Стоп анексії: чи вдасться запустити міжнародну платформу з повернення Криму

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Активізувавши процес із мирного врегулювання ситуації на Сході України, Офіс президента разом із Міністерством закордонних справ одночасно запустили ще один «трек» - актуалізація теми деокупації Криму на міжнародному рівні.

Так, ще у вересні 2020 року, під час виступу на 75-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН президент України Володимир Зеленський офіційно анонсував створення «Кримської платформи» та закликав держави-члени ООН залучитися до неї.

На минулому тижні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зустрівся з державним секретарем у закордонних справах і справах співдружності націй і розвитку Великої Британії Домініком Раабом і запросив Лондон приєднатися до платформи із деокупації Криму. Перед цим Велика Британія оголосила про запровадження економічних санкцій проти фізичних осіб і компаній РФ за спорудження мосту через Керченську протоку – одразу після аналогічного кроку з боку ЄС.

Також тема повернення Криму була на порядку денному саміту Україна-ЄС. У спільній заяві за підсумками саміту, в ЄС вкотре засудили анексію Криму та заявили про продовження економічних санкції стосовно Росії.

Цього тижня президент Польщі Анджей Дуда підтвердив зацікавленість в участі своєї країни у міжнародній платформі із деокупації півострова Крим. «Наголошуємо на повазі України та Республіки Польща до міжнародного права та основних принципів міжнародних відносин, одночасно закликаючи до припинення незаконної окупації Автономної Республіки Крим та агресії, що триває на Донбасі. Республіка Польща висловлює зацікавленість щодо взаємодії з Україною у межах міжнародної платформи з деокупації Автономної Республіки Крим», - йдеться у спільній заяві двох лідерів держав.

Раніше заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова зазначила, що «платформа задумана як спеціальний багатосторонній координаційний механізм, який опікуватиметься усім спектром кримської проблематики».

Міжнародна платформа переговорів: чи допоможе це повернути КримУ команді Зеленського наполягають на створенні міжнародної платформи переговорів щодо Криму. Розглядають варіанти Будапешт плюс та Нормандія плюс із залученням Туреччини.

Вона також наголосила, що платформа має покривати кілька вимірів: найвищий політичний рівень (лідери країн), рівень міністрів закордонних справ та міністрів оборони, а також експертний рівень. «Кримська платформа – це екосистема заходів, яка систематизує те, що вже зроблено та ініціює додаткові інструменти для повернення Криму. У рамках її роботи ми плануємо провести Кримський саміт. Ключова задача – синергія зусиль України і міжнародного співтовариства з метою наближення дня деокупації півострова», - підкреслила Джапарова, зазначивши, що офіційно стартувати така платформа може вже на початку 2021 року.

Реанімація теми Криму

Тема повернення Криму шляхом створення нового міжнародного майданчика почала активно готуватися зовнішньополітичним відомством України ще з початку літа 2020 року.

Так, розмови про плани проведення масштабного міжнародного заходу на початку 2021 року, присвяченого проблемі деокупації Криму, багаторазово лунали з вуст офіційних представників Міністерства закордонних справ та Офісу президента.

Останнім часом МЗС перейшло від слів до дій. Так, нещодавно стало відомо, що Україна вже заручилася підтримкою Швеції у питаннях деокупації Криму і урегулювання російсько-українського конфлікту на Донбасі. У телефонній розмові з очільником українського МЗС Дмитром Кулебою його шведська колега Анн Лінде висловила зацікавленість діяльністю Кримської платформи і обіцяла підтримку Україні в цих питаннях під час головування Швеції в ОБСЄ в 2021 році.

Платформа деокупації Криму: чи вплинуть нові учасники переговорів на РосіюДля гарантій створення нового формату необхідна згода зазначених країн, однак платформа може бути використана тільки для додаткового тиску на Росію.

Також Україна розраховує і на активну участь Туреччини в роботі міжнародної Кримської платформи. Таку заяву оприлюднила перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова після зустрічі з міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу в Анкарі. Під час зустрічі заступниця міністра поінформувала турецьку сторону про ситуацію в Криму сьогодні – зокрема, про порушення прав і свобод, політичні переслідування. Наскільки активною буде позиція Туреччини з приводу участі у міжнародній платформі з повернення Криму – поки що невідомо. Проте з огляду на активізацію конфлікту між Азербайджаном та Вірменією, можна помітити й активізацію Туреччини на зовнішньополітичному фронті. Не виключено, що у випадку із Кримом Анкара також може зайняти активну позицію – проте навряд чи можна можна бути впевненими, що у такому разі ця країна переслідуватиме суто інтереси України.

