Новий транзитний контракт із РФ: чи вигідні умови для України

Читать на русском
Михайло Гончарексперт з питань енергетики

Якщо газові домовленості між РФ та Україною в Берліні й Мінську – перемога, то хіба що піррова. Таку точку зору в коментарі «Слово і Діло» озвучив президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.

Енергетик зауважив, що дуже складно називати перемогою контракт, згідно з яким Україна ризикує залишитись без транзиту вже після 2021 року, та який існуватиме лише формально.

Михайло Гончар пояснив, що транзит газу через Україну існуватиме в обсягах, які потрібні будуть «Газпрому» для проходження зимових піків попиту в Європі.

«Лише на перший погляд підписаний протокол сприймається, як певний компроміс. Цей документ, імовірніше, відіграє маскувальну функцію справжніх намірів російської сторони», – зауважив Гончар.

Енергетик наголосив, що за підсумками газових домовленостей для України позитив тільки в тому, що стосується виплати майже $3 млрд на користь «Нафтогазу» за рішенням Стокгольмського арбітражу, які надійдуть «живими» грошима, а не газовим еквівалентом.

Михайло Гончар звернув увагу, що за низкою позицій домовленості здаються проблематичними. Протокол підписано з українського боку різнокаліберними чиновниками.

«Це викликає питання, а як вони до цього причетні?» – додав він.

«Нафтогаз» VS «Газпром»: історія судових тяжб у Стокгольмському арбітражіНафтогаз і Газпром судяться в Стокгольмському арбітражі з 2014 року. Поки в української компанії перемог більше.

«Чи вважати перемогою п’ятирічний термін контракту з можливістю пролонгації ще на десять років замість однорічного, як хотіла РФ. Ні. Це ілюзія «зустрічі посередині», – зазначив енергетик.

Михайло Гончар вказав, що п’ятирічний термін складається, по суті, з двох термінів: перший рік з обсягом 65 млрд куб м, і решта чотири роки з обсягами по 40 млрд куб м.

За словами експерта, РФ хоче закласти в контракт алгоритм, коли транзит у нинішньому вигляді триватиме один рік, поки, на думку «Газпрому» та його німецьких посіпак, вони зможуть вирішити проблемні питання з «Північним потоком-2». Енергетик не виключив, що в Кремлі знайдуть підстави знівелювати рішення щодо транзитного контракту.

Енергетик припустив, що в реальності Україна може отримати річний контракт під виглядом 5-річного. П’ятирічним контракт може бути тільки в разі перманентних проблем «Північного боку-2», констатував Гончар.

Енергетик нагадав випадок, коли РФ відмовилася від виконання зобов’язань за 25-річною угодою купівлі туркменського газу у 2010 році.

Окрім того, за його словами, незрозуміло, як будуть гарантовані навіть 40 млрд куб м транзиту. Він уточнив, що при обсязі транзиту 65 млрд куб м українська ГТС працює, як система, а при обсязі 40 млрд куб м працюватиме фактично кілька труб.

«Росіяни невипадково намалювали цифру в 40 млрд куб м. При зменшенні обсягу транзиту оператор української ГТС буде вимушений підвищити тариф. «Газпром», своєю чергою, почне апелювати, що це не вигідно економічно, а тариф не є конкурентоздатним. Отже, ми не будемо використовувати українську ГТС», – прокоментував Михайло Гончар.

Нагадаємо, 10-річний контракт між Україною та Росією про постачання і транзит газу закінчується 31 грудня 2019 року. З осені 2015-го Україна не імпортує природний газ за контрактом із «Газпромом», закуповуючи газ на своєму західному кордоні.

У 2018-2019 роках пройшло п'ять раундів тристоронніх (третьою стороною виступає Єврокомісія) газових переговорів на високому рівні.

Детальніше про історію судових тяжб з «Газпромом» – на інфографіці.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...