Кредитні канікули: як і коли новому уряду вдасться переконати МВФ?

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Ще в грудні 2019-го попередній уряд Олексія Гончарука попередньо домовився про чергову програму співпраці із Міжнародним валютним фондом, яка передбачає надання кредиту на суму понад 5,5 мільярдів доларів до 2023 року.

Утім, отримати чіткі строки початку програми, а тим паче – кредитні кошти, з того часу досі не вдалося. МВФ висуває низку умов, які вважають критично важливими для подальшого виконання програми Україною. Тож навіть присутність місії Фонду в Києві у лютому поточного року так і не дала відповідей на запитання, коли саме відновиться кредитування.

Відставка уряду Олексія Гончарука та епідемія коронавірусу повністю змінили порядок денний не лише у вітчизняній економіці, але й загалом у світі. Президент України Володимир Зеленський дав доручення новому прем’єр-міністру та Мінфіну провести перемовини з МВФ та іншими міжнародними партнерами для подолання наслідків коронавірусу.

Схоже, у відносинах між Україною та кредиторами може наступити зовсім новий етап. І якщо раніше частина політиків вважала за доцільне відмовитися від допомоги МВФ, що навіть могло б призвести до дефолту, то вже в березні-квітні цього року навіть їхня риторика може кардинально змінитися.

Чи скористається Україна новими можливостями співпраці із МВФ через епідемію коронавірусу? Та чи переконає уряд відтермінувати виконання попередніх умов перед Фондом, взятих на себе вже після перемоги команди Володимира Зеленського влітку 2019-го?

МВФ та коронавірус

Президент не даремно звернув увагу нового уряду на можливості для перемовин із МВФ, які стали доступними в контексті подій із поширенням у світі коронавірусу COVID-19.

Нафта дешевшає, долар зростає: як курс рубля й гривні залежить від цін на «чорне золото»У 2020 році МВФ очікує, що курс валют просяде до 27,72 грн за дол., а в 2021 році буде на рівні 28,7 грн за дол.

Справа в тому, що, зважаючи на виклики світового масштабу, які торкнуться економік усіх держав, у МВФ також ухвалили рішення виділити близько 1 трильйона доларів на боротьбу з епідемією коронавірусу.

Виділені кошти допоможуть 189 країнам у боротьбі з пандемією. При цьому, за словами директора-розпорядниці фонду Крісталіни Георгієвої, спочатку планується надати близько 50 мільярдів доларів кредитів країнам, що розвиваються. Адже саме їм доведеться пережити найважчі часи.

Цікаво, що у Фонді збираються виділити до 10 мільярдів доларів з цієї суми країнам із низькими доходами під нульову ставку. Саме Україна, зважаючи на ситуацію, яка склалася, та маючи гарну історію стосунків із Фондом, може сподіватися на частину цих коштів. Про це знають в Офісі президента та в новому уряді й планують використати цю можливість.

Навіть якщо швидко відновити кредитування з МВФ за попередніми домовленостями не вдасться, Україна може сподіватися на виділення 3-4 мільярдів доларів кредиту в рамках боротьби із наслідками епідемії коронавірусу.

Без кредиту ніяк?

Ще до початку епідемії українська економіка почала на собі відчувати наслідки чергового раунду світової фінансової кризи. Її економісти прогнозували давно, утім, саме ситуація із поширенням коронавірусу стала тим спусковим гачком, який прискорив початок падіння світової економіки.

МВФ допустив найгірший сценарій через коронавірусДиректор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва заявила про два варіанти розвитку світової економіки на тлі епідемії коронавіруса в Китаї.

Невиконання бюджету та девальвація гривні – це лише перші «дзвіночки». Імовірно, наступні тижні або й місяці вимушеного карантину ще більш негативно вплинуть на українську економіку.

Відсутність кредитної підтримки МВФ може перелякати не лише інвестиційний капітал, але й інших потенційних кредиторів. Якщо Україна залишиться сам на сам із кризою, то вітчизняну економіку може очікувати лише один сумний сценарій – оголошення дефолту. А це, у свою чергу, призведе до ще глибших руйнівних наслідків, долати які доведеться щонайменше наступні десять років.

З іншого боку, кредит від МВФ завжди був не найкращою ідеєю. Утім, саме завдяки умовам надання кредитування в українській економіці почалися хоча й повільні, але позитивні зміни на краще. Щоправда, у Фонді зажди наголошують на тому, що ці зміни можна було б впроваджувати швидше та рішучіше, але в українських політичних реаліях цей сценарій найчастіше отримує шалений супротив з боку зацікавлених впливових груп інтересів. З іншого боку, МВФ не є найбільш зацікавленою структурою в контексті реформування української економіки, навпаки, чим більш тривалий час Україна братиме кредити, тим довше залишатиметься на «кредитній голці».

Нові умови – нові строки

Уже в найближчі тижні, за словами глави НБУ Яківа Смолія, стануть відомими результати нових перемовин із МВФ щодо продовження співпраці в рамках домовленостей про кредитування із минулим урядом Олексія Гончарука.

Приблизно на ті самі строки орієнтуються і в Мінфіні. Новий очільник міністерства Ігор Уманський сподівається, що актуалізувати всі попередні домовленості з МВФ вдасться протягом кількох тижнів.

«Спам» у раді: коли ухвалять закон про ринок земліВерховна рада України станом на середу, 19 лютого, розглянула 649 поправок до другого читання законопроекту про ринок землі. Усього в документі 4018 правок.

Ще на початку року в Офісі президента вказували на те, що для відновлення кредитування потрібно в лютому ухвалити рішення про запуск ринку землі. Зараз – після відставки уряду, кадрових змін в Офісі президента та форс-мажору у вигляді карантинних заходів – розгляд земельної реформи у Верховній раді затягнеться щонайменше до травня.

У парламенті також гальмується ще одне рішення, яке є однією з умов для надання кредиту МВФ. Це закон про заборону повернення банків, які збанкрутували, їхнім ексвласникам. Вочевидь, без чіткого рішення із цього питання у Фонді також будуть відтерміновувати надання кредиту.

Тож новому уряду залишається лише сподіватися, що за нинішніх критичних умов у МВФ таки дійдуть згоди про виділення кредитного траншу за лінією підтримки від наслідків епідемії коронавірусу. Щоправда, якою саме буде ця сума і чи вдасться її отримати бодай до осені 2020 року – коли в Україні стартує чергова виборча кампанія – поки що невідомо.

За оптимістичним сценарієм Фонд таки зможе виділити Україні кошти у розмірі 1-2 мільярдів доларів у наступні кілька місяців. Однак ці кошти навряд чи зможуть кардинально відтермінувати наслідки кризи. Тож період турбулентності лише починається, і пік варто очікувати наприкінці поточного року. Як, з ким і про що тоді домовлятиметься МВФ – не надто зрозуміло.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...