Одна з нагальних потреб нинішньої влади і, зокрема, уряду – продовження співпраці із Міжнародним валютним фондом. У червні поточного року Рада директорів МВФ затвердила нову 18-місячну програму співпраці з Україною на 5 мільярдів доларів.
При цьому, враховуючи ситуацію з падінням економіки країни на тлі карантинних обмежень, спричинених пандемією коронавірусу, Фонд одразу виділив 2,1 мільярда доларів на подолання цих наслідків.
Звісно, у Фонді висловили надію на подальше проведення реформ в Україні та чітке виконання так званих «структурних маяків». Проте саме в цих питаннях щось пішло не так.
Перші проблеми почалися з відставки на початку липня тодішнього голови НБУ Якова Смолія. Далі в кулуарах парламенту та урядових коридорах дедаді частіше почали пошепки говорити про те, що у Фонді не задоволені деякими діями Кабміну. Одна з претензій – начебто нераціональне використання коштів Фонду боротьби з коронавірусом та подолання наслідків пандемії.
Чи справді МВФ налаштований притримати надання наступного траншу кредиту? Якими будуть вимоги Фонду та яких наслідків очікувати в разі припинення співпраці з основними кредиторами України?
Надія на краще
Традиційно курс валют восени в Україні починає коливатися не на користь гривні. І це лише один із ризиків для вітчизняної економіки. На думку експертів, факторів, що сприяють «просіданню» гривні, декілька: перший – сезонний, який пов'язаний із завершенням дії ефекту дешевої сільськогосподарської продукції; другий – підняття мінімальної заробітної плати; третій – політичний – непрогнозована діяльність української влади, яка часто немає і короткострокового плану розвитку країни.
Програма МВФ: наскільки критичним є для України новий кредитУкраїна потребує довгострокової програми МВФ й могла обійтися без кредитів у рамках stand-by, вважає експерт.
Тому урядовці, Мінфін та НБУ задля стабілізації курсу сподіваються на отримання чергового траншу до кінця цього року, а міністр фінансів Сергій Марченко заявляє про «нормальний процес діалогу» з Міжнародним валютним фондом і очікує найближчим часом визначеності з його боку про дату візиту місії. «Я не бачу зараз жодних підстав для паніки. Все нормально – нормальний процес діалогу», – наголосив Марченко. Хоча, за його словами, у місії МВФ є декілька питань політичного характеру: ситуація навколо ПриватБанку, неефективність роботи антикорупційних органів, нецільове використання коштів, виділених на боротьбу з COVID–19.
Для керівництва Національного банку ще один транш від МВФ до кінця поточного року теж важливий, бо, як заявив новий голова НБУ Кирило Шевченко, свіжий макропрогноз регулятора побудований на припущенні, що другому траншу від МВФ цього року таки бути.
Зокрема, голова ради НБУ Богдан Данилишин вважає, що базовий сценарій з отриманням двох траншів до кінця поточного року – у вересні та грудні – є малореалістичним. «Найімовірніше, ми можемо розраховувати на отримання траншу в 4-му кварталі 2020 року, водночас плановий перегляд програми з МВФ, на мій погляд, має супроводжуватися переглядом концептуальних засад співробітництва та його фокусування на підтримку національних інтересів України, а не тільки міжнародних інвесторів», – вважає Данилишин.
При цьому він прогнозує, що курс гривні щодо долара у наступному році буде приблизно таким самим, як і цього року, плюс-мінус 1 гривня, бо наразі начебто відсутні фактори, які б впливали на знецінення національної валюти.
З метою перевірки використання коштів Фонду боротьби із коронавірусом та подолання наслідків пандемії, на одному з останніх засідань Кабінет міністрів навіть ухвалив проєкт розпорядження, яким зобов'язує Державну аудиторську службу забезпечити проведення заходів державного фінансового контролю використання коштів фонду.
Варто зазначити, що даний аудит передбачений та узгоджений у Меморандумі Міжнародного валютного фонду із Україною про економічну та фінансову політику, схваленому Радою директорів МВФ 9 червня 2020 року.
Враховуючи нинішні реалії, сваритися зараз із Фондом Україні було б недоречно, адже пандемія коронавірусу лише набирає обертів, економічні прогнози невтішні – падіння продовжиться, а головні ризики – війна на сході України та корупція всередині держави – найближчим часом нікуди не зникнуть.
Новий день – нові вимоги?
Розуміючи положення України, у МВФ не поспішають на допомогу, а навпаки – посилюють тиск та вимоги до представників української влади.
Відставка Смолія: чи вплине зміна голови Нацбанку на відносини з МВФЧому в разі відставки Якова Смолія не буде емісії та зміна очільника фінансового регулятора не вплине на золотовалютний резерв країни.
Цими днями пролунали заяви директора департаменту комунікацій Міжнародного валютного фонду Джеррі Райса щодо умов подальшої співпраці з Україною. Зокрема, йдеться про те, що такою умовою є незалежна діяльність антикорупційних органів у країні, які постають «ключовою складовою структурних реформ для досягнення більш сильного та справедливого зростання, і я б сказав – передумовою в рамках поточної програми, яку підтримує МВФ». Райс підкреслив, що взаємодію з владою України буде продовжено, але програма дій, зобов’язань і умов цієї взаємодії обговорюється, і про терміни відновлення кредитування поки не йдеться.
Після звільнення Якова Смолія у Фонді натякнули на те, що незалежність НБУ має бути збережена й надалі. Зокрема на цьому наголосив представник МВФ в Україні Йоста Люнгман. «Україна повинна зберегти незалежність Національного банку, а також не відходити від принципів інфляційного таргетування і плаваючого валютного курсу. Такі умови співпраці закладені в програмі Stand by України з МВФ», – підкреслив Люнгман.
Ну, і вишенька на торті: за його словами, за часів колишнього главив НБУ Якова Смолія, регулятор «ефективно впроваджував зважену грошово-кредитну й фінансову політику». Тож в представництві Фонду недвозначно дають зрозуміти про важливість продовження такої ж політики і новим главою НБУ.
Важкі рішення
За останніми даними дефіцит бюджету в Україні становить майже 300 мільярдів гривень, а виплати за кредитами, які необхідно погасити до кінця 2020 року, становлять 3-4 мільярди доларів. Транш від МВФ у 5 мільярдів доларів за курсом становить 134 мільярди гривень – тобто суму, що не покриває навіть дефіциту бюджету.
Високосна осінь-2020: п'ять головних економічних загроз для УкраїниЕкономіка України перебуває в крутому піке на тлі турбулентного періоду, який переживає весь світ. До яких найбільш вірогідних загроз слід підготуватися вітчизняній економіці, аналізував Олександр Радчук.
Проте у державному кошторисі на наступний рік уряд заклав нову позику на суму 685 мільярдів гривень, тоді як віддавати доведеться вже 600 мільярдів, що, за підрахунками економістів, дорівнює 13% ВВП. При цьому українці достеменно не знають, на що будуть витрачені запозичення, а віддавати ці гроші у вигляді податків або через зменшення соціальних виплат доведеться кожному громадянину країни. І це на тлі, за словами директора-розпорядника МВФ Крісталіни Георгієвої, «значної невизначеності щодо напряму економічної політики».
Можливо, за таких обставин доцільніше було б таки відмовитися від «кредитної голки»? Економічні експерти дають різні прогнози з цього приводу, і всі вони, на жаль, невтішні.
За нинішнього євроінтеграційного вектору відмова від співпраці з МВФ неможлива, бо вимагає докорінної перебудови зовнішньоекономічної та внутрішньої політики, переорієнтації на інші ринки, формування індустріальної та наукомісткої стратегії економічного розвитку країни.
Відмова від співпраці з МВФ автоматично погіршить ситуацію, як всередині країни, бо призведе до відтоку капіталів, зростання вартості кредитів, обвалу валютного і фондового ринків, розпродажу земель за безцінь, спричинить падіння у міжнародних рейтингах.
Деякі експерти стверджують, що відмова від співпраці з МВФ створює загрозу дефолту. Проте, на думку економіста Бориса Кушнірука, якщо брати до уваги співвідношення золотовалютних резервів та зовнішніх боргів, які треба сплатити у 2020 році, це виглядатиме як обман. Адже поки що НБУ контролює ситуацію, і попри проблеми з бюджетом, саме золотовалютні запаси залишаються на досить високому рівні – знову ж таки, не в останню чергу завдяки роботі попередньої команди Якова Смолія.
Все-таки експерти однієї думки, що в разі затягування перемовин із МВФ, в України виникнуть суттєві проблеми щодо фінансування дефіциту державного бюджету, бо співпраця з Фондом дає можливість залучити інші кредити від Світового банку та ЄС.
Отже, ситуація абсурдна: ми вже й не можемо без кредиту, а з іншого боку – вони нічим не допомагають, лише накопичують борги. Вочевидь, ми наближаємося до пікової точки, коли стратегію із запозичень та їх ефективного використання потрібно терміново змінювати. Інакше чергового колапсу економіки з усіма трагічними для суспільства наслідками не уникнути.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»