Будапештським меморандумом
- Так питання не ставиться. Які безпосередньо гарантії безпеки – незрозуміло. Чи потрібно Україні ставити питання Будапештського меморандуму на міжнародній арені, якщо гарантії і так постійно порушуються. Питання в тому, що опитування так чи інакше проводиться з якоюсь метою і результати будуть підкладатися до якихось рішень парламенту. А тут? Показувати що їх на міжнародному рівні? Серед усіх запитань саме це видається найбільш суперечливим.
Нагадаємо, у «Слузі народу» розповіли, хто профінансує опитування президента Володимира Зеленського на місцевих виборах, чи законне воно, і чи можна вважати дане дослідження агітацією.
Як відомо, законопроект Зеленського про народовладдя Рада ухвалила в першому читанні 18 червня цього року.
Експерт пояснив, чи зможе влада маніпулювати громадською думкою за допомогою цього закону.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»