У розпал епідемії COVID-19 та вимушеного карантину Україну спіткала нова біда – лісові пожежі. Ситуація набирала обертів останні два тижні, аж поки не стало зрозумілим, що без належної уваги та ефективних дій влади вона може будь-якої миті вийти з-під контролю й завдати ще більше лиха.
Йдеться про техногенні загрози, адже цими днями вогонь лісових пожеж, які гасили всіма можливими силами ДСНС у регіоні, не дійшов впритул до сховищ із радіоактивними відходами, зони відчуження й ЧАЕС.
Критичні показники із забруднення повітря та смог в Києві стали додатковими чинниками занепокоєння мешканців столиці та Київської області. Масштабні лісові пожежі вирують і в Житомирській області. Від вогню подекуди страждають і будинки місцевих мешканців. У Чорнобильській зоні разом із лісами згоріла й територія 10 покинутих сіл.
Уряд та президент Володимир Зеленський відреагували на ситуацію вже постфактум, коли лісові пожежі переросли ще в один можливий фактор техногенної загрози. Глава держави пообіцяв тримати ситуацію під контролем, а Кабмін виділив майже 45 мільйонів гривень із резервного фонду для подолання наслідків катастрофи.
За даними ДСНС, площа пожежі на півночі Київської області становить близько 100 гектарів, всього в зоні відчуження сталося близько 27 пожеж. Ліквідацією наслідків займання займаються 326 пожежників, застосовано 84 одиниці техніки, 3 літаки та 3 гелікоптери.
Прикметно, що гроші з резервного фонду на ліквідацію пожежі в нинішній непростий час боротьби із епідемією коронавірусу та очікуваною економічною кризою виділяються постфактум, тобто, коли лихо вже сталося. Цілком логічно було б створити систему, яка б попереджала подібні ситуації, особливо коли йдеться про небезпечні об’єкти на кшталт ЧАЕС. Окрім цього, варто звернути увагу на ще два важливих аспекти боротьби із пожежами – адекватне розслідування й швидкий пошук винних у підпалах, а також масштабна інформаційна кампанія в суспільстві із закликом не спалювати суху траву на природі.
Доки грім не гримне
Верховна рада цими днями суттєво посилила відповідальність за підпали та наслідки від пожеж. До того ж, додала до списку відповідальних не лише тих, хто безпосередньо брав участь у підпалі, але й відповідальних чиновників.
У Чорнобильській зоні виявили нові осередки займання – картаВідзначається, що о 12-й годині дня були виявлені нові загоряння в с. Крива Гора Паришевського лісництва і поблизу залізничної станції Янів Луб'янського лісництва.
Раніше штраф за самовільне спалювання сухої трави становив всього 170-340 гривень, а якщо подібний випадок ставався в природних заповідниках, порушникові загрожувала адміністративна відповідальність у 680 гривень.
Зараз нардепи запропонували за подібний злочин встановити штраф від 91 800 до 153 000 гривень. Порушників вимог пожежної безпеки в лісах каратимуть штрафом у розмірі від 1 500 до 4 590 гривень, а причетні до цього посадові особи заплатять від 4 590 до 15 300 гривень. Якщо лісова пожежа виникла через недотримання пожежної безпеки й поширилася на значній площі, винним громадянам доведеться сплатити штраф від 4 500 до 15 300 гривень, а посадовим особам – від 10 710 до 18 360 гривень. Також суттєво – до 3-6 тисяч гривень – збільшилися штрафи за випалювання трави й на решті територій: смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках та інших зелених насадженнях.
Крім того, в Україні може настати й кримінальна відповідальність за підпали. Відповідно до статті 245 ККУ, окрім штрафу, порушникові загрожує ще й обмеження волі на строк від 2 до 5 років або позбавлення волі на той самий строк.
Проте збільшення штрафів – це лише половина. Потрібно ще оперативно встановити порушників, затримати їх та притягнути до відповідальності. У МВС поки що не оприлюднили окремої статистики щодо притягнення до відповідальності паліїв.
У більшості випадків лісові пожежі виникають не лише через недбалість чи зумисні дії паліїв, але й через байдужість інших громадян. Навіть якщо вони стають свідками злочинних дій, до поліції звертаються неохоче. А пожежникам вже телефонують тоді, коли наслідки пожежі видно неозброєним оком або вона становить пряму загрозу життю людей.
Запобігти vs подолати
Як можна запобігти лісовим пожежам? Екологи вже давно наголошують на тому, що в природних заповідниках чи природоохоронних зонах із обмеженим доступом людей можливо встановити камери спостереження. Завдяки ним можна не лише оперативно відслідковувати ситуацію із лісовими пожежами, але й знайти джерело підпалу й самих паліїв.
Пожежа в зоні ЧАЕС: забруднене повітря переміститься на південьПожежа в Чорнобилі. Забруднене повітря 14 і 15 квітня переміститься на південь і південний схід України.
Крім того, у законодавстві важливо передбачити відповідальність не лише для самих підпалювачів, але й для власників землі чи територій. Часто саме власники сільськогосподарських ділянок, аби не витрачати кошти на прибирання сухої трави чи рослинності, просто спалюють її. Такі дії, у свою чергу, можуть призвести до неконтрольованих наслідків.
Одним із найбільш дієвих способів, як запобігти пожежам, може бути масштабна інформаційна кампанія, яку будуть спільними зусиллями втілювати відповідальні міністерства та служби. Така кампанія має складатися з обов’язкових двох частин: попередження про неухильність покарання за підпали та інформування про шкоду довколишньому середовищу.
Адже найбільша шкода від підпалу лісів – погіршення екології і, як наслідок, якості життя для кожного українця. Нинішню ситуацію із пожежами в Чорнобильській зоні вже повною мірою відчули мешканці Київської області та столиці. Горіння на радіоактивних ділянках лісів може спричинити й збільшення радіаційного фону.
Зрештою запобігти лісовим пожежам можна завдяки більш системним методам, запроваджуючи екологічне виховання в дитячих садках та школах. Адже лісові пожежі – не єдина загроза для природи, яка існує на теренах сучасної України. У світі увага до екологічних загроз щорічно збільшується, проте в Україні проблеми навколишнього середовища залишаються другорядними як для політиків та чиновників, так і для більшості пересічних українців.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»