Надзвичайна ситуація чи стан: у чому різниця та який режим потрібен Україні

Читать на русском
Олександр Мусієнкополітичний експерт

18 березня в Київській області запровадили режим надзвичайної ситуації через коронавірус. Це кваліфікували як медико-біологічну надзвичайну ситуацію природного характеру регіонального рівня. Напередодні президент України Володимир Зеленський запропонував оголосити в Чернівецькій і Житомирській областях режим надзвичайної ситуації з 17 березня. Також режим надзвичайної ситуації запровадили в Дніпропетровській області. Що таке «режим надзвичайної ситуації», в чому різниця з «режимом надзвичайного стану», які зобов’язання покладаються на громадян та який особливий правовий режим підходить Україні, «Слово і Діло» розбиралось разом із політичним експертом, керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнко.

Що таке режим надзвичайної ситуації?

«Режим надзвичайної ситуації» – це не «режим надзвичайного стану».

Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя та діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвело (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на території України і здійснювати негативний вплив на функціонування об'єктів економіки та життєдіяльність населення, поділяються за такими основними ознаками:

За галузевою ознакою:

  • Надзвичайні ситуації техногенного характеру;

  • Надзвичайні ситуації природного характеру;

  • Антиконституційного спрямування;

  • Надзвичайні ситуації військового характеру;

За територіальними ознаками:

  • Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня;

  • Надзвичайна ситуація регіонального рівня;

  • Надзвичайна ситуація місцевого рівня;

  • Надзвичайна ситуація об'єктового рівня;

Якими є сили та засоби захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру?

Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання у сфері захисту населення і територій надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру:

  • планують і здійснюють необхідні заходи для захисту своїх працівників, об'єктів господарювання та довкілля від НС техногенного та природного характеру;

  • розробляють плани локалізації і ліквідації аварій (катастроф) з подальшим погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і території від НС техногенного та природного характеру;

  • підтримують у готовності до застосування сили і засоби із запобігання виникненню та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

  • створюють та підтримують матеріальні резерви для попередження та ліквідації НС техногенного та природного характеру;

  • забезпечують своєчасне оповіщення своїх працівників про загрозу виникнення або про виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

Якими є зобов’язання громадян України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру?

  • громадяни зобов’язані дотримуватися заходів безпеки, не допускати порушень виробничої дисципліни, вимог екологічної безпеки;

  • вивчати основні способи захисту населення й територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування засобами захисту;

  • дотримуватися відповідних вимог у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко переконаний, що запровадження режиму надзвичайної ситуації в такому разі не допоможе боротися з ризиками, які тягне за собою розповсюдження коронавірус. Експерт не виключив, що країна перейде в режим надзвичайного стану.

Обмежувальні заходи в Європі

В Європі не залишилося країн, в яких не було б зафіксовано випадків COVID-19. Вчені та експерти у світі, вивчаючи досвід китайської влади, дійшли до висновку що одним із найкращих інструментів в боротьбі з розповсюдження вірусу є превентивні заходи, а саме:

  • запровадження карантину;
  • обмежень пересувань по країні;
  • самоізоляція громадян у своїх будинках, виходити з яких дозволено лише за крайньої потреби, а інколи рекомендовано взагалі не покидати свої квартири до моменту закінчення карантину.

У Китаї налагодили доставку їжі, товарів та намагаються робити все, щоб у людей не було причин залишати свої будинки, а за порушення карантинного режиму передбачена в тому числі кримінальна відповідальність. Досвід Китаю цього разу наслідувала влада Італії, Іспанії, Франції, обмежувальних заходів ужито в Чехії та Польщі.

Чому режим надзвичайної ситуації не підходить для України?

Україна запровадила тимчасові певні обмежувальні заходи, зокрема, про заборону роботи кінотеатрів, театрів, ресторанів, барів, дискотек, всіх магазинів, торгових точок, крім продуктових, аптек і автозаправок. Також закриті дитячі садки, школи, університети, зупинено авіа-, залізничне та автомобільне сполучення.

Як штрафують за порушення правил карантину в Україні та інших державахКарантин через коронавірус діє в більшості країн. Пропонуємо порівняти, як за його порушення штрафують в Україні та у світі.

Однак потрібно розуміти, що всі обмежувальні заходи є неефективними без відповідного контролю і залучення до відповідальності. Не вирішує ці питання навіть режим надзвичайної ситуації обласного характеру. Наприклад, у Чернівецькій області – так званому епіцентрі за кількістю підтверджених випадків коронавірусу в Україні – був запроваджений режим надзвичайної ситуації, але до останнього в область можна було в'їхати і виїхати, зокрема на особистих автомобілях.

Проблема в тому, що саме режим надзвичайної ситуації не передбачає можливості перекриття доріг і інших обмежень на пересування. Для цього необхідний режим надзвичайного стану.

Що передбачає режим надзвичайного стану та чому його можуть запровадити в Україні?

Режим надзвичайного стану дає повноваження правоохоронцям обмежувати рух транспорту, встановлювати блок-пости, стежити за дотриманням карантинного режиму, залучати до відповідальності недобросовісних підприємців, які не закривають магазини на період дії карантину, у буквальному сенсі слова дає можливості оточувати міста, щоб обмежувати пересування.

Крім цього, надзвичайні заходи дають можливість перепрофілювати підприємства під потреби боротьби з епідемією, наприклад, як французькі парфумерні заводи, які зараз виробляють антисептичні засоби. Допускається також екстрено виділяти кошти на медицину та взагалі все необхідне для того, щоб перешкодити поширенню епідемії.

Режим надзвичайного стану дає можливість створити ієрархію чітких відповідальних і виконавців у владних структурах у питаннях протидії поширенню пандемії.

«Режим надзвичайного стану передусім повинен допомогти в тому, щоб зменшити негативні наслідки епідемії та знизити навантаження на медичну систему. У разі подальшого поширення вірусу в Україні нові обмежувальні заходи, такі як режим надзвичайного стану, неминучі», – підсумував керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Також «Слово і Діло» писало, як режим надзвичайної ситуації вплине на життя людей.

«Слово і Діло» розібралося, що таке форс-мажорні обставини і коли вони настають.

Як штрафують за порушення правил карантину в Україні та інших державах – за посиланням.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: