Журналісти програми «Слідство.Інфо» виявили, що депутат від партії «Слуга народу» Олександр Дубінський у 2017 році робив кроки, щоб отримати румунське громадянство. Оскільки на ту мить він не був народним представником, а працював на телеканалі «1+1», гріх, чесно кажучи, так собі. Зрештою, не в румунські ж шпигуни він записався. Знову ж таки, Румунія – не Росія, а член братнього НАТО.
Ігор Валерійович Коломойський, до чиєї думки Олександр Дубинський, скажімо так, чуйно і до взаємної вигоди прислухається, не приховує, що має, крім українського, ще кіпрський та ізраїльський паспорти. А що, дуже зручно. Причому тоді, коли він у цьому зізнався, Коломойський очолював Дніпропетровську обладміністрацію, тобто офіційно був державним службовцем. Віджартувався у властивій манері: мовляв, це подвійне громадянство Конституцією заборонено, а потрійне – будь ласка. Це було в далекому 2014 році. Відтоді, не виключено, він обзавівся ще двома-трьома паспортинами. І він точно не один такий серед людей, що мають серйозний вплив на українську політику.
Паспортний контроль: як депутати хочуть узаконити подвійне громадянствоВолодимир Зеленський подав законопроект, в якому пропонує де-факто узаконити подвійне громадянство в Україні.
Але було б дивно робити вигляд, що запасний паспорт – доля, як колись, винятково обраних. В Україні десятки, якщо не сотні тисяч людей із румунськими, угорськими, словацькими та іншими паспортами, що дозволяють користуватися чудовими правами, які надає своїм громадянам Євросоюз: вільне пересування, працевлаштування, соціальний захист, прекрасні можливості для навчання, яких позбавлені особи, що не входять до цього клубу з привілеями. Зрештою американську візу легше отримати, якщо в тебе правильний паспорт. Україна ж взяла курс на євроінтеграцію? Ну, ось деякі й катапультуються в Європу індивідуальним чином за особистим випереджувальним графіком, не обов'язково навіть їдучи, а так, для додатку і про запас.
Саме тому, щоб надбання корисного громадянства перестало бути долею багатих і впливових, громадського осуду цієї практики немає. Ще у вересні 2017 року, коли українці толком не відчули красу безвізу, 35% опитаних соціологічною групою «Рейтинг» заявили, що хотіли б мати другий паспорт. Більшість із них вважали б за краще громадянство країн ЄС – 42%, 18% – США, 15% – Канади, лише 12% для чогось захотіли стати підданими Володимира Путіна.
Язик не повертається назвати їх усіх, ну, крім тих, які мріють про Росію, поганими патріотами. Це дуже по-українськи, знайшовши лазівку в парканах, виставлених державою, нею скористатися: ніби й не дозволено у нас подвійне громадянство, але ж і покарання за нього немає ніякого. Переваг ж стільки, що всі, кому не лінь і по кишені потурбуватися оформленням цієї очевидної пільги, цим займаються, не зустрічаючи засудження.
Зеленський щось говорив про легалізацію практики подвійного громадянства, щоб якось залагодити очевидно двозначну ситуацію, яку кожен вирішує, як вважатиме за потрібне, але поки ця тема затихла. Зате скандал зі спробою заборони на виїзд українських сезонних робітників за кордон загострив вічне питання: наскільки Україна затишна й приваблива як місце для життя і роботи. Очевидно ж, що дуже програє своїм західним сусідам, а у 2014 році небезпечно великою виявилася кількість тих, кому захотілося стати росіянами.
Усе-таки не слід змішувати патріотизм із вибором місця проживання. В Україні чимало громадян, які до свого громадянства ставляться вельми прохолодно, а в українській діаспорі люди нерідко чудово поєднують любов до обох батьківщин. І все це анітрохи не применшує необхідність перетворення, нарешті, України на місце цивілізованого існування. Урешті-решт немає нічого дорожчого за громадянство свободи.
Леонід Швець, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»