Верховна рада продовжує практику «ані дня без скандалу», цього тижня їх було два: з народним депутатом Олександром Юрченком та комісією з обрання керівника САП. Якщо перший скандал може позначитися тільки на довірі до партії влади, то другий – загрожує Україні серйозними міжнародними наслідками. Крім того, цього тижня депутати розглянули проєкт держбюджету-2021 і, нарешті, зробили заяву щодо ситуації в Білорусі. Детальніше – у матеріалі «Слово і діло».
У фракції «Слуга народу» знову мінус один депутат – Олександр Юрченко залишив монобільшість через скандал із хабарем.
Минулого тижня детективи Національного антикорупційного бюро затримали помічника Юрченка – Івана Фіщенко – на хабарі. За версією правоохоронців, Фіщенко був посередником в отриманні 13 тисяч доларів за внесення пропозицій до законопроекту з переробки твердих побутових відходів. 15 вересня Вищий антикорупційний суд заарештував Фіщенка з можливістю застави, яку він вже вніс і вийшов із СІЗО.
НАБУ і САП також з 10 вересня намагалися добитися від генерального прокурора Ірини Венедіктової відкриття кримінальної справи проти самого нардепа Юрченка. 17 вересня про підозру все-таки оголосили, за статтею «Одержання неправомірної вигоди з використанням законних повноважень і обов'язків». «У рамках досудового розслідування детективами НАБУ встановлено, що народний обранець в завуальованій формі попросив надати йому через посередника неправомірну вигоду в сумі 13 тис. дол. За внесення пропозицій до законопроекту і в подальшому 200 тис. дол. для підкупу народних депутатів-членів комітету за голосування за надані ним пропозиції», – повідомили в САП. НАБУ і САП просять заарештувати Юрченка з альтернативою застави.
Рада планує заборонити пластикові пакети: як це працює у світіВ Україні зараз дозволені будь-які пластикові пакети, як і їхнє виробництво. Водночас у Бангладеш виробникам одноразових пакетів загрожує до 10 років ув’язнення.
Юрченко вже вийшов з фракції, але спікер Дмитро Разумков вважає, що по-хорошому йому варто було б відмовитися від мандата: «Я думаю, що людина повинна мати стержень і зробити те, що повинна була зробити, можливо, і написати заяву про складання депутатських повноважень, щоб потім ніхто нікого не звинувачував, що є якийсь тиск».
Дуже бурхливою була реакція в Офісі президента на скандал з Юрченком. «Що найбільше обурює в поведінці депутата Олександра Юрченка, то це зухвалість у спілкуванні – його, а разом з ним і його помічника, нехай і неофіційного. Національне антикорупційне бюро України зафіксувало, що пан Юрченко у свої 32 роки поводиться так, ніби він повністю пропустив весь політичний розвиток суспільства після 2014 року. Не побачив, не зрозумів, не навчився. Ніякого виправдання цьому бути не може. Цілком логічно, що з такою зухвалістю він став «героєм» того відео, яке оприлюднило НАБУ і подивилася вся країна. Від зухвалості до хабарництва – завжди один крок», – йшлося в одній із заяв.
Особисто президент Володимир Зеленський сказав, що «Юрченко обов'язково сяде в тюрму», хоча такі заяви передчасні поки тільки йде слідство.
Другий скандал цього тижня пов'язаний із призначенням членів комісії для обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У Верховній раді вже було кілька спроб ухвалити відповідну постанову, але голосів забракло. З третього разу, в четвер, це вдалося зробити.
Комісія складається з 11 осіб: 4 представника ради прокурорів і 7 осіб, яких делегує парламент. До складу комісії від Ради увійшли Олена Бусол, Андрій Гуджал, Олексій Дрозд, Катерина Коваль, В'ячеслав Навроцький, Богдан Романюк та Євген Соболь. У Центрі протидії корупції заявили, що обрані особи не мають досвіду в антикорупційній сфері і не відповідають вимогам закону «Про прокуратуру». Застереження були також з боку міжнародних партнерів, які заявили, що доброчесна комісія для обрання глави САП є умовою безвізового режиму й допомоги від Євросоюзу.
Проте, 17 вересня відбулося голосування. Постанову підтримали 239 народних депутатів, голоси дали «слуги народу», «Опозиційна платформа», групи «За майбутнє» та «Довіра», а також кілька позафракційних депутатів.
«Проблема в якості цих людей. Ми повинні отримати людей з беззастережною репутацією, які виберуть чесного, порядного і неупередженого керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а не тих людей, чиї прізвища вже називаються в ЗМІ як майбутніх керівників САП. Це неправильна історія, колеги», – заявили в «Батьківщині». «Європейська солідарність» назвала постанову «конкретним реваншем прокремлівських і олігархічних структур в Україні». «Голос» теж закликав не голосувати.
Увечері вже з'явилася реакція Заходу. «Взяли до відома рішення Верховної ради про призначення членів комісії для вибору спеціалізованого антикорупційного прокурора. Комісія повинна почати прозорий процес, в основі якого – чеснота і заслуги кандидатів. Від цього буде залежати наша подальша підтримка», – заявили в посольстві США. В Європейському союзі попередили, що Україна ризикує втратити безвізовий режим і півторамільярдний транш допомоги.
В Офісі президента, у свою чергу, «взяли до відома» рішення парламенту, а також його критику в суспільстві. Крім того, в ОПУ закликали «утриматися від надмірних емоцій всіх учасників громадської дискусії про діяльність антикорупційної інфраструктури держави». Спокій зберігає і прем'єр-міністр Денис Шмигаль: «Безвіз не скасовується. Наші міжнародні колеги з ЄС і США відверто заявляють про необхідність проведення прозорого конкурсу. Ми дотримувалися всіх процедур, далі питання залишається до відкритості, прозорості конкурсу. Я впевнений, що все буде зроблено в рамках чинного законодавства».
15 вересня Верховна рада, нарешті, ухвалила заяву щодо ситуації в Білорусі. Нагадаємо, що там вже більше місяця тривають протести проти результатів президентських виборів. В ЄС і США вже давно заявили, що не визнають перемогу Олександра Лукашенка і пригрозили санкціями. Україна лише закликала утриматися від насильства.
В ухваленій заяві йдеться, що Верховна рада не вважає вибори в Білорусі чесними, вони пройшли зі значними порушеннями. Рада підтримує запровадження санкцій проти відповідальних за фальсифікацію результатів виборів, вимагає звільнення всіх затриманих і відкидає звинувачення на адресу України про те, що ми причетні до розпалювання протестів.
Проєкт бюджету-2021: які витрати зростуть більш ніж удвічіУ проєкті бюджету на 2021 рік закладено значні кошти на підготовку збірної до Паралімпіади.
Опозиційні фракції критикували постанову за її м'якість і запізненість. Проте заява набрала 228 голосів, всі політичні сили, крім «Опозиційної платформи» дали хоч скільки-небудь голосів. «Колеги, ви хочете вчити незалежну дружню державу Білорусь демократії у виборчому процесі тоді, коли самі проголосували за те, що пів мільйона українців сьогодні не мають права обирати місцеву владу. Перше. Друге. У нас сьогодні відбувається ситуація на вулицях така демократична, що під охороною наших силовиків сьогодні радикали б'ють журналістів, б'ють сьогодні політичних опонентів. І це демократія, якій ви сьогодні хочете вчити білорусів», – сказав Олександр Качний з ОПЗЖ.
15 вересня Верховна рада остаточно внесла зміни до свого регламенту, виключивши такі поняття як ранкове і вечірнє засідання. Тепер у вівторок, середу, четвер депутати працюватимуть з 10-ї до 15-ї години, у п'ятницю – з 10-ї до 16-ї, з півгодинною перервою. Понеділок і час після пленарних засідань буде відводитися для самостійної роботи нардепів і засідань комітетів. Щоп'ятниці також буде година запитань до уряду і зачитування депутатських запитів.
Крім того, цього тижня парламент ухвалив:
законопроект про підвищення штрафів за перевантажені фури (в першому читанні). Штрафи пропонують збільшити до 34 тис. грн за перевантаження на 20%, до 51 тис. – за перевантаження на 30%. Відмова водія від проходження вагового контролю – теж 51 тис. грн штрафу.
Закон, який передбачає заборону для народних депутатів, місцевих депутатів і мерів брати на роботу близьких осіб. Близькі особи – це чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний і двоюрідний брати/сестри, рідні брат і сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, дядько, тітка, дід, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха тощо.
Закон про скасування довідки про судимість для кандидатів у місцеві депутати. Відсутність судимості кандидати повинні підтвердити в автобіографії.
Закон про розвідку. Він визначає правові та організаційні засади функціонування розвідки, правовий статус та соціальні гарантії працівників розвідувальних органів та осіб, залучених до виконання розвідувальних завдань, а також порядок здійснення контролю за розвідкою. Відповідно до закону, основні завдання розвідки – своєчасне забезпечення споживачів розвідувальною інформацією, сприяння реалізації національних інтересів України і протидія зовнішнім загрозам національній безпеці.
Законопроект про державну допомогу сім'ям у вигляді «пакета малюка». Тут приклад того, як влада створила проблему, а тепер намагається її вирішити. Нагадаємо, що «пакет малюка» запровадили у 2018 році, нещодавно Кабінет міністрів Шмигаля ухвалив рішення його монетизувати, тепер депутати знову хочуть видавати його в натуральній формі. Його повинні будуть видавати в закладі охорони здоров'я (пологовому будинку або пологовому відділенні, перинатальному центрі, неонатальному центрі тощо) незалежно від форми власності та підпорядкування.
16 вересня в парламенті було зареєстровано постанову про створення тимчасової слідчої комісії щодо ситуації з затриманням бойовиків ПВК «Вагнер». Її зареєструвала фракція «Голос», створення такої ТСК підтримувала і «Європейська солідарність». Глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія вже пообіцяв блокувати створення ТСК через питання доступу до державної таємниці: «Наприклад, я в комітеті національної оборони і безпеки. І у нас не всі члени комітету навіть мають доступ і допуск. Якщо, припустимо, ця спецоперація, як пишуть ЗМІ, була виконана разом з іншими спецслужбами інших країн, то, ви думаєте, що це буде схвалено спецслужбами інших країн, коли їх закриті відносини будуть якимось чином обговорені в суспільстві?».
Ще одна топ-тема тижня, звичайно, проєкт державного бюджету на 2021 рік. Сьогодні, 18 вересня, міністр фінансів Сергій Марченко представив його в парламенті. Згідно із законом до 1 жовтня депутати повинні внести до проєкту свої пропозиції, у жовтні ухвалити в першому читанні, у листопаді – в другому.
Доходи в проєкті бюджету закладено на рівні 1 трлн 71 млрд грн, витрати – 1 трлн 331 млрд. Прогнозований курс гривні – 29,1 за долар, ВВП – зростання 4,6%, інфляція – 7,3%. Також передбачено зростання мінімальної зарплати з 1 січня – до 6 тисяч гривень, з 1 липня – до 6,5 тисяч. Відзначимо, «Слово і діло» вже проаналізувало, на що і в якому обсязі у 2021 році планують витрачати бюджетні кошти.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»