У Мінюсті повідомили, що в 2021 році в Україні може запрацювати класичний суд присяжних, який буде здійснюватися колегією із семи присяжних. Вони засідатимуть окремо від суддів і виноситимуть не вирок, а вердикт. Бути присяжним стане обов’язком для громадянина, а не правом. З кого будуть формувати суд присяжних, чим їхній вердикт буде відрізнятись від вироку суду та що це дасть українському правосуддю «Слово і Діло» спитало у заступника голови правління Центру політико-правових реформ, члена Громадської ради доброчесності Романа Куйбіди.
Мінюст розробив два законопроекти щодо впровадження інституту суду присяжних. Одним вносяться зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо формування списку присяжних. Другий законопроект передбачає внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та до закону про Державний реєстр виборців.
На думку Романа Куйбіди, ймовірність ухвалення змін до законодавства досить висока.
«Про цей законопроект говорять вже багато років. В парламент його вносили окремі нардепи. Але зараз, якщо його вносить уряд, то є шанси на його прийняття. Бо суд присяжних вимагає окремого фінансування, виділення з бюджету додаткових коштів», – пояснив юрист.
Програма Кабміну: що нового (і не дуже) обіцяють у сфері юстиціїНовий Кабмін має намір забезпечити зручні сервіси безоплатної правової допомоги та покращити умови утримання ув'язнених.
На переконання Куйбіди, інститут присяжних дасть надію на справедливе рішення для багатьох людей, які потрапляють під тиск системи кримінальної юстиції.
«Це до речі і може забезпечити рівність, якої зараз не відчувається. Бо люди переконані, що якщо багатий, то обов’язково відкупиться, а якщо бідний, то його обов’язково засудять. В суді присяжних це не буде працювати. Звичайно, треба організувати систему так, щоб запобігти будь яким спробам підкупу присяжних», – зауважив Роман Куйбіда.
Як пояснив експерт, ще за радянських часів застосовувався такий інститут, як народні засідателі. «Їх досить часто називали «ківалами», тому що часто вони ухвалювали таке ж рішення, як і судді», – пояснив він.
У 1996 році була ухвалена Конституція, яка передбачала, що судочинство може здійснюватися як за участі народних засідателів так і з присяжними. До 2012 року точилися дискусії про запровадження суду присяжних.
Парламент з подання Адміністрації Януковича ліквідував народних засідателів і через кілька місяців запровадив суд присяжних. «Він майже нічім не відрізнявся від народних засідателів. Просто відбулося перейменування», – сказав юрист.
У 2016 році з Конституції викреслили слова «народні засідателі», залишивши присяжних, суть яких так і не змінилася.
«Присяжні активно беруть участь в таких цивільних справах, як всиновлення, позбавлення фізичної особи дієздатності, про примусову госпіталізацію хворого в тубдиспансер чи психіатричну клініку. Судова статистика показує, що декілька тисяч таких справ щороку розглядається.
Зараз, я думаю, що Україна має шанс просунутися вперед у цьому питанні, і запровадити повноцінний суд присяжних, за англо-саксонською моделлю. Це коли присяжні засідають не разом із професійним суддєю, а окремо і вирішують питання лише факту. Тобто, виносячі вердикт, вони кажуть «винний» чи «не винний», – пояснив юрист.
За його словами, для цього присяжні не повинні мати юридичних знань, натомість зараз присяжні вирішують разом з професійним суддєю питання, які потребують юридичної освіти.
«Звичайно, що вони змушені в більшості випадків погоджуватися із професійним суддєю. Мені відомий лише один випадок, коли присяжні ухвалили рішення «не винний», а професійні судді з ними не погодилися. Вирок був виправдувальний, але потім апеляційна інстанція його скасувала», – розповів Роман Куйбіда.
За його словами, насправді присяжні повинні бути автономними в питанні вирішення «винний» чи «не винний», а професійний суддя вже на підставі цього рішення ухвалює вирок, тобто призначає покарання та пише мотивувальну частину. Фактично, вердикт присяжних «винний» тягне за собою обвинувальний вирок судді.
Оскільки долю підсудного навіть у тяжких злочинах будуть вирішувати присяжні, йдеться про питання доказів, наскільки вони переконливі.
«Прокурорам треба буде набагато краще працювати, ніж зараз. Доведеться переконувати звичайних людей в тому що саме ця особа вчинила злочин. Зараз ми маємо ситуацію, коли практично всі вироки обвинувальні. Набагато менше виправдувальних вироків. Ця практика тягнеться ще з радянських часів. Невеличка кількість справ, які закриваються. А виправдувальні вироки – це більше результат кругової поруки, ніж об’єктивного розгляду. Тому суд присяжних мав би виключити такі суб’єктивні речі і все-таки збільшити довіру до судочинства та забезпечити реальну змагальність судового процесу», – переконаний юрист.
На сьогоднішній день список присяжних, за словами Куйбіди, затверджує місцева рада з поміж тих, хто бажає бути присяжними. Зазвичай зголошується небагато людей. Більш активні громадські організації, які делегують своїх членів, але в більшості випадків запрошують людей з бюджетної сфери.
Ця робота оплачується, щоправда тільки за час перебування в суді, хоча тут варто брати до уваги знайомство з матеріалами справи.
«В новому законодавстві йдеться про обв’язок. Якщо люди хочуть мати суд присяжних, то цьому праву кореспондується й обов’язок. Якщо людина є в списку виборців, то у будь-який момент може бути викликана до суду в якості присяжного», – сказав юрист.
За таким принципом обираються присяжні в США. Виборець не має права відмовитись. Якщо особа необгрунтовано відмовляється, то її можуть притягнути до відповідальності за неповагу до суду. Хоча є перелік причин, коли присяжний не може виконувати свої обов’язки. Роботодавець не має права звільнити робітника, поки він, як присяжний ходить до суду. Роботу присяжного оплачує держава.
В Україні присяжних швидше за все будуть обирати за допомогою автоматизованої системи, методом випадкової вибірки. Отже кожен громадянин України, який є виборцем, може стати й присяжним в суді.
Раніше «Слово і Діло» досліджувало, що нового (і не дуже) обіцяють у сфері юстиції в програмі уряду.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»