Кого нардепи пропонують викреслити або додати до списку суб’єктів декларування?

Читать на русском
Богдан Бондаренкоексперт з конституційного права

До Верховної ради внесли проєкт змін до антикорупційного законодавства, яким пропонується підкорегувати перелік тих, чиє майно мають декларувати державні службовці. У ЗМІ з’явилась інформація про те, що автори законопроекту пропонують не вносити до декларації позашлюбних дітей. Чи це дійсно так, і кого ж із чиновників пропонують додати до переліку суб’єктів декларування, а кого – викреслити, «Слово і діло» спитало в експерта з конституційного права Богдана Бондаренка.

Юрист зауважив, що в згаданому законопроекті, який був поданий до парламенту 30 квітня, не йдеться про позашлюбних дітей, а пропонується не вносити до декларації дітей, які не проживають разом із чиновником.

Що зобов'язані декларувати чиновники в різних країнах світуУ Китаї чиновники зобов'язані декларувати не тільки свої доходи і витрати, а й близьких. У РФ потрібно вказувати майно, розділене при розлученні.

«У законопроекті пропонується не вносити до декларації дітей, у тому числі неповнолітніх, які не ведуть спільний побут із батьками, які є суб’єктами декларування. Тобто, якщо діти живуть окремо», – уточнив Бондаренко.

За його словами, згідно з чинним законодавством необхідно вносити до декларації членів родини, у тому числі дітей, до досягнення ними повноліття, незалежно від того, спільно вони живуть із суб’єктом декларування чи ні, або повнолітніх дітей, які живуть разом із чиновником. А зараз пропонується змінити законодавство так, що в декларації слід вказувати лише дітей (навіть повнолітніх), які живуть разом із суб’єктом декларування.

«Це можна пояснити тим, що чиновники після розлучення могли не вказувати дітей, які живуть окремо, і отримували протокол через корупцію. Звичайно, зміни законодавства мають ризик того, що майно буде записано на дітях, які не живуть разом із суб’єктом декларування. Власне, фіктивні розлучення теж можуть мати місце», – зазначив юрист.

Цей законопроект, на думку конституціоналіста, цікавий іншими пропозиціями, які передбачають забрати з переліку тих, хто має подавати декларації: радників, помічників президента України, помічників суддів, які виконують свої обов’язки на громадських засадах.

«Тобто з-під дії закону про запобігання корупції виводять тих, хто працює на громадських засадах. Це логічно, адже, якщо особа здійснює свою роботу на громадських засадах, то не має повноважень, які дозволяють здійснювати функції держави або місцевого самоврядування. Тому на них і не має поширюватися обов’язкове декларування», – наголосив Бондаренко.

Також законопроектом пропонується декларувати помічників суддів Конституційного суду. «Отут не зрозуміло, для чого це робити. Помічники суддів – це патронат, а не держслужба. Для чого декларувати наукових консультантів, які так само входять до патронату?» – акцентував юрист.

Також у проєкті закону є блок, пов’язаний з тим, що до суб’єктів декларування хочуть віднести осіб, які здійснюють оперативне управління на державних підприємствах.

«Ідея полягає в тому, що декларуватись мають не тільки ті, хто входить до складу наглядових рад державних банків або держпідприємств, а й також особи, які здійснюють керівництво або є заступниками керівника. Це цілком логічно», – підсумував Богдан Бондаренко.

Раніше «Слово і діло» писало, що лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко оновила свою декларацію, зазначивши, що 24 квітня 2020 року вона отримала компенсацію шкоди, заподіяної політичними репресіями. Ми підрахували, скільки коштував один день ув’язнення Юлії Володимирівни.

Також ми писали, що ВАКС закрив справу за обвинуваченням екссудді у брехні в декларації.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися: