На початку роботи Верховної ради IX скликання фракція «Слуга народу» обходилася своїми силами в ухваленні законопроектів, повністю виправдовуючи термін «монокоаліція». Однак згодом фракція почала втрачати первісну єдність, і тепер все складніше набрати мінімум 226 голосів «за» без союзників з інших політичних сил. «Слово і діло» вивчило, як при голосуваннях у Раді досягається ситуативна більшість.
Для вивчення наші аналітики взяли підсумки голосування за законопроекти, які були ухвалені Верховною радою в цілому, а також за основу (без другого читання).
«Слуга народу» в середньому дає 90% голосів «за» від загальної кількості членів фракції, це 59% голосів від загальної кількості парламентаріїв, які підтримали законопроект. У «Голосі» теж охоче голосують за запропоновані ініціативи – у середньому «за» 61% депутатів фракції. На третьому місці позафракційні народні депутати, у середньому 58% таких голосують за законопроекти.
Менше половини депутатів (у середньому 46%) групи «За майбутнє» та фракції «Європейська солідарність» підтримують законопроекти в залі. У «Батьківщині» – ще менше, близько 40% депутатів виступають «за».
У групі «Довіра» на користь законопроектів голосують близько 34% депутатів. У другій за чисельністю фракції – «Опозиційній платформі – За життя» – голоси «за» в середньому дають 25% членів політсили.
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» аналізувало, як виконують обіцянки лідери парламентських фракцій і груп.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»