Україна святкує 29-ту річницю незалежності. Щоб зрозуміти, як держава трансформувалася за ці роки, «Слово і діло» зібрало динаміку змін основних показників соціально-економічного розвитку України: ВПП, курс долара, ключові ціни, зарплата, демографічна ситуація тощо.
Реальний ВВП України різними темпами зростав з моменту здобуття незалежності. У 1996 році він становив 49 млрд грн, до 1999 року виріс вдвічі – до 102,4 млрд грн. У 2011 році реальний ВВП становив 1 трлн 181,6 млрд грн, у 2013-му – 1 трлн 459,8 млрд грн. У 2014 році реальний ВВП знизився до 1 трлн 369,2 млрд грн, але в наступному році вже знову відновив зростання.
У минулому році реальний ВВП сягнув 3 трлн 675,7 млрд грн. Станом на перший квартал 2020 року реальний ВВП становив 818 млрд грн. Це нижче, ніж в попередньому кварталі, і в першому кварталі 2019-го.
Мінімальна і середня зарплата в Україні також стабільно збільшуються. У 1997 році мінімалка була всього 15 гривень, до 2001 року зросла до 118 гривень. У 2004 році мінімальна зарплата подолала позначку в 200 гривень, у 2012 році – перевищила тисячу гривень. У 2014-2015 році через складну економічну ситуацію вона не змінювалася – 1 тисяча 218 гривень. У 2017 році мінімальна зарплата порівняно з роком раніше виросла більш ніж удвічі – до 3,2 тисячі гривень.
Із 1 січня цього року мінімальна зарплата в Україні становить 4 тисячі 723 гривні. Однак уже з 1 вересня вона може збільшитися до 5 тисяч, президент Володимир Зеленський подав до Ради зміни до держбюджету, депутати повинні 25 серпня їх розглянути.
Середня зарплата в Україні в 1996 році була 103,28 гривень, до 2001 року вона збільшилася більш ніж удвічі – до 235,39 гривень. У 2007 році середньомісячна зарплата в країні перевищила тисячу гривень. У 2013 році середня зарплата становила 3 тисячі гривень, у 2017 році – понад 6 тисяч. Станом на цей рік у середньому українці заробляють 10 тисяч 727 гривень.
Курс долара в Україні, на жаль, теж зростає. Найстабільнішою гривня була з 2000-го до 2008 року – курс коливався в межах 5,05-5,44 за долар. Потім «епоха долара по 5» закінчилася і курс виріс практично до 8 гривень за долар. У 2014-му долар коштував 11,89 гривень, вже в наступному році українська валюта різко подешевшала – до 21,84 за долар. Поки найдорожчим долар був у 2018 році – середньорічний курс 27,2. Цього року середній курс становить 26,17 гривень за долар.
Хоча в Україні збільшуються середня і мінімальна зарплата, водночас зростають і ціни. Наприклад, за час незалежності значно подорожчав хліб. У 1996 році кілограм житнього і житньо-пшеничного хліба коштував 52 копійки, у 2006 році – 1,96 гривні, у 2016-му – 9,89 гривні. На початку цього року хліб коштував уже 20,67 гривні за кілограм.
Подорожчав також бензин. Літр бензину марки А-95 у 1999-2005 року коштував не більше 3,5 гривень. До 2011 року вартість палива зросла до 10,4 гривень за літр, до 2015-го – до 17,08 гривень. Поки найвищою ціна на бензин А-95 була в минулому році – 29,18 гривень за літр. На початку цього року бензин коштував 27,21 гривень за літр.
Ще одна болюча тема для українців – вартість комунальних послуг. Особлива увага завжди прикута до цін на газ. У 1996-1999 роках кубометр газу коштував 0,11 гривні, у 2000-2005 роках – 0,17 гривні. Потім був період ціни 0,31 гривень за кубометр, 0,48 гривень і 0,72 гривні. У 2014 році газ коштував 1,09 гривні за кубометр, а вже в наступному році ціна підскочила до 7,19 гривні. У 2016-2018 роках українці платили 6,88-6,96 гривні за кубометр. Найвища ціна на газ для населення була на початку минулого року – 8,55 гривні за кубометр. На початку цього року вона знизилася до 5,87 гривні, у травні – до 2,78 гривні.
Ціни електроенергії зросла, але не так різко, як ціни на газ. Із 2017 року Україна мала стабільний тариф – 1,68 гривень за кіловат. Найменше українці платили за світло в 1998-1999 роках – кіловат коштував всього лише 0,1 гривні. Вартість холодної води і водовідведення на початку цього року була на рівні 21,76 гривні за кубометр. Для порівняння, у 2014 році кубометр коштував 10,24 гривні, у 2013-му – 3,18 гривні.
Вартість проїзду в комунальному транспорті за час незалежності України пройшла кілька етапів підвищення. Тривалий час, з 2001-го до 2008 рік, проїзд у київському метро коштував 50 копійок. У 2009 році тариф підвищили до 2 гривень, потім через вимоги Антимонопольного комітету України його знизили до 1,7 гривні. Однак за рішенням суду довелося повернути тариф у 2 гривні. У 2016 році кияни знову пережили дворазове підвищення вартості поїздки в метро, з 2019 року проїзд у підземці коштує 8 гривень.
Паралельно росли ціни на проїзд у наземному комунальному транспорті. З 50 копійок до 1,5 гривні, потім – до 3-4 гривень. Тепер ціна така ж, як і в метро – 8 гривень за поїздку.
Дорожчає також житло. Середня вартість однокімнатної квартири в Києві в 1997 році становила 28,5 тисяч гривень, у 1998 році – ще дешевше. У 2008 році вартість квартири в столиці перевищила 1 млн гривень, у 2009-2013 роках житло ненадовго подешевшало. Після 2014-го ціни в Україні зросли на все, в тому числі і на квартири. Однокімнатна в столиці в середньому коштувала 1,3 млн гривень. До серпня цього року ціни зросли вдвічі – до 2,6 млн (92,6 тисячі доларів).
Демографічна ситуація в Україні складна. Чисельність постійного населення, за даними Держстату, впала: в 1992 році вона була 51,7 млн, у 2009 році – 46 млн, на початку 2020-го – 41,7 млн. Також знизилася народжуваність: за 1992 рік в Україні народилося 596,8 тисячі дітей, а за минулий – 308,8 тисячі і це найнижчий показник за час незалежності країни. Падати рівень народжуваності почав із 2012 року.
Україна все-таки прагне до гендерної рівності у владі, наприклад, у Верховній раді побільшало жінок. У I скликанні парламенту було тільки 2,5% жінок (12 депутаток), у II – 4,1% (18 жінок), у III-му – 8% (38 жінок), у IV-му – 5,5% (28 жінок), у V-му – 8,7% (42 жінки), у VI-му – 7,8% (42 жінки), у VII-му – 9,6% (46 жінок), у VIII-му – 12% (56 жінок) у IX-му – 26, 6% (87 жінок). Загальна кількість народних депутатів теж змінювалася від скликання до скликання. Зараз у Раді 423 нардепи, але їх кількість хочуть скоротити.
Курс на скорочення міністерств уряд України не взяв. В уряді Дениса Шмигаля 19 міністерств, як було і в Олексія Гончарука, Володимира Гройсмана та інших прем'єрів. Найменше міністерств було за прем'єрства Віктора Ющенка й Анатолія Кінаха – 16.
Що стосується забезпечення українців освітою – кількість установ середньої освіти за часи незалежності скоротилася, утім, як і кількість учнів. У 1992-1998 роках у школах було близько 7 мільйонів учнів, а самих шкіл – близько 22 тисяч. Після 2004 року і кількість установ освіти, і кількість учнів стали скорочуватися. Станом на початок року в Україні було 15,2 тисячі закладів середньої освіти та 4,1 мільйона учнів.
Цікаво, як змінилося ставлення українців щодо вступу країни до НАТО. Наприклад, у 2009 році тільки 17,4% українців виступали за приєднання до альянсу, 59,9% були проти (за даними Центру Разумкова). У 2013 за НАТО виступали 18% опитаних, 67% були проти (дані «Рейтингу»). Але після початку російської агресії на Донбасі та анексії Криму в 2014 році ситуація кардинально змінилася: 47,8% – за НАТО, 32,4% – проти (дані КМІС). Цьогоріч вступ до НАТО підтримує менша кількість українців – 43,5% опитаних.
Російська агресія вплинула і на оборонний бюджет України, коштів стали виділяти значно більше. До 2011 року в державному бюджеті на оборону не закладали і 10 млрд. На 2014 рік оборонний бюджет становив 15,2 млрд грн або 1% від ВВП, у 2015 році суму підвищили до 45,8 млрд (2,3% від ВВП). На цей рік у бюджеті закладено 117,5 млрд грн на оборону.
Розмір державного бюджету України теж щороку зростає. Вперше закладені доходи і витрати перевищили 100 млрд грн у бюджеті на 2005 рік, у бюджеті-2019 доходи і витрати вже перевищили 1 трлн. Нинішній бюджет переглядали через коронавірус, згідно з останньою редакцією доходи становлять 978,2 млрд грн, витрати – 1,3 трлн.
До речі, цього року в нас рекордний за час незалежності дефіцит бюджету – 298,4 млрд грн. Для порівняння в минулому році було тільки 91,1 млрд. За всю історію незалежної України було тільки два бездефіцитних бюджети – у 2000-му і 2001-му роках, доходи і витрати були на одному рівні.
Рідко в період незалежності України обходилася без коштів Міжнародного валютного фонду. У 1994 році сума кредиту становила 0,8 млрд доларів, у 1995-1997 роках – 1,9 млрд, у 1998-2002 роках – 1,6 млрд. У 2003-2007 роках гроші від МВФ Україні не отримувала.
Рекордний кредит – 14 млрд доларів – МВФ виділив у період з 2008-го до 2013 року. З 2014-го ми отримуємо ті чи інші суми від Фонду регулярно: у 2014 році – 4,4 млрд, у 2015-му – 6,7 млрд, у 2016-2017 роках – по 1 млрд, у 2018-му – 1,4 млрд. У минулому році кошти Україна не отримала, цьогоріч МВФ надав 2,1 млрд доларів.
Нагадаємо, «Слово і діло» проаналізувало, як за часи незалежності України змінювалася мінімальна зарплата, і як паралельно змінювався курс долара і реальний ВВП.
Також ми порівнювали, як змінилися ціни, курс валют і тарифи після обрання Володимира Зеленського на посаду президента.
Наприкінці липня Кабінет міністрів схвалив прогноз економічного і соціального розвитку України на 2021-2023 роки. На нашій інфографіці можна подивитися, як будуть змінюватися основні економічні показники.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»