Коронавірус та трудові відносини: чи можуть звільняти через карантин

Читать на русском
Юлія Кириченкоексперт Центру політико-правових реформ

Карантин в Україні продовжений до 24 квітня. Сотні тисяч підприємців і підприємств малого та середнього бізнесу змушені зупинити свою діяльність. Більш того, 24 квітня все може не закінчитися. Міністр внутрішніх справ попередив про те, що карантин можуть продовжити до середини травня. Чи дозволяє запровадження карантину і надзвичайної ситуації примусово звільняти працівників та чи можуть зменшити зарплату, «Слово і діло» розбиралося разом із керівником проєктів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлією Кириченко.

Чи захищений працівник законом від звільнення?

Режим надзвичайної ситуації передбачає впровадження карантину. Однак це ніяк не стосується трудових відносин. Під час карантину можуть бути тільки рекомендації Кабміну про те, що роботодавці, які можуть забезпечити дистанційну зайнятість, повинні перевести співробітників на віддалену роботу. Але це не повинно впливати на трудові відносини та їх розірвання.

Відповідно до статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, передбачених цією статтею. Їх 10. Є також сім додаткових підстав для звільнення, передбачених у статті 41 КЗпП України.

Зміни до бюджету через коронавірус: на чому хотів заощадити КабмінЧерез пандемію коронавірусу держбюджету України доведеться переглянути. Кабмін вже вніс свої пропозиції – доходи скоротяться, а витрати значно зростуть.

Тож звільнити працівника за ініціативи роботодавця можна лише за зазначених у законі підстав. Карантин не є підставою для звільнення, це лише адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Примусове звільнення щодо співробітника не може бути застосоване. Трудовий кодекс у період надзвичайної ситуації діє так само, як зазвичай.

Однак підприємства не застраховані від кризи. Якщо, наприклад, під час карантину сталася серйозна економічна криза, яка призвела до банкрутства окремо взятого підприємства або юридичної особи, співробітники можуть бути звільнені у зв'язку з банкрутством, ліквідацією підприємства або припиненням діяльності. При цьому жодних інших екстраординарних або нових підстав для звільнення не з'являється.

Чи може роботодавець вказати на двері, якщо оголосять режим надзвичайного стану?

Надзвичайний стан запроваджується на підставі Указу президента, який повинен бути в невідкладному порядку підтверджений ВР протягом двох днів. У цьому документі повинні бути виписані всі обмеження конституційних прав на період запровадження надзвичайного стану.

Надзвичайний стан – це тимчасовий захід, який можуть оголосити на 30 днів і продовжити до 60 днів, але не більше. Отже, такі обмеження, як призупинення дії трудового договору, контракту не повинні впроваджувати, оскільки вони не є ефективними для усунення загроз різноманітного характеру.

У такому разі примусове звільнення, розірвання контракту зі співробітником – не той метод, який сприятиме усуненню пандемії коронавірусу, у зв'язку з чим припустимо запроваджують режим надзвичайного стану.

Дані питання регулюються Кодексом цивільного захисту, Законом «Про правовий режим надзвичайного стану».

Чи має право роботодавець зменшувати зарплату, аргументуючи це запровадженням карантину?

Відповідно до закону «Про оплату праці», заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому еквіваленті, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Щоразу ситуація буде індивідуальною. Потрібно враховувати, як регулюються правові відносини конкретного співробітника з конкретним роботодавцем. Усе залежить від трудових відносин: чи на постійній основі договір, який контракт і що в ньому виписано. ФОПи часто застосовують погодинну оплату.

Скорочення рівня зарплати не може бути обумовлено просто небажанням або неможливістю через карантин виплачувати зарплату, яка передбачена трудовим договором.

Наприклад, на період карантину заборонено роботу приватних дитячих садків, вихователь не проводить занять. Керівництво повинно передбачити відшкодування якоїсь частини зарплати у зв'язку з надзвичайною ситуацією. Але остаточно зупинити правові та трудові відносини, взагалі відмовитися виплачувати зарплату на період карантину роботодавець не може.

«Слово і діло» пропонує порівняти, як штрафують за порушення правил карантину в Україні та інших країнах.

Також «Слово і діло» розібралося, на чому хоче заощадити Кабмін у зв'язку з коронавірусом.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...