Чи варто запрошувати Росію?

У вересні 2020 року Денис Шмигаль заявив про фіналізацію концепції міжнародної платформи «Крим - це Україна» і про те, що спочатку передбачається консультативно-дорадчий формат з переходом у переговорний.

Згодом стало відомо про наміри запросити Росію взяти участь у міжнародній платформі з деокупації Криму. «Ми запросимо Росію взяти участь в цій платформі. Звичайно, спостерігаючи усі 6 років її страусину позицію і те, як вона викручує ситуацію, абсолютно цинічно поводиться щодо України і міжнародного права, надій на те, що Росія візьме участь в цій платформі, небагато», - заявила перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова.

За її словами, одним із завдань цієї платформи є відстеження того, що відбувається на півострові, і, як зазначають в МЗС України, насамперед «йдеться про злочини, які Росія здійснює в Криму». В МЗС сподіваються, що робота міжнародної платформи зможе залучити до питання повернення Криму більшу кількість політичних гравців, а, отже, знайти нових союзників, привернути увагу світової спільноти.

Горизонт деокупації: прогноз щодо переговорів у «кримському форматі»Початок роботи кримського формату означатиме, що Україна набуває суб'єктності, здатності висувати і реалізовувати великі ініціативи для захисту своїх власних інтересів.

На думку ж постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Антона Кориневича, на початках можна і не долучати Росію до обговорення питання деокупації Криму. Головне – не припиняти і не послабляти запроваджені проти РФ санкції – і українські, і міжнародні. Також він зазначив, що навіть якщо санкційні заходи не дають миттєвого результату, їх посилення і невідворотність можуть стати інструментом примусу РФ до переговорів щодо повернення Криму Україні.

Позиція міністра закордонних справ в цьому питанні більш радикальна. Він вважає, що залучати Росію до роботи Кримської платформи взагалі недоречно. На його думку, просування у питанні деокупації Криму буде більш ефективним, якщо відбуватиметься окремо від перемовин у Мінську щодо Донбасу.

Що дасть активізація теми деокупації Криму?

Питання повернення Криму актуалізується не вперше з моменту його захоплення Росією в 2014 році. Проте жодних зрушень досі не відбулося. Чи змінить ситуацію новостворена платформа і які ризики можуть з’явитися у зв’язку з її діяльністю?

Добре те, що Україна ініціює цей процес, залучаючи міжнародні майданчики і міжнародні механізми впливу на Росію. Проте, щоб досягти результату важливо визначити формат Кримської платформи, і, бажано, щоб вона була постійно діючою із чіткими покроковими цілями. Якщо ж це буде одноразова акція, то її сприйматимуть як чергову інформаційну кампанію з боку України, яких досі було чимало.

Ще один ризик – коло учасників платформи: наскільки вони будуть готові принципово відстоювати інтереси України? Наскільки авторитетними гравцями вони є на міжнародній арені, щоб до їхньої думки дослухалося світове співтовариство і, головне, Росія, для якої міжнародні закони не писані.

Постачання води до Криму: як Росія тисне на Україну в гуманітарних питанняхТема скрутної гуманітарної обстановки в Криму сплановано з’являється в інформаційному просторі, щоб тиснути на українську владу, вважає експерт.

Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв вважає, що потрібні не лише зовнішньополітичні дії, але й ухвалення Україною низки законодавчих актів, а також відповідних змін до Конституції. Як один із можливих варіантів поступової деокупації півострова – всерйоз обговорюється проведення виборів до парламенту Криму на підконтрольній території України. Смілива ідея, проте окрім її реалізації, потрібно також мати реальний план дій на зовнішньополітичній арені, який змусить Росію добровільно відмовитися від окупації Криму.

Також, на думку експертів, важливо було б до діяльності Кримської платформи як постійно діючої міжнародної організації долучити країни-учасниці Будапештського меморандуму – йдеться саме про США та Велику Британію. Без участі цих країн, діяльність Кримської платформи буде малоефективною, переконані експерти.

Але наймогутнішою і найбільш дієвою допомогою у просуванні питання повернення Криму мали б стати самі мешканці півострова. Та чи варто розраховувати на їх відкриту підтримку в умовах тотального страху і несвободи? Крім того, про справжні настрої кримчан щодо питання деокупації та повернення в Україну – ми можемо лише здогадуватися.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал